Поняття та види обвинувачення в доктрині кримінального процесу

Abstract

Розглянуто поняття і види обвинувачення у доктрині кримінального процесу. На початкових етапах становлення кримінального процесу переважали саме приватні засади. За радянських часів у кримінальному процесі розширилися засади публічності, що відповідно сприяло звуженню приватних начал. Після проголошення України незалежною державою відбулося переорієнтування на позицію пріоритетності інтересів людини, що дало поштовх до розширення приватних начал. Досліджуючи поняття “обвинувачення”, науковці розглядають його в двох значеннях – матеріальному та процесуальному. Одні автори розкривають поняття обвинувачення як процесуальну діяльність уповноважених осіб, тобто підкреслюють його процесуальне значення. Інші під обвинуваченням розуміють твердження, а саме формулювання (опис) ознак вчиненого кримінального правопорушення, що пред’являється особі у встановленому КПК порядку, тобто з дотриманням процесуальної процедури. Проте, хоча ці поняття обвинувачення мають різне смислове значення, проте вони нерозривно пов’язані між собою, оскільки обвинувачення – це категорія, яка має процесуальну форму. Тому запропоновано під обвинуваченням розуміти діяльність уповноважених суб’єктів кримінального процесу щодо викриття осіб, винних у вчиненні кримінальних правопорушень, у ході якої формується твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством. Зроблено висновок, що поняття “обвинувачення” – це змінювана категорія, і змінюється вона залежно від розвитку суспільства, для якого характерні публічні й приватні ознаки. Обвинувачення охоплює увесь комплекс процедур, які передбачені законодавством для розгляду справи стосовно винної особи та винесення остаточного рішення. Виділено і розкрито таки види обвинувачення: публічне(державне), приватне, приватно-публічне, публічноприватне.

The concept and types of accusations in the science of criminal procedure here are considered. In the initial stages of the formation of the criminal process, it was particular principles that prevailed. During the Soviet era, the basis of publicity was expanded in the criminal process, which accordingly contributed to the narrowing of private principles. After the proclamation of Ukraine’s independence the state has reoriented to the position of priority of human interests, which gave push to expand private principles. Exploring the concept of “accusation” scientists consider it in two meanings – material and procedural. Some authors disclose the concept of accuслотвіsation as a procedural activity of authorized persons, it emphasizes its procedural meaning. Others understand the accusation as a statement, and the very wording (description) of the signs of a committed criminal offense, presented to a person in the manner prescribed by the Criminal Procedure Code, that is, in compliance with the procedural procedure. However, although these notions of prosecution have different meanings, they are inextricably linked, as prosecution is a category that has a procedural form. Therefore, it is proposed to understand the accusation as the activity of authorized subjects of criminal proceedings to expose persons guilty of criminal offenses, during which the allegation that a certain person committed an act under the law of Ukraine on criminal liability in the manner prescribed by criminal procedure. It is concluded that the concept of prosecution is a variable category, which changes depending on the development of society, which is characterized by public and private characteristics. The indictment covers the entire set of procedures provided by law for the consideration of the case against the guilty person and the issuance of a final decision. The following types of charges have been identified and disclosed: public (state), private, private-public, public-private.