Memes as markers of fakes and propaganda topics in media representations of the russian-ukrainian conflict
No Thumbnail Available
Date
2019-02-26
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавництво Львівської політехніки
Abstract
Досліджено меми як експресивний риторичний ресурс у мас-медійних репрезентаціях
російсько-української гібридної війни. Об’єктом розгляду є гасла й мікроцитати із
дискурсу російської пропаганди, що слугують для легітимації зовнішньої агресії та
окупаційної політики РФ. Віддзеркалені в українському контрдискурсі як інтертекстуальний
матеріал, вони використовуються у функції критичних мішеней-референцій для
деконструкції фейків та знешкодження маніпулятивних програм. Загалом мережі
меметичних знаків підпорядковані завданням символічної ідентифікації сторін
конфлікту та їхніх завдань.
Тематичні групи мемів, виокремлені на основі фрейму – сценарію воєнного
протистояння, відтворюють сенси головних “битв за значення” та ключових
наративів російсько-української інформаційної війни. Меметичні маркери дають
змогу проаналізувати такі основні стратегії російської пропаганди, як виправдання
агресії через апеляцію до історичних міфів, фальсифікація сенсу конфлікту та
програм захисту суверенітету України, приховування фактів про реальних виконавців
агресії та походження озброєнь, поширення формул загрози та залякування
потенційних партнерів.
У контекстах контрдискурсу українських медіа фрагменти мовлення ідеологічного
й воєнного супротивника не можуть бути подані інакше, аніж у супроводі
фігуральних та фактологічних засобів заперечення й викриття. Викривальні стратегії
українських авторів у стосунку до пропагандистських формул ґрунтуються на залученні
фактичної інформації, зокрема особистих історій свідків подій, даних розслідувань,
статистичного матеріалу та документів. Контрфрейми, тобто інтерпретативні межі
української мас-медійної аналітики, працюють на те, щоб обґрунтовано заперечити
первинний зміст пропагандистського “джерела”.
The article deals with memes as expressive rhetorical resource in media representations of the Russian-Ukrainian hybrid war and military conflict. It explores textual slogans of Russian propaganda that serve to legitimize external aggression. When these units are mirrored as intertextual material in the Ukrainian counter-discourse, they become critical targets for deconstructing fakes and decontamination of manipulative programs. The network of memetic signs is subordinated to the task of symbolic identification of conflict sides and their objectives. Thematic groups of memes, referring to the scenario of military confrontation, reproduce senses of the main “battles for meaning” and the key narratives of the Russian- Ukrainian information warfare. The memetic markers give an opportunity to analyze such basic strategies of Russian propaganda as justification of aggression through appeal to historical myths, falsification of the meaning of the conflict and programs aimed at the protection of Ukraine’s sovereignty, concealment of facts about the real perpetrators of aggression and origin of weapons, and spread of the threat formulas for intimidation of potential partners. Іn the counter-discourse of Ukrainian media, fragments of the speech referring to the opposite side in ideological and military confrontation are presented with the accompaniment of figurative and factual means of distancing and rejection. The reconstructive strategies of Ukrainian media in relation to propaganda formulas are based on the use of factual information, in particular personal stories told by witnesses of events, investigative material, statistical data, and documents. The counter-frames, or interpretive frameworks of the Ukrainian mass media, work to substantially deny primary content of the propaganda “source”.
The article deals with memes as expressive rhetorical resource in media representations of the Russian-Ukrainian hybrid war and military conflict. It explores textual slogans of Russian propaganda that serve to legitimize external aggression. When these units are mirrored as intertextual material in the Ukrainian counter-discourse, they become critical targets for deconstructing fakes and decontamination of manipulative programs. The network of memetic signs is subordinated to the task of symbolic identification of conflict sides and their objectives. Thematic groups of memes, referring to the scenario of military confrontation, reproduce senses of the main “battles for meaning” and the key narratives of the Russian- Ukrainian information warfare. The memetic markers give an opportunity to analyze such basic strategies of Russian propaganda as justification of aggression through appeal to historical myths, falsification of the meaning of the conflict and programs aimed at the protection of Ukraine’s sovereignty, concealment of facts about the real perpetrators of aggression and origin of weapons, and spread of the threat formulas for intimidation of potential partners. Іn the counter-discourse of Ukrainian media, fragments of the speech referring to the opposite side in ideological and military confrontation are presented with the accompaniment of figurative and factual means of distancing and rejection. The reconstructive strategies of Ukrainian media in relation to propaganda formulas are based on the use of factual information, in particular personal stories told by witnesses of events, investigative material, statistical data, and documents. The counter-frames, or interpretive frameworks of the Ukrainian mass media, work to substantially deny primary content of the propaganda “source”.
Description
Keywords
пропаганда, інформаційна війна, мем, фрейм, сценарій, стратегії, риторика, інтертекстуальність, фейк, евфемізми, дезінформація, контрдискурс, propaganda, information war, meme, frame, script, strategy, rhetoric, intertextuality, fake, misinformation, counter-discourse
Citation
Pavlyuk L. Memes as markers of fakes and propaganda topics in media representations of the russian-ukrainian conflict / Lyudmyla Pavlyuk // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. — № 3. — С. 87–94.