Депеналізація як метод кримінально-правової політики

Abstract

Стаття присвячена аналізу депеналізації як методу кримінально-правової політики. Зроблено висновок, що відсутність єдиного розуміння поняття та суті депеналізації не дає можливості повною мірою реалізувати цей метод кримінальноправової політики на практиці. В той же час, він міг би виступити одним дієвих інструментів реформування вітчизняного кримінального законодавства в умовах задекларованої гуманізації кримінальної відповідальності та покарання. Як видається, таким чином можна було б значно скоротити кількість осіб, засуджених до покарань, пов’язаних з ізоляцією особи від суспільства (передусім – до позбавлення волі на певний строк), а й реформувати систему кримінальних покарань загалом, виключивши з неї або хоча б суттєво реформувати явно застарілі та фактично недієві види покарань.The article is devoted to analysis of depenalization as a method of criminal-law policy. It is concluded that the lack of a common understanding of the concept and essence of depenalization does not allow the full implementation of this method of criminal-law in practice. At the same time, he could act as one effective instrument for reforming domestic criminal law in the context of the declared humanization of criminal responsibility and punishment. It would seem that in this way it would be possible to significantly reduce the number of convicted persons sentenced to the isolation of a person from society (first of all – to imprisonment for a certain term), but also to reform the system of criminal penalties in general, excluding from it or at least substantially reforming obsolete and actually ineffective types of punishment.Статья посвящена анализу депенализации как метода уголовно-правовой политики. Сделан вывод, что отсутствие единого понимания понятия и сущности депенализации, не позволяет в полной мере реализовать этот метод уголовно-правовой политики на практике. В то же время, он мог бы выступить одним действенных инструментов реформирования отечественного уголовного законодательства в условиях задекларированной гуманизации уголовной ответственности и наказания. nКак представляется, таким образом можно было бы значительно сократить количество лиц, осужденных к наказаниям, связанным с изоляцией от общества (в первую очередь – к лишению свободы на определенный срок), но и реформировать систему уголовных наказаний в целом, исключив из нее или хотя бы существенно реформировав явно устаревшие и фактически недейственные виды наказаний.