Establishment and development of morphology as a basic science and its potential in the theory of urban planning

dc.citation.epage182
dc.citation.issue2
dc.citation.spage173
dc.contributor.affiliationНаціональний університет “Львівська політехніка”
dc.contributor.affiliationLviv Polytechnic National University
dc.contributor.authorІдак, Юлія
dc.contributor.authorIdak, Yuliia
dc.coverage.placenameЛьвів
dc.coverage.placenameLviv
dc.date.accessioned2023-04-04T09:17:07Z
dc.date.available2023-04-04T09:17:07Z
dc.date.created2021-10-10
dc.date.issued2021-10-10
dc.description.abstractВизначено та охарактеризовано основні етапи становлення морфології як наукового вчення. Аналіз літературних джерел показав, що морфологія упродовж свого розвитку впевнено переросла статус важливого розділу в біології, ставши самостійною і пройшовши всі етапи становлення, характерні для будь-якої наукової галузі. Процес становлення пов’язаний з описом досліджуваних об’єктів та розробленням на його основі теорій, спрямованих на виявлення характерних ознак, пояснення властивостей і практичного їхнього застосування. Варіативність еволюції матерії, різноманітних способів наукового пояснення та множинність методологічних підходів до визначення поняття “форма” зумовили порівняльний аналіз категорійного аналогу “морфологічного” у філософії. У філософії розуміння форми зводиться до семантичної єдності (цілісності) розрізнених речей, зміст яких відображений у фігурах на визначеній матеріальній основі (субстраті). Окреслено проблеми визначення поняття “форма” в теорії містобудування та урбаністиці, зумовлені різним його трактуванням та змістом, який варіюється залежно від поставлених завдань і співвідношення з іншими галузями знань. В одних дослідженнях (екологічних, економічних та ін.) форму розуміють як зовнішній вигляд та обриси визначеної матеріальної дійсності, а в інших (переважно в працях філософського, соціологічного, культурологічного спрямування та ін.) – як зовнішнє вираження певного змісту. Не менш дискусійною залишається проблема визначення поняття “урбаністична форма”, що здебільшого застосовується для опису фізичних характеристик елементів міста. Також через можливість пізнання форми в межах композиції та високий рівень її наукової розробленості в теорії містобудування сформувався погляд розглядати форму як суб’єктивну категорію. У цьому дослідженні форму слід трактувати як об’єктивну характеристику зовнішнього виразу матеріально наявного предмета. Тому прийнято, що форма міста – це виражальна риса міста, якій притаманний певний комплекс морфологічних значень та їхніх формальних показників. У містобудуванні в контексті вивчення морфології міста форму слід розглядати як характеристику двовимірної моделі фіксованої частини території міста з усіма наявними будівлями та спорудами.
dc.description.abstractThe main stages of the formation of morphology as scientific teaching are highlighted and characterized, the fundamental aspects of the concept of “form” are formulated, the features of the formation of morphology as an independent scientific direction are generalized, the categorical analogue of “morphological” in urban planning is traced, and the place of morphology in the teachings of form in urban planning is determined. Outlining the problem of defining the concept of “form” in the theory of urban planning and urbanism, it is accepted that the form of a city is an expressive feature of a city, which is characterized by a certain set of morphological meanings and their formal indicators.
dc.format.extent173-182
dc.format.pages10
dc.identifier.citationIdak Y. Establishment and development of morphology as a basic science and its potential in the theory of urban planning / Yuliia Idak // Architectural Studies. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2021. — Vol 7. — No 2. — P. 173–182.
dc.identifier.citationenIdak Y. (2021) Establishment and development of morphology as a basic science and its potential in the theory of urban planning. Architectural Studies (Lviv), vol. 7, no 2, pp. 173-182.
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.23939/as2021.02.173
dc.identifier.urihttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57891
dc.language.isoen
dc.publisherВидавництво Львівської політехніки
dc.publisherLviv Politechnic Publishing House
dc.relation.ispartofArchitectural Studies, 2 (7), 2021
dc.relation.referencesAsmus V. F., 1976. Arystotel. Metafyzyka: Soch.: v 4–kh t. B.: M.: Musl, T. 1.
dc.relation.referencesBakhtyn, M., 1987. Lyteraturno krytycheskye staty. M.: Khudozhestvennaia lyteratura.
dc.relation.referencesBiskub, I. P., 2014. Linhvistychna katehoryzatsiia: vid Arystotelia do IMAL (isolating-monocategorial-associational
dc.relation.referenceslanguage). Studia philologica, 3, P. 11–18.
dc.relation.referencesDyka, O. M., 1975. Morfolohyia. Bolshaia medytsynskaia entsyklopedyia. M.: Sovetskaia эntsyklopedyia.
dc.relation.referencesEtymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy: V 7 t., 1982-2012. B: O. Melnychuka, hol. red. K.: Naukova dumka.
dc.relation.referencesKanaev, Y. Y., 1970. Hete kak estestvoyspytatel. L.: Lenynhradskoe otdelenye yzdatelstva “Nauka”.
dc.relation.referencesKlochek, H., 2007. “Khudozhnii svit” yak katehorialne poniattia. Slovo i Chas, 9, P. 3–14.
dc.relation.referencesMala hirnycha entsyklopediia: V 3 t, 2004-2013. V.: V. S. Biletskyi, red. Donetsk: Donbas.
dc.relation.referencesMeien, S. V., 2010. Pryntsypy morfolohycheskykh yssledovanyi v paleobotanyke. Lethaea rossica, 3, P. 95–108.
dc.relation.referencesMeier, K. Y., 1958. Morfohenyia vыsshykh rastenyi. M.: Yzdatelstvo Moskovskoho unyversyteta.
dc.relation.referencesMykulynskyi, S. R., red. 1972. Ystoryia byolohyy s drevneishykh vremen do nachala KhKh veka. Akademyia nauk SSSR,
dc.relation.referencesYYET AN. M.: Nauka.
dc.relation.referencesRappaport, A. H., 2000. K ponymanyiu arkhytekturnoi formy. Doktor ysk. NYYTYAH.
dc.relation.referencesRemyzova, E. Y., 2016. Khudozhestvennye metody arkhytekturnoi kompozytsyy: Uchebnoe posobye po vypolnenyiu
dc.relation.referencespraktycheskykh zadanyi. Kh. : KhNUSA.
dc.relation.referencesReshetov, O. O. ta Stezhko Z. V., 2013. Klasychna teoriia rozvytku. Dialektyka. Naukovi zapysky, 13, P. 156–159.
dc.relation.referencesSymonov, Yu. H., 2005. Heomorfolohyia. S.-P.: Pyter.
dc.relation.referencesSlovnyk ukrainskoi movy: V 11 tomakh (SUM-11), 1970–1980. V.: I: K. Bilodid, hol. red. K.: Naukova dumka.
dc.relation.referencesTararoev, Ya. V., 2009. Arystotelevskaia ontolohyia kak “ontolohycheskaia paradyhma” klassycheskoi fyzyky y
dc.relation.referenceskosmolohyy. Epistemology & Philosophy of science, XXI (3), P. 122–137.
dc.relation.referencesTymonyn, A. K., 2001. Rol morfolohyy v botanyke. [online] Homolohyy v botanyke: opyt y refleksyia, s. 10–17. Dostupno
dc.relation.referencesza adresoiu: <herba.msu.ru/russian/symposium/2001/morpho/timonbot.rtf> [Data zvernennia 02 serpnia 2019].
dc.relation.referencesShcherba, S. P., Shchedrin, V. K. ta Zahlada O. A., 2004. Filosofiia. V: S. P. Shcherby, red. K.: MAUP.
dc.relation.referencesEntsyklopedycheskyi slovar, 1890–1907. Entsyklopedycheskyi Slovar F. A. Brokhauza y Y. A. Efrona [online] S.-P.:
dc.relation.referencesBrokhauz-Efron. Dostupno za adresoiu: <http ://www.vehi.net/brokgauz/index.html>. [Data zvernennia 02 serpnia 2019].
dc.relation.referencesYudkin-Ripun, I., 2006. Do rekonstruktsii ukrainskoi “filosofii zhyttia». Studii mystetstvoznavchi, 1 (13), P. 7–16.
dc.relation.referencesYudkin-Ripun, I., 2011. Khudozhni kody v morfolohii kultury: opys tekstiv i deryvatsiia sensiv. Kulturolohichna dumka, 3,P. 8–17.
dc.relation.referencesBesussi, E., Chin, N., Batty, M. and Longley, P., 2010. The structure and form of urban settlements. In: T. Rashed and C.
dc.relation.referencesJürgens, et al., edss. Remote sensing of urban and suburban areas, P. 13–31.
dc.relation.referencesCurdes, G., 2015. Spatial organisation of towns at the level of the smallest urban unit. 10.13140/RG.2.1.2094.9841.
dc.relation.referencesDempsey, N. and an., 2010. Elements of Urban Form. In : M. Jenks, C. Jones. Dimensions of the Sustainable Cities, 2. L.:
dc.relation.referencesSpringer, P. 21–51.
dc.relation.referencesEncyclopedia Britannica, 2012. Encyclopedia Britannica Online. [online] London: Encyclopedia Britannica (UK). Available at : <https://www.britannica.com/> [Accessed 02 August 2019].
dc.relation.referencesHandy, S., 1996. Methodologies for exploring the link between urban form and travel behavior. Transportation Research:
dc.relation.referencesTransport and Environmen, D 2 (2), P. 151–165.
dc.relation.referencesHuggett, R. J., 2007. Fundamentals of Geomorphology. Third edition. London and New York: Routledge.
dc.relation.referencesKropf, K., 2009. Aspects of urban form. Urban Morphology, 13 (2), P. 105–120.
dc.relation.referencesLutz, P. L., 2002. The Rise of Experimental Biology: An Illustrated History. Totowa, NJ: Humana Press.
dc.relation.referencesMarr, D., and Nishihara, H., 1978. Representation and recognition of the spatial organization of three-dimensional shapes.
dc.relation.referencesProceedings of the Royal Society of London, 200, P. 269–294.
dc.relation.referencesMcElvenny, J., 2018. August Schleicher and Materialism in 19th-Century Linguistics. Historiographia Linguistica, 45 (1–2), P. 133–152.
dc.relation.referencesMcLaughlin, P., 2002. Naming biology. Journal of the History of Biology, 35 (1), P. 1–4.
dc.relation.referencesSzemerényi O. J. L., 1996. Introduction to Indo-European Linguistics. [e-book] Oxford University Press: Clarendon Press.
dc.relation.referencesenAsmus V. F., 1976. Arystotel. Metafyzyka: Soch., v 4–kh t. B., M., Musl, T. 1.
dc.relation.referencesenBakhtyn, M., 1987. Lyteraturno krytycheskye staty. M., Khudozhestvennaia lyteratura.
dc.relation.referencesenBiskub, I. P., 2014. Linhvistychna katehoryzatsiia: vid Arystotelia do IMAL (isolating-monocategorial-associational
dc.relation.referencesenlanguage). Studia philologica, 3, P. 11–18.
dc.relation.referencesenDyka, O. M., 1975. Morfolohyia. Bolshaia medytsynskaia entsyklopedyia. M., Sovetskaia entsyklopedyia.
dc.relation.referencesenEtymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy: V 7 t., 1982-2012. B: O. Melnychuka, hol. red. K., Naukova dumka.
dc.relation.referencesenKanaev, Y. Y., 1970. Hete kak estestvoyspytatel. L., Lenynhradskoe otdelenye yzdatelstva "Nauka".
dc.relation.referencesenKlochek, H., 2007. "Khudozhnii svit" yak katehorialne poniattia. Slovo i Chas, 9, P. 3–14.
dc.relation.referencesenMala hirnycha entsyklopediia: V 3 t, 2004-2013. V., V. S. Biletskyi, red. Donetsk: Donbas.
dc.relation.referencesenMeien, S. V., 2010. Pryntsypy morfolohycheskykh yssledovanyi v paleobotanyke. Lethaea rossica, 3, P. 95–108.
dc.relation.referencesenMeier, K. Y., 1958. Morfohenyia vysshykh rastenyi. M., Yzdatelstvo Moskovskoho unyversyteta.
dc.relation.referencesenMykulynskyi, S. R., red. 1972. Ystoryia byolohyy s drevneishykh vremen do nachala KhKh veka. Akademyia nauk SSSR,
dc.relation.referencesenYYET AN. M., Nauka.
dc.relation.referencesenRappaport, A. H., 2000. K ponymanyiu arkhytekturnoi formy. Doktor ysk. NYYTYAH.
dc.relation.referencesenRemyzova, E. Y., 2016. Khudozhestvennye metody arkhytekturnoi kompozytsyy: Uchebnoe posobye po vypolnenyiu
dc.relation.referencesenpraktycheskykh zadanyi. Kh. : KhNUSA.
dc.relation.referencesenReshetov, O. O. ta Stezhko Z. V., 2013. Klasychna teoriia rozvytku. Dialektyka. Naukovi zapysky, 13, P. 156–159.
dc.relation.referencesenSymonov, Yu. H., 2005. Heomorfolohyia. S.-P., Pyter.
dc.relation.referencesenSlovnyk ukrainskoi movy: V 11 tomakh (SUM-11), 1970–1980. V., I: K. Bilodid, hol. red. K., Naukova dumka.
dc.relation.referencesenTararoev, Ya. V., 2009. Arystotelevskaia ontolohyia kak "ontolohycheskaia paradyhma" klassycheskoi fyzyky y
dc.relation.referencesenkosmolohyy. Epistemology & Philosophy of science, XXI (3), P. 122–137.
dc.relation.referencesenTymonyn, A. K., 2001. Rol morfolohyy v botanyke. [online] Homolohyy v botanyke: opyt y refleksyia, s. 10–17. Dostupno
dc.relation.referencesenza adresoiu: <herba.msu.ru/russian/symposium/2001/morpho/timonbot.rtf> [Data zvernennia 02 serpnia 2019].
dc.relation.referencesenShcherba, S. P., Shchedrin, V. K. ta Zahlada O. A., 2004. Filosofiia. V: S. P. Shcherby, red. K., MAUP.
dc.relation.referencesenEntsyklopedycheskyi slovar, 1890–1907. Entsyklopedycheskyi Slovar F. A. Brokhauza y Y. A. Efrona [online] S.-P.:
dc.relation.referencesenBrokhauz-Efron. Dostupno za adresoiu: <http ://www.vehi.net/brokgauz/index.html>. [Data zvernennia 02 serpnia 2019].
dc.relation.referencesenYudkin-Ripun, I., 2006. Do rekonstruktsii ukrainskoi "filosofii zhyttia". Studii mystetstvoznavchi, 1 (13), P. 7–16.
dc.relation.referencesenYudkin-Ripun, I., 2011. Khudozhni kody v morfolohii kultury: opys tekstiv i deryvatsiia sensiv. Kulturolohichna dumka, 3,P. 8–17.
dc.relation.referencesenBesussi, E., Chin, N., Batty, M. and Longley, P., 2010. The structure and form of urban settlements. In: T. Rashed and C.
dc.relation.referencesenJürgens, et al., edss. Remote sensing of urban and suburban areas, P. 13–31.
dc.relation.referencesenCurdes, G., 2015. Spatial organisation of towns at the level of the smallest urban unit. 10.13140/RG.2.1.2094.9841.
dc.relation.referencesenDempsey, N. and an., 2010. Elements of Urban Form. In : M. Jenks, C. Jones. Dimensions of the Sustainable Cities, 2. L.:
dc.relation.referencesenSpringer, P. 21–51.
dc.relation.referencesenEncyclopedia Britannica, 2012. Encyclopedia Britannica Online. [online] London: Encyclopedia Britannica (UK). Available at : <https://www.britannica.com/> [Accessed 02 August 2019].
dc.relation.referencesenHandy, S., 1996. Methodologies for exploring the link between urban form and travel behavior. Transportation Research:
dc.relation.referencesenTransport and Environmen, D 2 (2), P. 151–165.
dc.relation.referencesenHuggett, R. J., 2007. Fundamentals of Geomorphology. Third edition. London and New York: Routledge.
dc.relation.referencesenKropf, K., 2009. Aspects of urban form. Urban Morphology, 13 (2), P. 105–120.
dc.relation.referencesenLutz, P. L., 2002. The Rise of Experimental Biology: An Illustrated History. Totowa, NJ: Humana Press.
dc.relation.referencesenMarr, D., and Nishihara, H., 1978. Representation and recognition of the spatial organization of three-dimensional shapes.
dc.relation.referencesenProceedings of the Royal Society of London, 200, P. 269–294.
dc.relation.referencesenMcElvenny, J., 2018. August Schleicher and Materialism in 19th-Century Linguistics. Historiographia Linguistica, 45 (1–2), P. 133–152.
dc.relation.referencesenMcLaughlin, P., 2002. Naming biology. Journal of the History of Biology, 35 (1), P. 1–4.
dc.relation.referencesenSzemerényi O. J. L., 1996. Introduction to Indo-European Linguistics. [e-book] Oxford University Press: Clarendon Press.
dc.relation.urihttps://www.britannica.com/>
dc.rights.holder© Національний університет „Львівська політехніка“, 2021
dc.rights.holder© Idak Yu., 2021
dc.subjectформа
dc.subjectморфологія
dc.subjectтеорія містобудування
dc.subjectform
dc.subjectmorphology
dc.subjecttheory of urban planning
dc.subject.udc711.4
dc.titleEstablishment and development of morphology as a basic science and its potential in the theory of urban planning
dc.title.alternativeСтановлення та розвиток морфології як загальнонаукового вчення і її потенціал у теорії містобудування
dc.typeArticle

Files

Original bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Thumbnail Image
Name:
2021v7n2_Idak_Y-Establishment_and_development_173-182.pdf
Size:
803.02 KB
Format:
Adobe Portable Document Format

License bundle

Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
1.74 KB
Format:
Plain Text
Description: