Розвиток наукового потенціалу України як передумова інтелектуалізації економіки і менеджменту

Abstract

Проаналізовано кількість науково-дослідних організацій України за секторами діяльності та науки, динаміку чисельності наукових кадрів – докторів, кандидатів наук, рівень їх зайнятості в економіці та промисловості, темп середньорічного приросту працівників наукових організацій та чисельність і структуру дослідників за секторами діяльності в Україні порівняно із ЄС-27, вікову структуру наукових кадрів. Виявлено ключові проблеми, що стримують розвиток національного наукового потенціалу та сповільнюють використання його інтелектуальних і науково-технічних ресурсів у процесах суспільного піднесення й інтелектуалізації економіки, менеджменту промислових підприємств, а саме: зменшення фінансування наукових досліджень; неефективна структура і розподіл дослідників за секторами діяльності; відсутність дієвих механізмів мотивації розкриття інтелектуального потенціалу громадян; відсутність зв’язків між промисловістю та галузевим науковим сектором на тлі поглиблення розриву між промисловістю з академічною наукою; недостатній розвиток суспільної та гуманітарної галузей наук; низький рівень інтеграції у світовий інтелектуальний простір інституційних структур української науки та учених-дослідників.The article analyzes the number of research institutions in Ukraine by industries and disciplines, dynamics of changes in the quantity of scientific staff – doctors, candidates of sciences, level of their employment in the economy as a whole and the industry, in particular; the average annual staff increase in scientific institutions as well as the quantity and structure of research staff in Ukraine by disciplines compared to EU-27, age-dependent structure of scientific personnel. It is shown that the key factors constraining the development of national scientific capacity and slowing down application of its intellectual, scientific and technical resources in the processes of social upheaval and intellectualization of the economy and management of industrial enterprises are: reduction of research funding, inefficient structure and distribution of researchers by disciplines; lack of effective motivation mechanisms for disclosing intellectual potential of citizens; lack of communication between an industry and its related research sector accompanied by the deepening gap between the industry and academic science; insufficient development of social and humanitarian sciences; low level of involvement of Ukrainian research institutions as well as individual scientists and researchers into the global intellectual space.