Підходи щодо удосконалення науково-методичного апарату оцінки точності підготовки стрільби артилерії

Abstract

Мета роботи – удосконалення науково-методичного апарату оцінки точності підготовки стрільби артилерії за допомогою урахування додаткових похибок, які супроводжують наведення гармати, та визначення на основі нього способів підвищення точності підготовки стрільби артилерії. Методика. Для реалізації мети запро- поновано удосконалену методику оцінювання точності підготовки стрільби артилерії. Результати. Для підви- щення точності повної підготовки стрільби артилерії потрібно брати до уваги похибки: топогеодезичної прив’язки вогневої позиції; похибки визначення положення цілі; похибки технічної підготовки. Аналіз бойового досвіду російсько-української війни свідчить, що артилерію розміщують для виконання вогневих завдань пере- важно у місцях, де противникові важко вести аеророзвідку (лісиста місцевість, яри, використання металевих сіток та інших маскувальних засобів). Водночас таке розміщення вогневих позицій певною мірою перешкоджає здійсненню у повному обсязі заходів топогеодезичної прив’язки вогневої позиції. Методи топогеодезичних робіт на коротких віддалях накопичують низку похибок. Саме тому виникає необхідність у розробленні та удоско- наленні наявних методів і методик оцінювання та підвищення точності підготовки стрільби артилерії. Визначено та проаналізовано повний обсяг робіт з підготовки стрільби артилерії. З’ясовано, що значущу частину системи похибок, які супроводжують підготовку стрільби артилерії, становлять похибки орієнтування та наведення гармати. Визначено, що ці похибки можуть сягати за напрямом до п’яти поділок кутоміра, а за кутом підне сення – до 1,5 тисячних, що може істотно вплинути на точність ведення вогню. Ці похибки не враховує чинний науково-методичний апарат підготовки оцінки точності підготовки стрільби артилерії. Запропоновано, залежно від необхідного та наявного часу, здійснення контролю наведення ствола гармати у вертикальній та горизон- тальній площинах за допомогою зовнішніх геодезичних приладів. Наукова новизна виконаного дослідження полягає в удосконаленні науково-методичного апарату оцінювання точності підготовки стрільби артилерії за допомогою уведення показника – серединної похибки орієнтування та наведення гармати. Практичне значення результатів дослідження системи похибок, які супроводжують стрільбу артилерії, полягає в тому, що уведено показники та критерії доцільності уточнення положення ствола гармати, які дають можливість підвищити точність та надійність підготовки стрільби артилерії.

The aim of the work is to improve the scientific and methodical apparatus for assessing the accuracy of artillery fire preparation by taking into account additional errors that accompany the process of aiming the gun and determining, based on it, ways to improve the accuracy of artillery fire preparation. Method. To achieve the goal, an improved methodology for assessing the accuracy of artillery firing preparation is proposed. The results. In order to increase the accuracy of the complete preparation of artillery fire, it is necessary to take into account the errors of: topogodetic anchoring of the firing position; errors in determining the position of the target; technical training errors.The analysis of the combat experience of the Russian-Ukrainian war shows that artillery is mainly deployed to perform fire missions in places where it is difficult for the enemy to conduct aerial reconnaissance (wooded areas, ravines, the use of metal nets and other means of camouflage). At the same time, this placement of firing positions to a certain extent prevents the full implementation of measures of topogodetic anchoring of the firing position. The existing methods of topogodetic work on short distances accumulate a number of errors. That is why there is a need to develop and improve existing methods and techniques for assessing and improving the accuracy of artillery firing training. Artillery fire, while it was found out that a significant part of the system of errors accompanying the preparation of artillery fire consists of errors in the orientation and guidance of the gun. It was determined that these errors can reach up to 5 protractor divisions in the direction, and up to 1.5 thousandths in the elevation angle, which can significantly affect the accuracy of firing. These errors are not taken into account by the existing scientific and methodological apparatus for the preparation of the assessment of the accuracy of artillery fire training. It is proposed, depending on the required accuracy and the available time, to control the guidance of the gun barrel in the vertical and horizontal planes with the help of external geodetic devices. The scientific novelty of the presented research consists in the improvement of the scientific-methodical apparatus for assessing the accuracy of artillery fire preparation by introducing an indicator – the mean error of orientation and aiming of the gun. The practical significance of the results of the study of the system of errors that accompany artillery fire is that indicators and criteria for the feasibility of specifying the position of the gun barrel were introduced, which in turn provide an opportunity to increase the accuracy and reliability of artillery fire preparation.