Юридичні науки. – 2022. – № 1 (33)

Permanent URI for this collection

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”

У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” викладено результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, розроблено наукові концепції щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладено повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2022. – № 1 (33) – 232 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки

Зміст


1
9
17
22
28
34
41
47
53
57
64
69
74
80
86
92
99
106
114
121
129
136
145
151
160
168
176
181
190
197
206
212
218
225

Content


1
9
17
22
28
34
41
47
53
57
64
69
74
80
86
92
99
106
114
121
129
136
145
151
160
168
176
181
190
197
206
212
218
225

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 34
  • Item
    Theoretical and legal study of the prinsiple of access to the healht care
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Жаровська, Ірина; Щирба, Мар'яна; Zharovska, Iryna; Shchyrba, Mariana; Національний університет “Львівська політехніка”; Волинський національний університет імені Лесі Українки; Lviv Polytechnic National University; Lesya Ukrainka Volyn National University
    Метою статті є аналіз теоретичних аспектів реалізації принципу доступності у сфері охорони здоров’я. Однією з найважливіших у житті людини та суспільства є сфера охорони здоров’я. Доведено, що принцип доступу до медичної допомоги є вирішальним для забезпечення правового статусу пацієнта, і він викладений у багатьох міжнародних документах. Міжнародне право визначає основні стандарти доступності медичної допомоги, які забезпечують фінансову, територіальну, професійну та інформаційну доступність. Доступність медичної допомоги є одним із основних принципів правового статусу пацієнтів, має комплексний характер, охоплює доступність медичної допомоги та наявність ліків та інших лікарських засобів, що широко закріплено міжнародним, регіональним та національним законодавством. Авторами виокремлено наступні критерії доступності: фінансовий (рівний доступ до якісних послуг незалежно від економічної спроможності оплатити медичні послуги, з урахуванням комплексної, ефективної та безпечної медичної допомоги, виступає відображенням ступеня соціальної захищеності особи), в той же час економічна доступність визначається найкращими інтересами пацієнта); територіальний (виражаються в можливості фізичного доступу до закладів охорони здоров’я, медичних спеціалістів необхідного профілю, медичних служб та закладів); професійний (можливість доступу до якісної допомоги, яка відповідає потребам пацієнта, безпосередньо пов'язана з професіоналізмом спеціалістів та іншого медичного персоналу); інформаційний (забезпечує доступ) до інформації, пов’язаної зі станом здоров’я пацієнта, проведеними медичними заходами та тими, які необхідні особі для підтримки та відновлення здоров’я, з урахуванням статистики їх ефективності та побічних ефектів, відомостей про можливість застосування останніх досягнення медицини тощо).
  • Item
    Стратегічний курс України в контексті сучасних безпекових загроз
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Кельман, Михайло; Кристиняк, Мирослава; Kelman, Muhaylo; Kristinyak, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті визначено ключові аспекти розвитку дій щодо набуття членства України в європейській спільності. Окреслено ряд сучасних загроз безпеці країни, доведено що економічний розвиток України сьогодні в силу поглиблення військових конфліктів, падіння основних показників соціально-економічного розвитку і посилення економічної кризи й пандемії є на низькому рівні, внаслідок чого курс на євроінтеграцію стає затяжним. Доведено крім досягнення зазначеного курсу важливими інтересами України на сьогодні є зміцнення національної безпеки, що в контексті сучасного посилення військової агресії з боку Росії стає нагальним, відносно цього стратегічний курс України і врегулювання, зокрема, підвищення рівня безпеки є невід'ємними й взаємопов’язаними компонентами. Досліджено інформаційні операції стали регулярною ознакою російської та білоруської кіберактивності. Такі суб’єкти використовують різноманітні тактики для досягнення своїх цілей, включаючи, але не обмежуючись використанням кампаній у соціальних мережах, що передбачають скоординовану та неавтентичну діяльність, а також компроміс юридичних осіб у операціях із злому та витоку чи використання і поширення сфабрикованого вмісту просувати бажані наративи. Доведено Росія, можливо, перемагає у військовому та тактичному відношенні України, але її короткостроковий успіх приховує її основну слабкість. Справді, Росія ще більш крихка економічно та фінансово, ніж її радянський попередник з недиверсифікованою економікою і залежною від західних банків і технологій. Доведено стратегічний курс України і врегулювання, зокрема, рівня безпеки є невід’ємними і взаємопов’язаними компонентами. Доведено, що тенденції європейської інтеграції вкорінюються по всій Україні, тим часом громадська підтримка європейської траєкторії країни значно зміцнилася.
  • Item
    The role of international institutions in transitional justice processes
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Гарасимів, Тарас; Harasymiv, Taras; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті здійснено аналіз місця та ролі міжнародних інституцій у процесі правосуддя перехідного періоду. Визначено, що концепція правосуддя перехідного періоду є системою механізмів та інструментів, що запроваджуються у певній країні, яка перебуває в стані переходу від збройного конфлікту до пост-конфліктного періоду або від тоталітарного до демократичного режиму. Розглянувши міжнародну практику, з’ясовано, що концепція й напрямки перехідного правосуддя постійно розвиваються та удосконалюються як зусиллями самих країн, так, зокрема, й за активної участі різних міжнародних інституцій. Доведено, що з одного боку міжнародні інституції сприяють підкріпленню локального громадянського суспільства, що в майбутньому позитивно впливає на перехідне правосуддя. З іншого боку, часто окремі заходи правосуддя перехідного періоду, приміром, судові процеси, комісії з правди або репарації, можуть виступати каталізатором розвитку інститутів громадянського суспільства. Міжнародна практика показала, що концепція й напрямки перехідного правосуддя постійно розвиваються та удосконалюються як зусиллями самих країн, так, зокрема, й за активної участі різних міжнародних інституцій.
  • Item
    Захист екологічних прав: теоретичний та праксіологічний характер
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Жаровська, Ірина; Zharovska, Iryna; Національного університету “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Статтю присвячено аналізу з погляду теоретичної юриспруденції та практичного аспекту захисту екологічних прав в сучасному глобалізованому суспільстві. Акцентовано, що навколишнє середовище є спільним надбанням людства, важливо знайти прогресивні та полівалентні рішення для його захисту і збагачення. Ці рішення мають комплексних характер, та вміщують правові, інституційні та організаційно-управлінські заходи. Констатовано, що захисники довкілля та землі відіграють вирішальну роль у спробах уповільнити екологічні зміни та подолати нерівність влади у використанні землі та розвитку ресурсів. Екологічні права мають бути захищені на міжнародному рівні, оскільки питання проблем з навколишнім середовищем зазвичай не обмежується кордонами окремої держави. Проте первинне забезпечення екологічних прав громадян – це зобов’язання держави. Умотивовано, що захист прав людини є необхідним елементом його функціонування. Без системи захисту та гарантування можливості не перетворюються в реальні права, так і залишаючись декларативними гаслами. Екологічні права – це права вітального значення. Зміна навколишнього природнього середовища критично впливає на життя людини, спричиняючи катастрофи, що загрожують існуванню людства. Право на життя загальновизнано як основне або фундаментальне право людини, здійснення якого є необхідною умовою здійснення всіх інших прав людини. Захист екологічних прав має пріоритетне значення для суспільства, держави і людини. Проблема полягає в тому, що захист природи часто входить в дисонанс з інтересами певних кланів, олігархічних груп та конгломерацій. Право на безпечне для життя та здоров’я довкілля є ключовою основою екологічних прав громадян, на реалізацію якого спрямовані інші екологічні права. Констатовано, що вирішення проблеми захисту довкілля знаходиться в контексті екологічної глобальної освіти та досягнення Цілей сталого розвитку. Юридична освіта відіграє важливу, але недостатньо визнану роль в антропогенних змінах навколишнього середовища. Активізація освітньої екологічної сфери вирішує ключові проблему – пошук оптимальних позицій при вирішенні екологічних проблем, так вирішується питання захисту екологічних прав.
  • Item
    Концептуальні виміри військового права як комплексної галузі права
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Гарасимів, Тарас; Білик, Павло; Harasymiv, Taras; Bilyk, Pavlo; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті визначено теоретико-методологічні та практичні засади військового права як окремої галузі права та з’ясовано його місце і роль у системі права України. Визначено, що військове право є системою загальнообов’язкових норм, формально визначених правил поведінки у військово-публічній сфері, які встановлюються, охороняються і забезпечуються державою та здійснюють регулювання суспільних відносин, пов’язаних із діяльністю військової організації суспільства та мають на меті забезпечення захисту держави, суверенітету, територіальної цілісності. Основними ознаками військового права є нормативність, формальна визначеність, обов’язковість, регулятивність, процедурність, зв’язок з державою, системність. Висновується, що становлення і розвиток концепції військового права України свідчить про те, що військове право об’єктивується у правовій реальності і потребує епістемологічного опрацювання його сутності, соціальних функцій, перспектив, здійснення наукового прогнозування забезпечення регулятивного впливу на важливі процеси, які відбуваються у військово-публічній сфері в умовах військової агресії Росії, що несе пряму загрозу національній безпеці.