Народна мисливська етика українців Карпат

Abstract

У даній статті розглянуто народні етичні норми ведення полювання, які були розповсюдженими в Українських Карпатах у другій половині ХІХ – 30-х рр. ХХ ст. На цю область народної культури не було досі звернено уваги з боку дослідників. У розвідці проаналізовано етичний закон, який посідав центральне місце у народній мисливській етиці – заборону відстрілювати самок оленів та козуль. Визначено походження цього закону та причини його збереження у традиційному мисливстві горян досліджуваного періоду. Автор розглянув також інші положення народної мисливської етики. Звернено увагу на пасивну форму мисливства та на відсутність обмежень на застосування більшості видів пасток. Досліджено повір’я, яке сприяло зниженню масштабів застосування силець. У висновках показано значення народної мисливської етики для збереження фауни Українських Карпат.