Собор Софії в Константинополі та формування традиції церковного будівництва Руси-України

Simple item page
dc.citation.epage46
dc.citation.issue1s
dc.citation.journalTitleВісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура
dc.citation.spage38
dc.citation.volume1
dc.contributor.affiliationНаціональний університет “Львівська політехніка”
dc.contributor.affiliationLviv Polytechnic National University
dc.contributor.authorДиба, Ю. Р.
dc.contributor.authorDyba, Y.
dc.coverage.placenameЛьвів
dc.coverage.placenameLviv
dc.date.accessioned2020-05-14T10:17:03Z
dc.date.available2020-05-14T10:17:03Z
dc.date.created2019-03-20
dc.date.issued2019-03-20
dc.description.abstractАвтор звертає увагу на самобутній планувальний тип тридільних українських дерев’яних церков. Особливість храмів цього типу проявляється у тому, що західний та східний компартименти, приєднані до центрального зрубу, мають у плані гранчасту форму. Церкви такого планувального типу можна назвати двоапсидними. Зазвичай вважають, що багатогранні зруби з’являються унаслідок впливу бароко. Проте двоапсидний тип репрезентують найстарші дерев’яні храми. Автор доводить, що появу цих храмів слід пов’язати зі взоруванням на собор святої Софії у Константинополі – один із найшанованіших християнських храмів східної традиції.
dc.description.abstractIn the Byzantine-Slavic culture, the tradition of honoring Sophia – the Wisdom of God – is very important. The idea of Sofia acquired special significance in the Ancient Rus written culture and fine arts. The Constantinople temple of Sophia (Hagia Sophia) in the Middle Ages was often described not only by Byzantine authors, but also by the Westerners. Information about this temple also became a common theme in the written culture of Russia. Kievan and Novgorod scribes often resorted to a description of the architecture and artistic characteristics of the majestic Constantinople Temple. However, in architectural studies until now no visible influence of the Constantinople church on the church architecture of the East Slavic regions has been noted. This is quite strange, because in the history of the architecture of Rus’-Ukraine there are many examples of direct copying or creative processing of specific architectural models. Examples of such copying give reason to consider from this point of view also the architectural composition of the temple of Sophia in Constantinople. Hagia Sophia's architectural composition is very specific. The constructive system of the overlappings of the Constantinople Cathedral is formed from a massive central dome and two additional vaults, which have the form the halves of dome. These vaults are located on opposite sides of the dome and restrain its load on the longitudinal axis of the structure. The huge dome and two additional vaults are the main elements of the threepart architectural composition of Sofia. Other elements of the temple are subject to these three main forms. Described three-component composition of the main Constantinople Temple is clearly read at its intersection and on the plan. The three-part spatial composition is also the most characteristic feature of the typology of Ukrainian church construction. Many wooden churches in Ukraine consist of a three-part plan, which is shaped like a rectangle. The central part is slightly larger than the other two. The part located from the east serves as an apse. Therefore, this part from the outside often has a multi-faceted shape. In addition, a very special type is common among Ukrainian wooden churches. His peculiarity is manifested in the fact that not only the eastern but also the western part has an outside multi-faceted shape. They can be called churches with double apses. Churches with double apses are widespread in different regions of Ukraine. Such churches are known in Galicia, Northern Bukovina, Podillya and Left-Bank Ukraine. The development of the type with double apses began with the temples that had a central dome and low vaults over two other parts. According to the author, Constantinople Cathedral served as a model, a visual example, for the emergence of churches with double apses in Ukraine. This type of church serves as a visible confirmation of the connection of Rus’-Ukraine with the Eastern Christian cultural tradition.
dc.format.extent38-46
dc.format.pages9
dc.identifier.citationДиба Ю. Р. Собор Софії в Константинополі та формування традиції церковного будівництва Руси-України / Ю. Р. Диба // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. — Том 1. — № 1s. — С. 38–46.
dc.identifier.citationenDyba Y. Sophia cathedral in Constantinople and formation of Rus-Ukraine church construction traditions / Y. Dyba // Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Serie: Arkhitektura. — Lviv : Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 2019. — Vol 1. — No 1s. — P. 38–46.
dc.identifier.urihttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/49772
dc.language.isouk
dc.publisherВидавництво Львівської політехніки
dc.relation.ispartofВісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура, 1s (1), 2019
dc.relation.referencesBrzozowska, Z., 2015. Sofia – upersonifikowana Mądrość Boża. Dzieje wyobrażeń w kręgu kultury
dc.relation.referencesbizantyńsko-słowiańskiej, Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego.
dc.relation.referencesPauli Poetae Silentiarii, 1828, Description de Sainte-Sophie de Constantinople. Corpus Scriptorum Historiae
dc.relation.referencesByzantiae, 42, pp. 3–48.
dc.relation.referencesАртамонов Ю. А., Гиппиус А. А., 2011, Древнерусские надписи Софии Константинопольской. Славянский
dc.relation.referencesальманах, с. 41–52.
dc.relation.referencesАртамонов Ю. А., Гиппиус А. А., Зайцев И. В., 2012, Древнерусские надписи Софии Константинопольской. Предварительные итоги расследования. В: 1150 лет российской государственности и культуры.
dc.relation.referencesМатериалы к Общему собранию Российской академии наук, посвященного Году российской истории
dc.relation.references(Москва, 18 декабря 2012 г.), Москва: Наука, с. 282–293.
dc.relation.referencesБелоброва О. А., 1988, Сказание о построении храма святой Софии. Труды Отдела древнерусской
dc.relation.referencesлитературы, XLI, 136–137.
dc.relation.referencesВиноградов А. Ю., 2012, Заметки о византийском прототипе древнерусских Софийских соборов. Труды
dc.relation.referencesГосударственного Эрмитажа, 65: Первые каменные храмы Древней Руси, 2012, с. 225–231.
dc.relation.referencesВиноградов А. Ю., Захарова А. В., 2016, Описание Святой Софии Константинопольской Михаила
dc.relation.referencesСолунского: перевод и комментарии. Актуальные проблемы теории и истории искусства, 6, с. 791–799.
dc.relation.referencesДавыдова С. А., 2001, “Сказание о св. Софии цареградскойˮ в Летописце Еллинском и Римском. Труды
dc.relation.referencesОтдела древнерусской литературы, LII, с. 561–566.
dc.relation.referencesЗахарова А. В., 2017, Логика чуда. Переосмысление классической тектоники в Св. Софии Константинопольской и ее византийских описаниях. Актуальные проблемы теории и истории искусства, 7, с. 205–221.
dc.relation.referencesМалето Е. И., 2005, Антология хожений русских путешественников XII–XV веков: Исследование.
dc.relation.referencesТексты. Комментарии, Москва: Наука.
dc.relation.referencesПатріарх Димитрій, 1998, Церковне будівництво Західної України, Львів: б. в.
dc.relation.referencesПрокопий Кесарийский, 1996, О Постройках. Вестник древней истории, 4(9), с. 203–283.
dc.relation.referencesПрокофьев Н. И, ред., 1984, Книга хожений: Записки русских путешественников XI–XV вв.
dc.relation.references(Антология), Москва: Советская Россия.
dc.relation.referencesСрезневский И. И., 1874, Святая София Цареградская по описанию русского паломника конца XII в.,
dc.relation.referencesТруды III археологического съезда в Киеве, 1, с. 95–109.
dc.relation.referencesenBrzozowska, Z., 2015. Sofia – upersonifikowana Mądrość Boża. Dzieje wyobrażeń w kręgu kultury
dc.relation.referencesenbizantyńsko-słowiańskiej, Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego.
dc.relation.referencesenPauli Poetae Silentiarii, 1828, Description de Sainte-Sophie de Constantinople. Corpus Scriptorum Historiae
dc.relation.referencesenByzantiae, 42, pp. 3–48.
dc.relation.referencesenArtamonov Yu. A., Gippius A. A., 2011, Drevnerusskiye nadpisi Sofii Konstantinopolskoy. Slavyanskiy
dc.relation.referencesenalmanakh, s. 41–52.
dc.relation.referencesenArtamonov Yu. A., Gippius A. A., Zaytsev I. V., 2012. Drevnerusskiye nadpisi Sofii Konstantinopolskoy.
dc.relation.referencesenPredvaritelnyye itogi rassledovaniya. In: 1150 let rossiyskoy gosudarstvennosti i kultury. Materialy k Obshchemu
dc.relation.referencesensobraniyu Rossiyskoy akademii nauk. posvyashchennogo Godu rossiyskoy istorii (Moskva. 18 dekabrya 2012),
dc.relation.referencesenMoskva: Nauka, s. 282–293.
dc.relation.referencesenBelobrova O. A., 1988, Skazaniye o postroyenii khrama svyatoy Sofii. Trudy Otdela drevnerusskoy literatury,
dc.relation.referencesenXLI, pp. 136–137.
dc.relation.referencesenVinogradov A. Yu.. 2012. Zametki o vizantiyskom prototipe drevnerusskikh Sofiyskikh soborov. Trudy
dc.relation.referencesenGosudarstvennogo Ermitazha. 65: Pervyye kamennyye khramy Drevney Rusi, pp. 225–231.
dc.relation.referencesenVinogradov A. Yu., Zakharova A. V., 2016, Opisaniye Svyatoy Sofii Konstantinopolskoy Mikhaila
dc.relation.referencesenSolunskogo: perevod i kommentarii. Aktualnyye problemy teorii i istorii iskusstva, 6, pp. 791–799.
dc.relation.referencesenDavydova S. A., 2001, “Skazaniye o sv. Sofii tsaregradskoyˮ v Letopistse Ellinskom i Rimskom. Trudy Otdela
dc.relation.referencesendrevnerusskoy literatury, LII, pp. 561–566.
dc.relation.referencesenZakharova A. V., 2017, Logika chuda. Pereosmysleniye klassicheskoy tektoniki v Sv. Sofii
dc.relation.referencesenKonstantinopolskoy i eye vizantiyskikh opisaniyakh. Aktualnyye problemy teorii i istorii iskusstva, 7, pp. 205–221.
dc.relation.referencesenMaleto E. I., 2005. Antologiya khozheniy russkikh puteshestvennikov XII–XV vekov: Issledovaniye. Teksty.
dc.relation.referencesenKommentarii, Moskva: Nauka.
dc.relation.referencesenPatriarkh Dymytrii, 1998, Tserkovne Budivnytstvo Zakhidnoi Ukrainy, Lviv: s. n.
dc.relation.referencesenProkopiy Kesariyskiy, 1996. O Postroykakh. Vestnik drevney istorii, 4(9), pp. 203–283.
dc.relation.referencesenProkofyev N. I. red., 1984, Kniga khozheniy: Zapiski russkikh puteshestvennikov XI–XV vv. (Antologiya),
dc.relation.referencesenMoskva: Sovetskaya Rossiya.
dc.relation.referencesenSreznevskiy I. I., 1874, Svyataya Sofiya Tsaregradskaya po opisaniyu russkogo palomnika kontsa XII v.,
dc.relation.referencesenTrudy III arkheologicheskogo syezda v Kiyeve, 1, pp. 95–109.
dc.rights.holder© Національний університет “Львівська політехніка”, 2019
dc.rights.holder© Диба Ю. Р., 2019
dc.subjectсобор св. Софії у Константинополі
dc.subjectконструктивна система
dc.subjectархітектурна композиція
dc.subjectукраїнські дерев’яні церкви
dc.subjectдвоапсидні храми
dc.subjectгенеза
dc.subjectпоходження
dc.subjectcathedral of St. Sophia in Constantinople
dc.subjectconstructive system
dc.subjectarchitectural composition
dc.subjectUkrainian wooden churches
dc.subjectchurches with double apses
dc.subjectgenesis
dc.subjectorigin
dc.subject.udc72.033
dc.subject.udc726.54 (477)
dc.titleСобор Софії в Константинополі та формування традиції церковного будівництва Руси-України
dc.title.alternativeSophia cathedral in Constantinople and formation of Rus-Ukraine church construction traditions
dc.typeArticle

Files

License bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
2.95 KB
Format:
Plain Text
Description:
Download

Collections

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура. – 2019. – Том 1, випуск 1s