Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика. – 2022. – Випуск 2 (4)
Permanent URI for this collection
Науковий журнал
Є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Журналістські науки», який започатковано у 2017 р. Відповідно до Наказу Міністерства освіти та науки України № 1017 від 27.09.2021р. "Вісник Національного університету "Львівська політехніка": журналістика" включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія "Б"). Галузь науки: соціальні комунікації, спеціальність 61 (журналістика). Виходить двічі на рік з 2021 року.
Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2022. – Випуск 2 (4). – 96 с. : іл.
Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: ЖурналістикаЗміст
1 | |
6 | |
21 | |
30 | |
38 | |
46 | |
55 | |
62 | |
71 | |
80 | |
87 | |
12.
Зміст | 95 |
Content (Vol. 2 (4))
1 | |
6 | |
21 | |
30 | |
38 | |
46 | |
55 | |
62 | |
71 | |
80 | |
87 | |
12.
Contents | 95 |
Browse
Recent Submissions
Item Екологічне попередження у тревел-шоу «Орел і решка. Чудо світу» першого півріччя 2021 року(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Кузнецова, Олена; Kuznetsova, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВ умовах світової екологічної кризи в проблемному полі екологічної журналістики вперше досліджено екологічне попередження телеглядачів для підвищення рівня їх екологічної поінформованості, орієнтування в екологічних проблемах зарубіжних країн, осмислення екологічної безпеки подорожуючих, удосконалення якості екологічної інформації сучасних телепередач, сприяння екологічній просвіті, підвищенню екологічної культури телеглядачів, виявленню резервів висвітлення екологічних проблем досліджено випуски першого півріччя 2021 р. телепередачі “Орел і Решка. Чудо світу”. Започатковано дослідження екологічного попередження у тревел-шоу “Орел і Решка. Чудо світу”, описано та осмислено показані в телепередачах види екологічних проблем у країнах зарубіжних подорожей ведучих телевипусків, зроблено їх кількісний, порівняльний аналіз за перше півріччя 2021 р., диференційовано виявлені у випусках екологічні проблеми за рівнем їхнього поширення на державні, міждержавні та глобальні, встановлено кількість кожного виду, показану в телепередачах “Орел і Решка. Чудо світу” за перше півріччя 2021 р. На основі дослідження створено таблицю, що відображає у країнах подорожей ведучих телепередачі, рівні поширення екологічних проблем. Запропоновано показувати у телевипусках “Орла і Решки. Чудо світу” впровадження закордоном екологічних сертифікаційних систем та програм у сфері туристичної діяльності, досліджувати як вони позитивно/негативно впливають на формування іміджу туристських регіонів, підвищують їхню популярність на міжнародному ринку.Item Зародження та розвиток екуменічного руху в Україні та світі крізь призму медіа(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Бабенко, Оксана; Babenko, Oksana; Львівський національний університет імені Івана Франка; Ivan Franko National University of LvivВідтоді як помісна Православна Церква України отримала Томос про автокефалію, Україну відвідав Вселенський Патріарх Варфоломій, а найближчим часом очікується візит Папи Франциска, релігійна і зокрема екуменічна тематика у пресі стала однією з топових. Саме тому, є потреба проаналізувати її розвиток і відображення у різних медіа. У статті проаналізовано основні етапи становлення екуменічного руху: від витоків, які призвели до актуалізації теми міжцерковного порозуміння у Європі до історичних обставин, які створили передумови до підписання документів, які б упорядкували та уможливили якісний екуменічний діалог. Зокрема закцентовано на функціонуванні екуменічного руху у протестантських спільнотах, Католицькій та Православній Церквах. Розглянуто особливості функціонування Екуменічної концепції УГКЦ, її відображення у пресі, а також видозміна цього документу у 2021 р., з огляду на потребу оновлення та актуалізації. Екуменічна концепція УГКЦ (оновлена та попередня) знайшла свій відголос у нішевих тематичних онлайн-ресурсах. Після отримання Томосу активніше свою комунікаційну стратегію з іншими конфесіями запровадила ПЦУ. Відтак проаналізовано передумови заснування та розвиток Комісії з міжхристиянського діалогу у ПЦУ та її представлення у пресі. Зосереджено увагу на конкретних угодах і меморандумах, які були підписані у ХХ ст. і ілюструють поступ екуменічного діалогу у релігійних християнських спільнотах. Також у статті презентовані публікації екуменічної тематики в українській пресі, які мають свою хронологічну тяглість, адже спираються на журналістський досвід минулих поколінь. Наголошено що екуменізм – це не просто світовий церковний рух, але реальний інструмент, який й у сьогоденні впливає на релігійне життя, а також оновлюється, видозмінюється. Це втілено зокрема у оновленій Екуменічній концепції УГКЦ, яку також, проаналізовано у статті. Найбільшого розвитку екуменічний рух зазнав у ХХ ст. Він є тим важелем, який допомагає християнським релігійним спільнотам шукати мирного діалогу, позбуватися історичних ран минулого, водночас поважаючи конфесійну індивідуальність одне одного.Item Instagram stories as a tool for promoting and sharing content in mass media(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Мудра, Ірина; Сільченко, Анастасія; Mudra, Iryna; Silchenko, Anastasia; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний університет імені Івана Франка; Lviv Polytechnic National University; Ivan Franko National University of LvivСоціальні мережі є популярним каналом для популяризації та поширення контенту ЗМІ. Вони допомагають залучити аудиторію, втримати її та збільшують переходи на сайт мас-медіа. Соціальна мережа Instagram є однією з найпопулярніших у світі і редакції ЗМІ її часто використовують для залучення молодої аудиторії та популяризації своєї медіапродукції. Але в Instagram у звичайних дописах гіперпосилання не активні, що ускладнює збільшення трафіку на сайт ЗМІ. Тому потрібно приглядатися до такого інструменту як Stories. Це можливість за допомогою картинки чи короткого відео (до 15 секунд) розказати найважливіше і привернути увагу аудиторії до новини. А також можна розмістити активне гіперпосилання на опублікований матеріал на фотографію чи текст. Stories нині є популярною функцією не лише в Instagram, а й в інших соціальних мережах. Нині її можна побачити окрім Instagram, ще у Snapchat, Facebook, Facebook Мessenger, Youtube, Linkedin, TikТok. Stories вперше з’явилася у соцмережі Snapchat, але популярність свою отримала завдяки Іnstagram, у якій це інструмент з’явився у 2016 р. і відтоді постійно розвивається та вдосконалюється. Іnstagram Stories легко створити і розмістити, опубліковані історії знаходяться в самому верху стрічки і відразу ж привертають увагу аудиторії соціальної мережі. Адже швидко і лаконічно повідомляють найважливішу інформацію. Тому цей інструмент потрібно використовувати реакціям ЗМІ для збільшення, зацікавлення і охоплення нової аудиторії, а також для збільшення трафіку на сайт мас-медіа. Але Іnstagram Stories має особливості щодо розміщення самого контенту. Це дослідження демонструє, наскільки є популярним Instagram Stories серед відомих українських Інтернет-ЗМІ, також наводимо стратегії, які вони застосовують та контент поширюють за допомогою цього інструменту. Контент-аналіз був проведений із вибірки з 10 найпопулярніших онлайн-медіа, які використовують Instagram Stories.Item Lviv regional media and their content from/for the “Primary client”(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Залізняк, Юрій; Zaliznyak, Yuriy; Львівський національний університет імені Івана Франка; Ivan Franko national university of LvivВпродовж років експерти Інституту Демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) здійснюють кількісний та якісний моніторинг інформаційного простору України на місцевому рівні. Обираючи певні області, а також друковані та онлайн видання у кожній з них регіональні групи забезпечують не лише облік та опис контенту – до їх завдань належить порівняння результатів роботи регіональних редакцій поміж собою. Окремою своєю місією фахівці ІДПО тут вважають виокремлення показових кейсів та підготовку фахових рекомендацій для редакцій задля того, аби їх аудиторія максимально уникала контакту з неякісним або шкідливим контентом. Предмет дослідження: стаття концентрує увагу і зосереджується на аналізі контенту чотирьох друкованих видань, що друкуються для аудиторії у Львівській області, а саме йдеться про «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта» (усі виходять безпосередньо у Львові) та «Новини Прибужжя» (виходить у місті Червонограді) – загалом йдеться про 517 публікацій впродовж моніторингових періодів, що мали місце 10-16 травня та 13-19 вересня 2021 року. Також йдеться про чотири онлайн видання – зокрема, такі сайти: «Вголос», «Гал-інфо», «Захід.нет» та «Львівський портал» (сукупно 800 публікацій впродовж згаданих вище тижнів моніторингу у травні і вересні 2021 року). Методологія: ключовими методами, що були застосовані у даному дослідженні, є кількісний аналіз, якісний аналіз та контент-аналіз з фокусуванням на дотриманні стандартів роботи медіа, на ознаках наявності пропаганди або прихованої реклами, а також на темах, жанрах, тональності та оригінальності контенту включених до переліку видань. Результати: беручи до уваги формальну відданість професійним стандартам, водночас місцеві друковані та онлайн медіа Львівщини наражаються на певні видимі труднощі. Основні виклики, що полягають у завоюванні уваги їх аудиторії та освоєнні рекламних бюджетів, змушують медіа послуговуватись специфічним визначенням поняття основного клієнта. Питання того, у чиїй власності перебуває медіа, чи хто контролює іншим чином певне медіа, також тут відіграє не останню роль з погляду впливу на якість медійного контенту. У статті подано кілька яскравих прикладів ймовірного порушення журналістських стандартів, або принаймні випадків, які можна назвати контентом, що перебуває на межі нормативної теорії сучасної журналістики.Item Кризові періоди ринку друкованих медіа України (2000–2022 рр.)(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Гоцур, Оксана; Попіль, Дарина; Hotsur, Oksana; Popil, Daryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ науковій розвідці здійснено аналіз стану ринку в Україні друкованих медіа останніх двадцяти років. Виокремлено кризові періоди розвитку медіа, зокрема особливу увагу звернено на пандемію COVID-19. Крім каталізаторів різких змін на ринку друкованих ЗМІ України, визначено фактори, які суттєво впливають на тенденції розвитку загального медіаринку: діджиталізація, руйнування логістики, періодичних видань, відтік рекламодавців із традиційних медіа, підвищення цін на сировину, відсутність культури споживання передплатної інформації, оскільки є безкоштовна альтернатива. На споживчому ринку інформації сьогодні відбувається зміна джерел пошуку інформації, внаслідок якої першість за соціальними мережами та пошуковими сервісами. Це свідчить про те, що традиційні медіа вичерпують себе як основне джерело споживання інформації серед населення. Особливості розвитку ринку друкованих ЗМІ в Україні у період 2000–2021 рр. пов’язані з багатьма об’єктивними і взаємозалежними факторами, які мають певні і конкретні характеристики. Таку тезу підтверджує динаміка випуску газет і додатків упродовж 2013–2020 рр., коли фактично випуск друкованих медіа скоротився на 31 %. Вдалося виділити три ключові періоди: 2008 р. – економічна криза (видання скоротили свої бюджети, а деякі взагалі не втрималися на ринку); 2013–2014 рр. – друга економічна криза (скорочення редакційних бюджетів та закриття видань); 2019 р. і до 2021 р. – пандемія COVID-19. Сукупність трьох кризових періодів, внаслідок яких і було у досліджені виокремлено чинники, є основними характеристиками особливостей розвитку сучасного ринку друкованих медіа України. Також, з огляду на російську агресію потрібно вже зараз виокремити ще один період – російсько-українська війна 2022 р., внаслідок якої повністю зруйновані логістика друку та розповсюдження друкованих медіа і рекламний ринок, а інформаційний ринок загалом зазнав значних змін. Ринок друкованих ЗМІ переживав і досі переживає дефіцит грошей, що зґенеровує такі наслідки: 1) падіння доходів від передплати та реклами; 2) скорочення штату у медіа; 3) скорочення фінансового винагороження праці журналістів.Item Розважальні програми на українських телеканалах: специфіка, види, тематика(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Кіца, Мар’яна; Куль, Марія; Kitsa, Mariana; Kul, Maria; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; M. A. of journalism, Seneca CollegeВелику частку телевізійного ефіру сьогодні займають саме розважальні передачі, які покликані розслабити та зняти стрес у глядача. Завдяки цьому інтерес глядацької аудиторії до формату розважальних програм не лише залишається незмінним, але і постійно зростає. Саме тому програми цього жанру мають неабияк високі рейтинги. Такі проєкти є актуальні та їх створюють згідно з суспільними потребами населення. Були проаналізовані програми: “Світське життя з Катериною Осадчою”, “Міняю жінку”, “Голос країни. Діти”, “Сніданок з 1+1”, “Хто зверху?”, “Топ модель по-українськи”, “Супер Інтуїція”, “Вар`яти”, “Половинки”, “Від пацанки до панянки”, “Х-Фактор”, “Хата на тата”, “Зважені та щасливі”, “Україна має талант”, “Битва екстрасенсів”. Кожна програма зацікавлює глядача та збирає позитивні відгуки. Не зважаючи на те, що ці програми розважального типу, вони є цікавими та смисловими. Авдиторія сприймає інформацію в легкому, іноді грайливому настрої, тому розважальні програми слугують здебільшого відпочинковим цілям. Кожен канал має власний підхід до створення телепередач чи сюжетів, а також розважальних програм. Серед аналізованих програм, загалом, кожна розважальна телепрограма має позитивні відгуки від аудиторії. Адже настрій на цілий день може гарантувати лише сміх. А сміх – це головне, що має бути присутнім у розважальних телепередачах. Отже, розважальні телепередачі користуються великою популярністю серед глядачів, мають широку аудиторію серед різної вікової категорії. Це можна пояснити тим, що кожна людина полюбляє сміятись та бути у центрі свіжих новин. Розважальні телешоу чи реаліті шоу зацікавлюють тим, що створюють присутність глядача на місці подій, також дають змогу слідкувати за життям відомих людей чи людей, що мають на меті з часом стати відомими.Item Преса Житомирщини в період Другої світової війни: якісний аналіз(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Кравчук, Марія; Партико, Зіновій; Kravchuk, Maria; Partyko, Zinoviy; Житомирський державний університет імені І. ФранкаОб’єктом дослідження обрано 38 газетних видань Житомирщини періоду Другої світової війни (1939–1945 р.). Предметом дослідження є умови виникнення газет, особливості їх функціонування й припинення виходу, а також особливості матеріалів цих видань. Методи дослідження: традиційний аналіз (якісний); історичний метод; логічний метод; синтез; узагальнення. Газетні видання доцільно поділити на легальні видання українського самостійницького руху; офіційні німецькі видання; підпільні радянські видання; підпільні націоналістичні видання. Після окупації перші газети почали з’являтися на Житомирщині наприкінці літа – на початку осені 1941 р. і здебільшого перебували під впливом самостійницького руху. Відразу ж окупаційна німецька влада, використовуючи цензуру, розпочала пропагандистську кампанію щодо переваг “нового порядку”. Від кінця листопада 1941 р. видання перейшли під контроль окупаційної німецької влади й стали її основним інформаційно-пропагандистським органом. Одним з інструментів альтернативного пропагандистського впливу на місцеве населення стала підпільна радянська періодика. Певний час у регіоні виходило підпільне націоналістичне видання, яке значного впливу на населення не мало. З 1944 р. (часу повернення радянської армії) всі видання українського самостійницького руху, німецької офіційної преси та націоналістичної періодики перестали виходити. Продовжила виходити лише одна з підпільних прорадянських газет, яка стала офіційною. Зіставлення кількості видань на території Житомирщини у воєнний, довоєнний і післявоєнний періоди дає підстави висунути гіпотезу про можливу залежність кількості видань від ступеня свободи преси. Перспективним залишається дослідження іншомовних, зокрема польською мовою, періодичних видань.Item Specifics of materials of the internet media “Zaxid.net”(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Казімова, Юліана; Kazimova, Yuliana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджуються особливості висвітлення матеріалів в інтернет-ЗМІ “Zaxid.net”. Це питання актуальне, оскільки журналістам необхідно знати, як готують свої матеріали сучасні ЗМІ, які теми вони обирають для висвітлення. Зазначимо, що інтернет-ЗМІ “Zaxid.net” має розподіл рубрик за містами України (за назвами міст) та за висвітленням (спорт, медицина тощо). Усі матеріали журналісти викладають на високому професійному рівні, обирають актуальні теми для висвітлення. Необхідно відзначити, що вдалим прикладом великої різноманітності рубрик є інтернет-ЗМІ “Zaxid.net”. У кожному заголовку цікаво висвітлено інформацію. Інтернет-ЗМІ “Zaxid.net” складається з таких рубрик: “Львів”, “Івано-Франківськ”, “Тернопіль”, “Волинь”, “Закарпаття”, “Чернівці”, “Рівне”, “Економіка”, “Нерухомість”, “Авто”, “Дім”, “Курйози”, “Дозвілля” тощо. Заголовки із назвами міст містять поточну інформацію про кожне місто. Інші ж рубрики містять інформацію на дуже різні теми, такі, як життя, політика, уряд тощо. Хорошим прикладом журналістських матеріалів є стаття під назвою – “Укрзалізниця призначила швидкісний потяг з Києва до Тернополя”, в якій журналісти повідомляють, що “Укрзалізниця” призначила фірмовий швидкісний поїзд категорії “Інтерсіті”, маршрут Київ–Тернопіль. Також додали, що з Києва він вирушатиме 2 липня, а з Тернополя – 3 липня. Як повідомляє прес-служба Укрзалізниці, потяг відправлятиметься з Києва щодня о 16:41. та прибуватиме до Тернополя о 22:47 год. Він також повертатиметься щодня о 4:00 і прибуватиме до Києва о 10:03. Поїзд зупинятиметься у Козятині Вінницької області, Вінниці, Хмельницькому та Волочиську Хмельницької області. Загалом, потяг курсуватиме з Києва до Тернополя та в зворотному напрямку шість годин. Ще одним вдалим прикладом роботи журналістів “Zaxid.net” є стаття під назвою “Логістика під час війни”, в якій журналісти пишуть, що з початком бойових дій Україні довелося зіткнутися з російською армією. Відкрите протистояння з Росією стало серйозним викликом для країни, що вимагає загальної консолідації та оптимізації всіх соціальних процесів. І один з найважливіших моментів, на який потрібно звернути увагу, – це переформатування логістики. Журналісти додають, що початок бойових дій не став повною несподіванкою для українців та української влади. Не можна сказати, що з постачанням військ і населення все погано, але проблеми є, і вони досить серйозні, для їхнього вирішення потрібно не лише отримувати військову техніку, гуманітарну та фінансову допомогу, а й будувати економіку на військові потреби та використовувати переваги, зокрема потужний волонтерський рух та досвід успішних бізнес-структур. Оптимізація матеріально-технічного забезпечення – друга проблема після ведення бойових дій, яка є життєво важливою для виживання Української держави. Отож, із вищенаведеного видно, що журналісти цього видання чітко висвітлюють дані, до інформації підбирають гарні фотографії та викладають матеріали лаконічно та професійно. Особливо якісно та на високому професійному рівні журналісти подають інформацію про війну в Україні.Item Мовна толерантність у назвах осіб старшого віку: можливості медіа у формуванні й руйнуванні стереотипів(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Дацишин, Христина; Datsyshyn, Khrystyna; Львівський національний університет імені Івана Франка; Ivan Franko National University of LvivСучасні засоби масової інформації значною мірою впливають на сприйняття представників тих чи інших соціальних груп. Стандарти журналістики вимагають дотримуватися принципу мовної толерантності, уникати слів та висловів, які сприяють формуванню негативних стереотипів. У цьому контексті актуальним є дослідження використаних у медіа назв осіб за віком. Цей аспект вивчення мовної толернатності не перебуває у фокусі особливих зацікавлень дослідників, зокрема, з огляду на глибоку закоріненість у повсякденне слововживання в різних сферах назв із пейоративними семами, через що мовці не задумуються про значення тих чи інших лексем. Наслідком цього є формування негативного, певної мірою дискримінаційного стереотипу старшої людини. Дослідження виявило, що для називання осіб старшого віку в українських медіа використовують словосполучення “людина похилого віку”, “стара людина”, “старша людина”, “літня людина”, “бабуся і дідусь”, “людина поважного віку”, “людина третього віку”, “пенсіонер”, “довгожитель”, натомість в аналізованих текстах не виявлено слова “сеньйор”. Окреслюючи осіб тої самої вікової категорії, ці слова, однак, по-різному їх маркують, зокрема словосполучення “людина похилого віку”, яке є офіційним терміном, має негативні конотації і, відповідно, формує образ старшої особи як пасивного члена суспільства. Водночас потрібно зауважити, що медіа прагнуть уникати цього словосполучення, що не завжди можливо зробити, з огляду на його офіційний статус. Для називання необхідно обирати слова і словосполучення, що мають позитивне забарвлення або є нейтральними, вказують на досвід старшої людини, повагу і пошану до неї. Наслідком послідовного дотримання засад мовної толерантності може стати переосмислення офіційної термінології, пов’язаної з віком людини, руйнування негативного стереотипу старшої людини як особи пасивної, хворої, нездатної до руху вперед, для якої все найкраще залишилося в минулому. Формуючи образ людини у віці понад 60 років як соціально активної особистості, медіа сприятимуть не тільки змінам у громадській думці, а й новому усвідомленню літніми людьми свого способу життя і своїх можливостей.Item Зміст(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22)Item Особливості та види рекламної фотографії в сучасних періодичних виданнях(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Максимович, Мирослав; Maksymovich, Myroslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ публікації вказано на те, що в сучасних періодичних виданнях фотографії дедалі частіше виконують роль не лише візуального супроводу інформаційного, аналітичного чи публіцистичного тексту, а й є самостійними елементами рекламного бізнесу. Рекламні фотографії стають важливим візуальним орієнтиром для привернення уваги споживачів певних видів товарів чи послуг. Такий підхід збільшує вимоги до якості ілюстративного матеріалу в сучасній періодиці, адже від цього напряму залежить кількість фінансової винагороди від рекламодавців та добробут редакцій періодичних видань. У публікації здійснено короткий огляд джерельної бази з проблематики дослідження. Розглянуто основні визначення й характерні особливості рекламної фотографії як одного з важливих елементів верстки сучасних періодичних видань. Закцентовано увагу на ролі, призначенні та особливостях рекламної фотографії як одного з підвидів сучасного фотомистецтва. Виокремлено значення рекламних фотографій в системі жанрів фотомистецтва. Проаналізовано специфічні риси сучасної рекламної фотографії, наведено характеристики її функцій у сучасній споживацькій культурі. Вказано на те, що однією з особливостей такого виду фотомистецтва є психологічний вплив на рецептори глядачів та на закріплення у їхній підсвідомості бажання придбати рекламований товар чи послугу. Наведено погляди теоретиків фотожурналістики на сучасний стан рекламної фотографії та подано рекомендації фотографів-практиків щодо основних вимог до створення світлин у рекламному бізнесі. У висновках наголошено на професійних аспектах та майстерності фотографів, які працюють у царині рекламної фотографії.Item Information genres of media content in the structure of communication innovations(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Фінклер, Юрій; Finkler, Yuriy; V’yacheslav Chornovil Galician CollegeРозглянуто інформаційні жанри як майданчик для журналістських досліджень. Аналізується розвиток у сучасних соціально-економічних реаліях інформаційних жанрів. Висувається гіпотеза, що за умов капіталізації журналістики розширюються можливості інтерв’ю та його різновидів. Як інтерв’ю, так і репортаж у сучасних капіталізованих мас-медіа взаємодоповнюють одне одного, сприяють оптимізації подання контенту. Більш художньо довершеними є такі випадки медійної практики, коли в інтерв’ю не тільки вводиться репортажний елемент, а й сторонній, часом дуже суб’єктивний, стислий коментар. Практика застосування наукових досліджень у журналістській професії свідчить про загальну ефективність розвідок такого роду. Але науковий, добре налагоджений контекст медійної презентації власних інтенцій диктує журналістові вибір жанру при написанні матеріалу. В інформаційних жанрах авторська інтерпретація фактів містить більшу небезпеку відхилення від реальних подій. Фантазія, допустима з різних причин, може призвести до спотворення істини. Фантазія, пов’язана з конкретним фактом, не створює ніякої нової інтерпретації, а лише доповнює актуальний матеріал. Метод комплексного підходу до вирішення проблеми функціонального змісту інформаційних жанрів має базуватися лише на основі журналістської практики з урахуванням менталітету української аудиторії. Група інформаційних жанрів залишається найстабільнішою в контексті динамічного розвитку та розвивається у міру розвитку капіталізації медіаактивності. Інновації в тематичному розширенні спектру журналістської розвідки значно розширюють межі жанрів. Подібна подача стає таким собі літературним твором, і саме тому критерії аналізу інформаційних жанрів повинні базуватися на їх специфіці.