Issues of design of informal learning spaces in the university cultural centers

Abstract

З часів Середньовіччя складовою ідеї університету було активне суспільне життя студентів. Однак багато сучасних кампусів позбавлені загальнодоступних громадських культурних просторів. Студенти проводять більшу частину свого часу за межами лекційної зали чи навчальної аудиторії (групи приміщень, які ми можемо віднести до офіційного або формального простору для навчання). В цей час вони спілкуються, самостійно навчаються, відпочивають. А відбувається це, на жаль, за межами університету. Причиною цього є відсутність у більшості студмістечок так званого неформального простору. Це простір, який провокує соціальну взаємодію: несподівані зустрічі, імпровізовані розмови. Він сприяє особистісному і професійному зростанню. Заклади харчування, коридори, холи, площі, двори, гуртожитки стають важливими елементами для формування неофіційних зон для самостійного і групового навчання. Проте, характер перерахованих існуючих груп приміщень здебільшого є хаотичним та непристосованим, або просто не передбаченим для такої функції. Тому інтеграція неофіційних навчальних просторів у склад функціонального наповнення університетського чи міжвузівського центру культури значно покращить відвідуваність таких закладів і заповнить прогалини в організації навчального процесу на території університету. У статті представлено огляд та аналіз стану досліджень у галузі проектування та експлуатації сучасних освітніх просторів в університетах світу, а саме просторів з гнучким плануванням, які називаються неформальним навчальним простором. Внаслідок проведених досліджень була розроблена загальна характеристика, класифікація, розкрито основні принципи проектування цього простору. Зокрема, визначено низку проблем, що виникають під час його експлуатації, які слід враховувати при проектуванні. Висвітлено досвід навчального проектування міжвузівських культурних центрів із застосуванням розроблених теоретичних основ проектування неформального освітнього простору.

The article presents an overview and analysis of the state of research in the field of design and exploitation of modern educational spaces in universities around the world, namely areas with flexible planning, called informal learning space. According to the research conducted, the general characteristic and classification were developed and the basic principles of designing this space were revealed. The study identified several problems that arise during its exploitation, which should be taken into account in the designing process. There is described the experience of educational design of interuniversity cultural centres with the application of the developed theoretical bases of designing of informal educational space.