Філософсько-правові виміри екологічної культури

Abstract

У статті розкрито теоретико-концептуальні виміри, сутнісні характеристики, предметну визначеність сучасної екологічної свідомості як філософсько-правового феномена. У межах концептуалізації екологічної свідомості узагальнено характеристику цього філософсько-правового феномена а саме те, що екологічна свідомість є продуктом самовизначеності людини в світі, а відтак являє собою форму сучасної суспільної свідомості, відіграючи в останній все важливішу роль. Концептуальний характер визначення сутності екологічної свідомості перебуває в площині розгляду її як усталеної та усвідомленої системи уявлень про стан природного довкілля, індивідуальну або колективну здатність до адекватного розуміння органічного зв’язку між людиною та природою і використання еколого-правових знань і переконань у всіх сферах практичної діяльності. Доведено, що екологічна свідомість являє собою продукт самовизначеності людини в світі, є важливим суб’єктивним фактором раціоналізації соціоприродної взаємодії, дієвим фактором забезпечення сталого розвитку суспільства. Тому показником формування ефективної екологічної свідомості є як правові знання про природне середовище, так і активні дії, спрямовані на його збереження.

The article reveals the theoretical and conceptual dimensions, essential characteristics, subject definition of modern environmental consciousness as a philosophical and legal phenomenon. Within the conceptualization of ecological consciousness generalized characteristics of this philosophical and legal phenomenon, namely that ecological consciousness is a product of human selfdetermination in the world, and thus is a form of modern social consciousness, playing an increasingly important role in the latter. The conceptual nature of defining the essence of ecological consciousness is in the plane of considering it as an established and conscious system of ideas about the state of the natural environment, individual or collective ability to adequately understand the organic connection between man and nature and use ecological and legal knowledge and beliefs in all fields. It is proved that ecological consciousness is a product of human self-determination in the world, is an important subjective factor in the rationalization of socio-natural interaction, an effective factor in ensuring sustainable development of society. Therefore, an indicator of the formation of effective environmental awareness is both legal knowledge of the natural environment and active actions aimed at its preservation.