Психолінгвістичні ознаки політичної заангажованості регіональних газет
No Thumbnail Available
Date
2019-02-26
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавництво Львівської політехніки
Abstract
Для дослідження було відібрано два регіональних друкованих періодичних
видання: Криворізьку загальноміську газету “Червоний гірник” (укр. мовою), що
видається у м. Кривий Ріг, та щотижневу суспільно-політичну газету “Слово” (рос.
мовою) м. Одеса (Україна). У кожному друкованому періодичному виданні було
відібрано по п’ять матеріалів політичного характеру (розповідь про діяльність
політика або його партію) від 1 січня 2006 р. до 1 лютого 2008 р. Критерії кількісно-
якісного аналізу були такі: кількість простих речень (підмет + присудок; підмет +
присудок + один, два або три другорядних члена речення: означення, додаток,
прикладка); кількість конотованих лексичних одиниць, що відображають
характеристики політичного фігуранта – героя інформаційного матеріалу;
кількість вжитих лексичних одиниць політичного формату (тих, які означають
реалії політики, або таких, що можуть характеризувати політиків та політику);
кількість мовленнєвих одиниць, які означають вихваляння (браваду) виключним
правом журналіста користуватися публічним каналом інформації (шпальтами
періодичного друкованого видання) для формування позитивного або негативного
іміджу певного політичного суб’єкта; мовленнєвою одиницею у цьому випадку
вважається фрагмент тексту, у якому журналіст популяризує певного політичного
суб’єкта через своє “виключне” права користуватися для цього каналом
інформації (шпальтами газети); вимірюється така мовленнєва одиниця кількістю речень.
Отже, одеські та криворізькі журналісти під час висвітлення політичних подій та
подавання характеристик дій політичних фігурантів проявляють старанність у
формуванні негативного або позитивного іміджу останніх. Саме таку старанність ми й
називаємо політичною “заангажованістю”.
The research methodology was in the following procedures: two regional periodicals were selected: Kryvyi Rig city newspaper Chervonyi Hornik (Ukrainian language) published in Kryvyi Rig and the weekly social and political newspaper Slovo (Russian language) Odessa (Ukraine). In each printed periodical, 5 political issues (a story about the politics or its party) were selected for the period from January 1, 2006 to February 1, 2008. The criteria for quantitative and qualitative analysis were as follows: the number of simple sentences (subject + predicate, subtotal + predicate + one, two or three minor terms of a sentence: a definition, an appendix, an example); the number of connotated lexical units acting as the characteristics of a political figure – the hero of the information material; the number of lexical units of a political format (those that refer to policy realities or those that can characterize politicians and policies); the number of speech units that mean praising (bravado) the exclusive right of the journalist to use the public information channel (pages of the periodical printed publication) to form a positive or negative image of a particular political entity; the language unit in this case is a piece of text that is devoted to the popularization of a certain political subject through the use of the “exclusive” right of the journalist to use this information channel (pages of the newspaper); is measured by such a speech unit of the number of sentences. Odessa and Kryvyi Rig journalists during the coverage of political events and the presentation of the characteristics of the actions of political figures appear to be diligent in shaping the negative or positive image of the latter. It is precisely this kind of diligence that we call political “engagement”.
The research methodology was in the following procedures: two regional periodicals were selected: Kryvyi Rig city newspaper Chervonyi Hornik (Ukrainian language) published in Kryvyi Rig and the weekly social and political newspaper Slovo (Russian language) Odessa (Ukraine). In each printed periodical, 5 political issues (a story about the politics or its party) were selected for the period from January 1, 2006 to February 1, 2008. The criteria for quantitative and qualitative analysis were as follows: the number of simple sentences (subject + predicate, subtotal + predicate + one, two or three minor terms of a sentence: a definition, an appendix, an example); the number of connotated lexical units acting as the characteristics of a political figure – the hero of the information material; the number of lexical units of a political format (those that refer to policy realities or those that can characterize politicians and policies); the number of speech units that mean praising (bravado) the exclusive right of the journalist to use the public information channel (pages of the periodical printed publication) to form a positive or negative image of a particular political entity; the language unit in this case is a piece of text that is devoted to the popularization of a certain political subject through the use of the “exclusive” right of the journalist to use this information channel (pages of the newspaper); is measured by such a speech unit of the number of sentences. Odessa and Kryvyi Rig journalists during the coverage of political events and the presentation of the characteristics of the actions of political figures appear to be diligent in shaping the negative or positive image of the latter. It is precisely this kind of diligence that we call political “engagement”.
Description
Keywords
журналісти, психолінгвістичні одиниці, газети, політична “заангажованість”, journalists, psycholinguistic units, newspapers, political “engagement”
Citation
Холод О. Психолінгвістичні ознаки політичної заангажованості регіональних газет / Олександр Холод // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. — № 3. — С. 43–52.