Evaluation of EU Activities Strengthen Democracy in Member States of the Last Waves of Enlargement.

Abstract

Метою статті є оцінити ефективність політики ЄС щодо зміцнення якості демократії у державах-членах. Методи дослідження спрямовані на доведення гіпотези про зниження впливу (ініціатив, контролю тощо) інституцій ЄС за поглибленням демократичної модернізації, що має наслідком розбіжності з дискусійних питань між «молодими» демократіями ЄС (на прикладі держав Балтії) та ліберально-демократичним курсом ЄС. Дослідження опирається на методології неоінституціоналізму, ціннісного підходу та політичної компаративістики. Результати дослідження дозволили зробити висновок, що поточні цілі ЄС недостатньо спрямовані на питання якості демократії в державах-членах. Потребу активізації діяльності ЄС у напрямку контролю за дотриманням стандартів демократії пояснено стагнацією/регресом якості демократії у державах останніх розширень ЄС. Дії інституцій ЄС щодо держав-учасниць, де проявляється стагнація/регрес демократії, оцінені як невідповідні можливими наслідками цього деструктивного процесу. Наголошено на недостатній увазі ЄС до зміцнення цінностей, на яких базується ЄС, в чому вбачається основна причина нинішнього погіршення якості демократії. Констатовано нагальність нового формату європейської демократії, справді ефективних механізмів гарантування її якості. Автори констатували низку відкритих питань, які потребують подальшого вивчення, зокрема: 1) які ініціативи ЄС здатні зменшити демократичний дефіцит у державах-членах?; 2) наскільки сильним має бути контроль ЄС за дотриманням стандартів і цінностей демократії, щоб це не суперечило принципам демократії? Звернено увагу на потребу подальшого з’ясування тих механізмів, які має впроваджувати ЄС щодо держав-членів, щоб зміцнити якість національних демократичних політичних систем.The article’s purpose is to assess the effectiveness of EU policies concerning strengthen the quality of democracy in the member states. The research methods are aimed at proving the hypothesis about a decrease in impact (initiatives, control, etc.) of EU institutions on deepening democratic modernization, as a result of a discrepancy on debatable issues between the «young» democracies of the EU (like the Baltic States) and the liberal democratic course of the EU. The research is based on the methodology of neo-institutionalism, value approach and political comparative studies. The results of the study have led to the conclusion that the current goals of the EU are not sufficiently focused on the issue of the quality of democracy in the member states. The need to revitalize the EU in the direction of monitoring the observance of democratic standards is explained by the stagnation/regression of the quality of democracy in these states of the latest EU expansion. The actions of EU institutions in relation to member states, where stagnation/regression of democracy has been manifested, were assessed as inappropriate regarding the possible consequences of this destructive process. Insufficient attention by the EU to strengthening its values on which the EU is based was noted, that is seen as the main reason for the current deterioration in the quality of democracy. The urgency of this new format for European democracy, of really effective mechanisms for ensuring its quality was stated. The authors mentioned a number of open questions that require further study, in particular: 1) are EU initiatives able to reduce the democratic deficit in its member states?; 2) how strong should the EU's control be over the observance of these standards and values of democracy so that it does not contradict the principles of democracy? Attention is drawn to the need of further clarifying these mechanisms which the EU should implement in relation to its member states in order to strengthen the quality of national democratic political systems.