Формування інституту прав людини доби Середньовіччя

Abstract

Розглянуто світоглядні ідеї найвідоміших мислителів Середньовіччя Томи Аквінського, Марсилія Падуанського та Нікколо Макіавеллі, які своїми працями розвивали основоположні ідеї прав людини. Їхні вчення є неабияким спадком для сучасного світу. Тома Аквінський особливу увагу звертав на моральні чесноти людини, виділяючи справедливість як найважливішу з них, а також обґрунтовував основні передумови для створення та функціонування держави як інструменту досягнення загального блага та добра зі збереженням загального миру та наданням можливостей для гідного життя людини та її духовного розвитку. Тома Аквінський наголошував на важливості закону в державі та на обов’язковому його оприлюдненні задля належного його “вступу в силу”, на особливостях розуму людини, яка відповідно повинна розрізняти добро та зло, а також керуватись “Законами Божими” у своєму бутті, адже саме Бог дав нам основні заповіді, які є незмінними. Марсилій Падуанський одним із перших запропонував концепт “народ – законодавець”і стверджував у своїх працях, що саме народ може створити найкращі закони для досягнення загального блага, на користь усього народу, а не окремих індивідів. Цей концепт підкріплюють і аргументи щодо обрання найкращого правителя, який повинен виконувати волю народу. Саме тому мислитель віддає перевагу виборній монархії, продовжуючи цей концепт. Марсилій Падуанський розвинув важливі ідеї, що впливають на формування інституту людських прав та принципів людиноцентризму у різних його вимірах. Нікколо Макіавеллі великого значення надавав сильному правителю як такому, що здатний керувати державою та громадянами, відштовхуючись від реалій, а не від філософського та ідеального сприйняття держави та управління, оскільки вважав, що між цими двома поняттями надто велика прірва. Прийнятним у тлумаченнях Нікколо Макіавеллі було насильство задля загального порядку та забезпечення державних інтересів, а закони і право він вважав знаряддям самої влади.

The article examines the worldview ideas of the most famous thinkers such as Thomas Aquinas, Marseille Padua, and Niccolo Machiavelli, who have developed fundamental ideas of human rights through their work, and their teaching is a great legacy for the modern world. Thomas Aquinas paid special attention to the moral virtues of man, highlighting justice as the most important of them. He also substantiated the basic prerequisites for the creation and functioning of the state as a tool for the achievement of the common good and good while preserving the common world and providing an opportunity for a dignified life of man and his spiritual development. He emphasized the importance of the law in the state and its obligatory promulgation for its proper “entry into force”. Aquinas emphasizes the peculiarities of the mind of man, who must accordingly distinguish between good and evil, and be guided by the “Laws of God” in his being, for it is God who gives us the basic commandments that are unchanging. Padua is one of the first to offer the concept of “people - lawmaker”. In his writings, he argued that it is the people who can create the best laws to create the common good while confessing to the benefit of the whole people, not individual individuals. Also, this concept is supported by arguments regarding the election of a better ruler, and the ruler must do the will of the people. That is why the thinker prefers the elective monarchy in continuation of his concepts. Thus, this thinker has developed important ideas that influence the formation of the human rights institution and the principles of human-centrism in its various dimensions. Machiavelli paid considerable attention to the strong ruler as such, who was able to govern the state and the citizens from the realities, not from the philosophical and ideal perception of the state and government, because he believed that there was too much gap between the two concepts. Acceptable in Machiavelli’s interpretation was violence for the sake of the common law and the protection of state interests, and laws and rights are the instrument of power itself.

Рассмотрены мировоззренческие идеи самых известных мыслителей Средневековья Фомы Аквинского, Марсилия Падуанского и Никколо Макиавелли, которые своими трудами развивали основополагающие идеи прав человека. Их учение является важным наследием для современного мира. Фома Аквинский особое внимание уделял нравственным добродетелям человека, выделяя справедливость как важнейшую из них, а также обосновывал основные предпосылки для создания и функционирования государства как инструмента достижения общего блага и добра с сохранением общего мира и предоставлением возможностей для достойной жизни человека и его духовного развития. Подчеркивал важность закона в государстве и обязательного его обнародования для надлежащего его “вступления в силу”. Аквинский подчеркивает особенности ума человека, который соответственно должен различать добро и зло, а также руководствоваться “Законом Божьим” в своем бытии, ведь именно Бог дал нам основные заповеди, которые являются неизменными. Падуанский одним из первых предложил концепт “народ–законодатель”. В своих трудах он утверждал, что именно народ может создать лучшие законы для достижения общего блага, исповедуя пользу всего народа, а не отдельных индивидов. Также этот концепт подкрепляют и аргументы относительно избрания лучшего правителя, который должен выполнять волю народа. Именно поэтому мыслитель предпочитает выборную монархию, продолжая свой концепт. Таким образом, Падуанский развивал важные идеи, влияющие на формирование института прав человека и принципов человекоцентризма в разных его измерениях. Макиавелли придавал особое значение сильному правителю как такому, что способен управлять государством и гражданами, отталкиваясь от реалий, а не от философского и идеального восприятия государства и управления, поскольку считал, что между этими двумя понятиями слишком большая пропасть. Приемлемым в толкованиях Макиавелли было насилие ради общего порядка и обеспечения государственных интересов, а законы и права он считал орудием самой власти.