Демократія та верховенство права: сучасна методологія управлінсько-владної діяльності
dc.citation.epage | 60 | |
dc.citation.issue | 3 (31) | |
dc.citation.journalTitle | Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки | |
dc.citation.spage | 56 | |
dc.contributor.affiliation | Національний університет “Львівська політехніка” | |
dc.contributor.affiliation | Lviv Polytechnic National University | |
dc.contributor.author | Жаровська, Ірина | |
dc.contributor.author | Zharovskaya, Irina | |
dc.coverage.placename | Львів | |
dc.coverage.placename | Lviv | |
dc.date.accessioned | 2023-03-14T11:33:06Z | |
dc.date.available | 2023-03-14T11:33:06Z | |
dc.date.created | 2021-08-10 | |
dc.date.issued | 2021-08-10 | |
dc.description.abstract | Загалом демократію необхідно розуміти як політичну форму правління у державі, що здійснюється народом або безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано за допомогою обраних представників (представницька демократія). Аналіз іноземної літератури дав змогу узагальнити ознаки демократії. Проте вказано, що вони є суто формальними. Саме якість цих інститутів відображає реальність демократії. Проаналізовано основний принцип демократії – верховенства права. За “вузького підходу” поняття верховенства права охоплює лише принципи процесуальної справедливості, за “ширшого підходу” – також істотніші специфікації елементів, що належать до верховенства права. Ключова характеристика верховенства права полягає у тому, що їй відведено важливе завдання – перевірка реального функціонування інституційного захисту прав людини. Зрештою, верховенство права репрезентує захист індивідуальних прав як головної мети у функціонуванні політичних інститутів. Юридичний підхід повинен змінюватися, забезпечуючи можливість належного управління через розширення класичного позитивістського розуміння права. Ця сучасна парадигма державного управління намагається використовувати демократичні цінності замість бюрократичних цінностей, тому що бюрократичні організації ніколи не є нейтральними. В результаті одна група виконує їхні вимоги, а інша відірвана від неї. Тому новою парадигмою державно-владного управління сучасності є реальність забезпечення рівного впливу груп та суб’єктів на владне рішення в публічно-адміністративній діяльності із встановленням демократичної процедури та відстоюванням демократичних цінностей. Серед них прозорість управління, широка участь, підзвітність, відповідальність, верховенство права, ефективність та результативність рішень. | |
dc.description.abstract | In general, democracy should be understood as a political form of government in the state, exercised by the people or directly (direct democracy), or indirectly through elected representatives (representative democracy). The analysis of foreign literature made it possible to generalize the signs of democracy. However, it is stated that they are purely formal. It is the quality of these institutions that reflects the reality of democracy. A separate analysis of the basic principle of democracy – the rule of law. From a narrow approach – the concept of the rule of law covers only the principles of procedural justice. From a broader approach, it also covers more substantial specifications of the elements included in the rule of law. A key characteristic of the rule of law is that it has an important task – to verify the real functioning of the institutional protection of human rights. Ultimately, the rule of law represents the protection of individual rights as the main goal in the functioning of political institutions. The legal approach must change, enabling proper governance through the expansion of the classical positivist understanding of law. This modern paradigm of public administration tries to use democratic values instead of bureaucratic values. Because bureaucratic organizations are never neutral. As a result, one group fulfills their demands and the other is detached from it. Therefore, a new paradigm of modern government is the reality of ensuring equal influence of groups and entities on government decisions in public administration by establishing a democratic procedure and upholding democratic values. These include transparency of governance, broad participation, accountability, accountability, rule of law, efficiency and effectiveness of decisions. | |
dc.format.extent | 56-60 | |
dc.format.pages | 5 | |
dc.identifier.citation | Жаровська І. Демократія та верховенство права: сучасна методологія управлінсько-владної діяльності / Ірина Жаровська // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. — № 3 (31). — С. 56–60. | |
dc.identifier.citationen | Zharovskaya I. (2021) Demokratiia ta verkhovenstvo prava: suchasna metodolohiia upravlinsko-vladnoi diialnosti [Democracy and the rule of law: modern methodology of management and authority activity]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Serie: Yurydychni nauky (Lviv), no 3 (31), pp. 56-60 [in Ukrainian]. | |
dc.identifier.doi | http: //doi.org/10.23939/law2021.31.056 | |
dc.identifier.uri | https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57668 | |
dc.language.iso | uk | |
dc.publisher | Видавництво Львівської політехніки | |
dc.publisher | Lviv Politechnic Publishing House | |
dc.relation.ispartof | Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки, 3 (31), 2021 | |
dc.relation.references | 1. Diamond L., Morlino L. (2005). Assessing the quality of democracy: Introduction. Assessing the quality of democracy, Baltimore: The Johns Hopkins University Press, p. xi. | |
dc.relation.references | 2. Стасюк О. Й. (2018). Демократія по-сталінськи, або як фальсифікували вибори в Радянському Союзі. Новітня доба. Вип. 6. С. 243–248. | |
dc.relation.references | 3. Вовк С. О. (2020). Проблема “дефіциту демократії” та її подолання у Європейському Союзі. Молодий вчений. № 11(2). С. 281–285. | |
dc.relation.references | 4. Rueschemeyer D. (2005). Addressing inequality. Assessing the quality of democracy, Baltimore: The Johns Hopkins University Press, pp. 47–61. | |
dc.relation.references | 5. Zolo D. (2007). Rule of Law: A critical reappraisal The Rule of Law. Theory, History and Criticism, Dordrecht: Springer, p. 57. | |
dc.relation.references | 6. Koopmans T. (2003). Courts and Political Institutions. A comparative view, Cambridge: Cambridge University Press, p. 123. | |
dc.relation.references | 7. Герасимова Е. М. (2020). Доктрина реалізації свободи в демократичному суспільстві: ідеал і реальність Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. № 2. С. 5–9. | |
dc.relation.references | 8. de Búrca, G., Scott, J. (2006). Introduction: New Governance, Law and Constitutionalism. In G. de B‒rca, J. Scott (Eds.). Law and New Governance in the EU and the US (pp. 1–12). London: Hart Publishing. Retrieved May 30, 2021. URL: from http://dx.doi.org/10.5040/9781472563668.0005 | |
dc.relation.referencesen | 1. Diamond L., Morlino L. (2005). Assessing the quality of democracy: Introduction. Assessing the quality of democracy. Baltimore: The Johns Hopkins University Press, p. xi. | |
dc.relation.referencesen | 2. Stasiuk O. Y. (2018). Democracy in the Stalinist style, or how falsified elections in the Soviet Union [Demokratiia po-stalinsky, abo yak falsyfikuvaly vybory v Radianskomu Soiuzi]. Modern times, 6, 243–248. | |
dc.relation.referencesen | 3. Vovk S. O. (2020). The problem of “democracy deficit” and its overcoming in the European Union [Problema “defitsytu demokratii” ta yii podolannia u Yevropeiskomu Soiuzi] Young scientist. 11 (2), 281–285. | |
dc.relation.referencesen | 4. Rueschemeyer D. (2005) Addressing inequality. Assessing the quality of democracy. Baltimore: The Johns Hopkins University Press. | |
dc.relation.referencesen | 5. Zolo D. (2007). Rule of Law: A critical reappraisal The Rule of Law. Theory, History and Criticism. Dordrecht: Springer, 2007. | |
dc.relation.referencesen | 6. Koopmans T. (2003). Courts and Political Institutions. A comparative view. Cambridge: Cambridge University Press. | |
dc.relation.referencesen | 7. Gerasimova E. M. (2020). Doctrine of freedom in a democratic society: the ideal and reality [Doktryna realizatsii svobody v demokratychnomu suspilstvi: ideal i realnist] Bulletin of the National Aviation University. Philosophy. Culturology. 2, 5–9. | |
dc.relation.referencesen | 8. de B‒rca G., Scott J. (2006). Introduction: New Governance, Law and Constitutionalism. In G. de B‒rca, J. Scott (Eds.). Law and New Governance in the EU and the US (pp. 1–12). London: Hart Publishing. | |
dc.relation.uri | http://dx.doi.org/10.5040/9781472563668.0005 | |
dc.rights.holder | © Національний університет „Львівська політехніка“, 2021 | |
dc.rights.holder | © Жаровська І., 2021 | |
dc.subject | демократія | |
dc.subject | верховенство права | |
dc.subject | участь народу | |
dc.subject | методологія | |
dc.subject | управлінсько-владна діяльність | |
dc.subject | democracy | |
dc.subject | rule of law | |
dc.subject | people’s participation | |
dc.subject | methodology | |
dc.subject | administrative activity | |
dc.subject.udc | 340.12(043) | |
dc.title | Демократія та верховенство права: сучасна методологія управлінсько-владної діяльності | |
dc.title.alternative | Democracy and the rule of law: modern methodology of management and authority activity | |
dc.type | Article |