Теоретико-методологічні аспекти предмету права соціального забезпечення

Date
2019-03-26
Authors
Гарасимів, Т. З.
Harasymiv, T. Z.
Гарасымив, Т. З.
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавництво Львівської політехніки
Abstract
Наявність сьогодні в правовому дискурсі значної кількості наукових підходів щодо визначення предмету права соціального забезпечення є невиправданою, оскільки неможливо визначати універсальний критерій для відмежування цієї галузі права від збіжних галузей права. На нашу думку, відносини, які складають предмет права соціального забезпечення в основній своїй кількості мають матеріальний характер, а також і не матеріальний, хоча і дотичний до матеріального, адже всі відносини пов’язані з розподілом благ. По своїй суті вони є майновими відносинами і виникають, як правило, в тих випадках, коли наступає соціальний випадок, що тягне за собою матеріальні наслідки. Ми пропонуємо наступне визначення предмету права соціального забезпечення: це сукупність (система) відносин, що торкаються сприяння життєдіяльної активності індивіда, підтримки людини після настання несприятливих обставин, а також надання державою належної допомоги та створення відповідних пільг.
The presence in today’s legal discourse of a large number of scientific approaches to the definition of the subject of social welfare law is unjustified, since it is impossible to determine the universal criterion for distinguishing this branch of law from the converging branches of law. In our opinion, the relations that constitute the subject of the right of social security in the main number of their material nature, as well as not material, although tangent to the material, because all relations are related to the distribution of benefits. In essence, they are property relations and arise, as a rule, in those cases when a social event occurs, which entails material consequences. We propose the following definition of the subject of social security law: this is a set of (system) relations that affect the promotion of the vital activity of the individual, support of a person after adverse events, as well as the provision of appropriate assistance by the state and the creation of appropriate benefits.
Наличие сегодня в правовом дискурсе значительного количества научных подходов к определению предмета права социального обеспечения является неоправданной, поскольку невозможно определить универсальный критерий для отграничения данной отрасли права от сходящихся отраслей права. По нашему мнению отношения, которые составляют предмет права социального обеспечения в основной своей количества имеют материальный характер, а также и не материальный, хотя и причастен к материальному, ведь все отношения связанные с распределением благ. По своей сути они являются имущественными отношениями и возникают, как правило, в тех случаях, когда наступает социальный случай, что влечет за собой материальные последствия. Мы предлагаем следующее определение предмета права социального обеспечения: это совокупность (система) отношений, касающихся содействия жизнедеятельный активности индивида, поддержки человека после наступления неблагоприятных обстоятельств, а также предоставление государством надлежащей помощи и создание соответствующих льгот.
Description
Keywords
людина , право соціального забезпечення , предмет права соціального забезпечення , суспільні відносини , майнові відносини , матеріальне забезпечення , man , the right to social security , the subject of the right to social security , public relations , property relations , material support , человек , право социального обеспечения , предмет права социального обеспечения , общественные отношения , имущественные отношения , материальное обеспечение
Citation
Гарасимів Т. З. Теоретико-методологічні аспекти предмету права соціального забезпечення / Т. З. Гарасимів // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. — № Випуск 21. — С. 42–49.