Оцінка впливу сейсмічності та неприпливних атмосферних навантажень на деформації земної кори за даними ГНСС-вимірів

Abstract

Одним із способів дослідження деформацій земної кори як для значних за площею територій, так і великих інженерних споруд є використання даних часових серій координат ГНСС-станцій. Часто аналізуючи часові серії координат мереж ГНСС-станцій помітні одночасні зміщення декількох станцій. При виключені групи інструментальних похибок можна припускати, що такі зміщення викликані геофізичними факторами: припливними, неприпливними навантаженнями чи процесами в надрах планети. У цьому дослідженні розглянуто два із таких факторів: сейсмічність та неприпливні атмосферні навантаження. Проблема прогнозу землетрусів досі повністю не вирішена, тому дослідження, що стосуються пошуку взаємозв’язків сейсмічності територій з іншими параметрами є важливими до розгляду. Для пошуку взаємозв’язків між деформаціями за вплив землетрусів та ГНСС-даних часто оперують багаторічними рядами даних, кількість набору яких постійно зростає. Якщо на сьогодні досить чітко виділяють пресейсмічні, косейсмічні та постсейсмічні деформації землетрусів, то деформації спричинені впливом неприпливних атмосферних навантажень досліджені не так широко. Так, навіть конвенції Міжнародної служба обертання Землі (International Earth Rotation and Reference Systems Service, IERS) не рекомендують враховувати корекції за неприпливні атмосферні навантаження при опрацюванні ГНСС-даних. Проте перерозподіл атмосферних мас над пунктами спостережень спричиняють реальні деформації земної кори, які можуть сягати до 20-30 мм за декілька днів у вертикальній складовій, що привертає увагу до цього феномену. Таким чином, основна увага дисертаційної роботи зосереджена на дослідженнях деформацій спричинених сейсмічністю та неприпливними атмосферними навантаженнями як для регіонального рівня: Європа, Карпато-Балканський регіон, так і локального характеру, наприклад, моніторингу деформацій гідротехнічних споруд Дністровської ГЕС-1.