Розвиток доктрини суддівського угляду в історії кримінального права

Abstract

Стаття присвячена аналізу питання розвитку доктрини судівського угляду в історії кримінального права. Доведено, що більшість сучасних теорій суддівського угляду носять характер інтегративних учень, що відображається і в сучасних кримінальних кодексах. Наприклад, КК Франції 1992 р. спирається і на ідеї школи “нового соціального захисту”, і на поняття й інститути, вироблені ще класичною школою (що стосується класифікації злочинних діянь, вини, неосудності). Подібне можна сказати і про КК України, який разом із закріпленням інститутів класичної школи кримінального права (інститут вини, неосудності, необхідність відповідності покарання тяжкості вчиненого злочину) містить й інститути школи «нового соціального захисту» (необхідність врахування особи винного, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, звільнення від покарання та подальшого відбування тощо). Що стосується питання суддівського угляду в законодавстві України, то варто зазначити, що цікавість дослідників до цього питання виникла після розпаду СРСР. У радянському правознавстві доктрина суддівського угляду довгий час зазнавала жорсткої критики. Вважалося, що будь-яка правова проблема може мати лише одне законне вирішення. Тому дослідженням суддівського угляду майже не займалися. В наш час цікавість до цього питання виникла через перетворення, що відбулись у соціально-економічній ситуації України, зміну характеру та спрямованості правовідносин, формування нового правового мислення, зростання суспільної активності. Та й за ситуації, коли суди, керуючись вихідними принципами верховенства права, мають на власний розсуд віднаходити підстави для вирішення справ за аналогією або на загальних принципах справедливості, розумності, добросовісності, проблематика суддівського розсуду набуває особливої гостроти і актуальності.The article analyzes the development of the doctrine of judicial discretion in the history of criminal law. It has been proven that most of the modern theories of judicial discretion are integrative in nature, reflected in modern criminal codes. For example, the French Criminal Code of 1992 relies on the ideas of the school of “new social protection” and on the concepts and institutions developed by the classical school (in the case of the classification of criminal acts, guilt, insanity). The same can be said about the Criminal Code of Ukraine, which, together with the consolidation of the institutions of the classical school of criminal law (the institution of guilt, insanity, the need to comply with the severity of the crime), also contains the institutions of the school of “new social protection” (the need to take into account the identity of the culprit, the circumstances mitigating and aggravating punishment, release from punishment and its further serving, etc.). As for the issue of judicial discretion in the legislation of Ukraine, it should be noted that the interest of researchers in this issue arose after the collapse of the USSR. In Soviet jurisprudence, the doctrine of judicial discretion has long been harshly criticized. It was believed that any legal problem can have only one legal solution. therefore, almost no research was done on judicial discretion. In our time, interest in this issue has arisen due to the comprehensive transformations that have taken place in the socio-economic system of Ukraine, changes in the nature and direction of legal relations, the formation of new legal thinking, the growth of public activity. And in a situation where the courts, guided by the initial principles of the rule of law, are obliged, at their discretion, to find grounds for solving cases by analogy or on the basis of general principles of justice, reasonableness, honesty, the problem of judicial discretion acquires particular urgency and urgency.