Методологія правознавства як світ організованих форм мислення та діяльності дослідника

Abstract

Досліджено розуміння методології у сучасному загальнотеоретичному правознавстві. Встановлено, що філософською базою дослідження є плюралістична методологія, яка поєднує однакові за змістом, сутністю та походженням методи. Визначено поняття “методологія правознавства” як вчення про структуру, логічну організацію, принципи, методи, засоби і форми діяльності дослідника у процесі пізнання досліжуваних державно-правових явищ. Подано структурно-функціональну характе- ристику цього поняття, розглянуто основні складові його узмістовлення.

The article deals with the methodological situation in modern jurisprudence. It is stressed that its main feature is the conversion from the monistic totality of the researching methods of the philosophical-methodological pluralism. Established that the philosophical basis of research is pluralistic methodology that combines equal content and origin essence methods. The definition of “methodologies law”, as the study of the structure, logical organization, principles, methods, means and forms of cognition researcher during his reserched state-legal phenomena. Structural and functional characteristics of this concept, the basic components of its uzmistovlennya are brought.

Исследовано понимание методологии в современном правоведении, основной осо- бенностью которой является переход от монистической методологии к философско- методологическому плюрализму. Установлено, что философской базой исследования является плюралистическая методология, которая сочетает равные по содержанию, сущности и происхождению методы. Предложено определение понятия “методология правоведения” как учения о структуре, логической организации, принципах, методах, средствах и формах деятельности исследователя в процессе познания исследуемых государственно-правовых явлений. Представлено структурно-функциональную характеристику этого понятия, рассмотрены основные составляющие его значения.