Присутність історії в архітектурі радянської і пострадянської України
| dc.citation.epage | 158 | |
| dc.citation.issue | 486 : Архітектура. Архітектура як відображення ідеології | |
| dc.citation.journalTitle | Вісник Національного університету "Львівська політехніка" | |
| dc.citation.spage | 147 | |
| dc.contributor.affiliation | Львів | |
| dc.contributor.author | Лінда, Світлана | |
| dc.coverage.placename | Львів | |
| dc.coverage.placename | Lviv | |
| dc.date.accessioned | 2023-03-02T07:25:11Z | |
| dc.date.available | 2023-03-02T07:25:11Z | |
| dc.date.created | 2003-02-25 | |
| dc.date.issued | 2003-02-25 | |
| dc.description.abstract | Стаття розглядає проблеми історизму в архітектурі радянської і пострадянської України. Найважливіше завдання, поставлене автором - проаналізувати суспільні причини, що спонукають архітекторів у своїй творчості звертатися до історичної спадщини і також те, які ідеї щоразу відображає ця нова “історична” архітектура. | |
| dc.format.extent | 147-158 | |
| dc.format.pages | 12 | |
| dc.identifier.citation | Лінда С. Присутність історії в архітектурі радянської і пострадянської України / Світлана Лінда // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". — Львів : Видавництво Національного університет "Львівська політехніка", 2003. — № 486 : Архітектура. Архітектура як відображення ідеології. — С. 147–158. — (Архітектура між демократією та тоталітаризмом у XX - на початку XXI ст.). | |
| dc.identifier.citationen | Linda S. Prysutnist istorii v arkhitekturi radianskoi i postradianskoi Ukrainy / Svitlana Linda // Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". — Lviv : Vydavnytstvo Natsionalnoho universytet "Lvivska politekhnika", 2003. — No 486 : Arkhitektura. Arkhitektura yak vidobrazhennia ideolohii. — P. 147–158. — (Arkhitektura mizh demokratiieiu ta totalitaryzmom u XX - na pochatku XXI st.). | |
| dc.identifier.uri | https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57399 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | Видавництво Національного університет "Львівська політехніка" | |
| dc.relation.ispartof | Вісник Національного університету "Львівська політехніка", 486 : Архітектура. Архітектура як відображення ідеології, 2003 | |
| dc.relation.references | 1. Wilson А. The Ukrainians: Unexpected Nation - New Haven and London: Yale University Press, 2000.- 366 p.; | |
| dc.relation.references | 2. Subtelny O. The Ambiguities of National Identity: The Case of Ukraine 11 Ukraine: The Search for a Natinal Identity / edited by Sharon L.Wolchik and Volodymyr Zviglya- nich - Oxford: Rowman & Littlefield Publishers, INC, 2000. - P.I; | |
| dc.relation.references | 3. Prizel I. National Identity and Foreign Policy. Nationaism and Leadership in Poland, Russia, and Ukraine. - Cambridge: Cambridge University Press, 1998. - P.357; | |
| dc.relation.references | 4. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ століття-К.: Генеза, 1996; | |
| dc.relation.references | 5. КреміньВ., Табачник Д., Ткаченко В. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду) - К.: АРС- Україна, 1996. - С.198; | |
| dc.relation.references | 6. Anders A. Architecture and ideology in Eastern Europa during the Stalin era - New-York, 1992. - P.50; | |
| dc.relation.references | 7. Anders A. Architecture and ideology .. F.51; | |
| dc.relation.references | 8. Також самої думки дотримується Ю. Асеев: “Возможности строительства в первые годы Советской власти были ограничены". Див.: Асеев Ю.С. Стили в архитектуре Украины.- К.: Будивэльнык, 1989. - С. 78; | |
| dc.relation.references | 9. Мастера Советской архитектуры об архитектуре. - М.: Искусство, 1975.П-С. 160-161; | |
| dc.relation.references | 10. Андерс А. "модерністами” називає також і російських конструктивістів. Така термінологія є поширена у західних публікаціях; | |
| dc.relation.references | 11. Anders A. Architecture and ideology.. P.54-55; | |
| dc.relation.references | 12. Архітектура Радянської України за 40років. - К.: К.: Державне видавництво літератури з будівництва і архітектури, 1957.-С.8; | |
| dc.relation.references | 13. АсеевЮ.С. Стили в архитектуре. ..С.82; | |
| dc.relation.references | 14. Зокрема, менш знаними і рідше репродукованими є інші спроби надати художнього вираження архітектурі нового суспільства. Наприклад, проект І. Фоміна для Палацу Робочих у Петрограді (1919 р.). Це монументальна будівля в урочистому доричному стилі, яка орієнтується на приклади з російського і французького неокласицизму. Цей гігантський “будинок для робітників”, був монументальнішим, ніж королівський палац. /, як вважав Фомін, не було жодним протиріччям. Героїчна архітектура - “червоний доричний стиль” - співпадав з духом країни, у якій пролетаріат отримав владу. Це був “класицизм лівого крила”. Див.: Anders A. Architecture and ideology.. P.51; | |
| dc.relation.references | 15. Асеев Ю.С. Стили в архитектуре.. С. 80; | |
| dc.relation.references | 16. Поряд існували й інші історизуючі спрямування. Зокрема у Харкові, де В.Естрович у 1925-1927 рр. використав в архітектурі поліклініки форми російського модерну. Див.: Архітектура Радянської України за 40 років...іл.52; | |
| dc.relation.references | 17. Mace EJ. Communism and Dilemmas of National Liberation: National Communism in Soviet Ukraine, 1918-1933. - Cambridge, MA: Harvard Ukrainian Research Institute,1983. - P. 230; | |
| dc.relation.references | 18. Prizel I. National Identity.. P. 327-328; | |
| dc.relation.references | 19. Вимоги України щодо автономії не обмежу- вувалися лише культурно та економічно. Микола Скрипник, лідер українських більшовиків, послідовно виступав не лише за культурну та лінгвістичну українізацію політичного життя, а за повну політичну автономію від Москви. На відміну від багатьох українських націоналістів, він займав чітку антиросійську позицію: “Повне об’єднання з Росією не є наше гасло, ми ніколи не приймемо такого гасла “Стосовно ідеології". Матвій Яворський, партійний офіційний історик, сформував концепцію українського соціального розвитку, згідно якої соціалістична революція в Україні розглядалася як виключно український феномен, який не мав нічого спільного з російськими подіями. Більше того, політичні вимоги Скрипника досягли свого піку, коли він висунув територіальні претензії до Росії, стверджуючи, що Російській Федерації належать великі етнічно українські території, які слід повернути Україні. Для Скрипника поглиблення соціалізму означало деволюцію радянської держави. Проте, суїцид Скрипника влітку 1933р. метафорично відобразив руйнування українських національних прагнень. Див.: Prizel I. National Identity.. Р329; Mace EJ. Communism and Dilemmas of National Liberation.. .Ch.7, P214; | |
| dc.relation.references | 20. Голомшток И. Тоталитарное искусство... С. 71-72; | |
| dc.relation.references | 21. Там само, С.88-89; | |
| dc.relation.references | 22. Іншим важливим кроком стало формування єдиної організації архітекторів починаючи з 1932 р., замість багатьох організацій, що репрезентували різні школи У новій організації було місце лише для проведення офіційної лінії; | |
| dc.relation.references | 23. Архітектура Радянської України за 40років.. .с.9; | |
| dc.relation.references | 24. Голомшток И. Тоталитарное искусство.. .С. 247; | |
| dc.relation.references | 25. Anders A. Architecture and ideology.. .P.59; | |
| dc.relation.references | 26. Найвищою похвалою Сталіна стосовно картини на виставці було: “Живые люди”, отже цей натуралізм толерувався на найвищому рівні. Див.: Голомшток И. Тоталитарное искусство...С.171; | |
| dc.relation.references | 27. Голомшток И. Тоталитарное искусство...С. 182; | |
| dc.relation.references | 28. Tscherkes D„ Hofer E. The Psalm of Stalinism. Kiev: Center of Government of the Ukrainian Soviet Socialist Republic, in: Bosma, K. and Hellinga, H. (Hrsg.), Mastering the City. North-European City Planning 1900-2000, Rotterdam / The Hague 1997, 2nd volume, pp. 98-11; | |
| dc.relation.references | 29. Черкес Б.С. Сталінські трансформації Львова // Вісник ЛУ “ЛП" “Книга міст Галичини Архітектура". - Львів: Видавництво Державного університету ‘Львівська політехніка", 1999. - С. 96-106; Черкес Б.С. Планування повоєнного Львова // Вісник ДУ’ЛП” №375 “Архітектура” - Львів: Видавництво Державного університету Львівська політехніка", 1999.-С.19-35; | |
| dc.relation.references | 30. BownM.C. Art Under Stalin.- Oxford: Phaidon Press, 1991 ,-P.l 70; | |
| dc.relation.references | 31. Політика Петра Шелеста була чітко проукраінською. Його особа персоніфікувала глибоке протиріччя поміж українською партійною елітою постхрущовської ери Він намагався підвищити життєвий рівень українського народу, боронив його культурні інтереси У той же час, він усвідомлював, що виживання радянської системи, у яку він вірив, потребує серйозних змій Див.: Prizel І. National Identity... P.349. | |
| dc.relation.referencesen | 1. Wilson A. The Ukrainians: Unexpected Nation - New Haven and London: Yale University Press, 2000, 366 p.; | |
| dc.relation.referencesen | 2. Subtelny O. The Ambiguities of National Identity: The Case of Ukraine 11 Ukraine: The Search for a Natinal Identity, edited by Sharon L.Wolchik and Volodymyr Zviglya- nich - Oxford: Rowman & Littlefield Publishers, INC, 2000, P.I; | |
| dc.relation.referencesen | 3. Prizel I. National Identity and Foreign Policy. Nationaism and Leadership in Poland, Russia, and Ukraine, Cambridge: Cambridge University Press, 1998, P.357; | |
| dc.relation.referencesen | 4. Hrytsak Ya. Narys istorii Ukrainy: formuvannia modernoi ukrainskoi natsii KhIKh-KhKh stolittia-K., Heneza, 1996; | |
| dc.relation.referencesen | 5. KreminV., Tabachnyk D., Tkachenko V. Ukraine: alternatyvy postupu (krytyka istorychnoho dosvidu) - K., ARS- Ukraine, 1996, P.198; | |
| dc.relation.referencesen | 6. Anders A. Architecture and ideology in Eastern Europa during the Stalin era - New-York, 1992, P.50; | |
| dc.relation.referencesen | 7. Anders A. Architecture and ideology .. F.51; | |
| dc.relation.referencesen | 8. Takozh samoi dumki dotrimuietsia Iu. Aseev: "Vozmozhnosti stroitelstva v pervye hody Sovetskoi vlasti byli ohranicheny". Div., Aseev Iu.S. Stili v arkhitekture Ukrainy, K., Budivelnyk, 1989, P. 78; | |
| dc.relation.referencesen | 9. Mastera Sovetskoi arkhitektury ob arkhitekture, M., Iskusstvo, 1975.P-P. 160-161; | |
| dc.relation.referencesen | 10. Anders A. "modernistamy" nazyvaie takozh i rosiiskykh konstruktyvistiv. Taka terminolohiia ye poshyrena u zakhidnykh publikatsiiakh; | |
| dc.relation.referencesen | 11. Anders A. Architecture and ideology.. P.54-55; | |
| dc.relation.referencesen | 12. Arkhitektura Radianskoi Ukrainy za 40rokiv, K., K., Derzhavne vydavnytstvo literatury z budivnytstva i arkhitektury, 1957.-P.8; | |
| dc.relation.referencesen | 13. AseevIu.S. Stili v arkhitekture. ..P.82; | |
| dc.relation.referencesen | 14. Zokrema, mensh znanymy i ridshe reprodukovanymy ye inshi sproby nadaty khudozhnoho vyrazhennia arkhitekturi novoho suspilstva. Napryklad, proekt I. Fomina dlia Palatsu Robochykh u Petrohradi (1919 r.). Tse monumentalna budivlia v urochystomu dorychnomu styli, yaka oriientuietsia na pryklady z rosiiskoho i frantsuzkoho neoklasytsyzmu. Tsei hihantskyi "budynok dlia robitnykiv", buv monumentalnishym, nizh korolivskyi palats. /, yak vvazhav Fomin, ne bulo zhodnym protyrichchiam. Heroichna arkhitektura - "chervonyi dorychnyi styl" - spivpadav z dukhom krainy, u yakii proletariat otrymav vladu. Tse buv "klasytsyzm livoho kryla". Dyv., Anders A. Architecture and ideology.. P.51; | |
| dc.relation.referencesen | 15. Aseev Iu.S. Stili v arkhitekture.. P. 80; | |
| dc.relation.referencesen | 16. Poriad isnuvaly y inshi istoryzuiuchi spriamuvannia. Zokrema u Kharkovi, de V.Estrovych u 1925-1927 rr. vykorystav v arkhitekturi polikliniky formy rosiiskoho modernu. Dyv., Arkhitektura Radianskoi Ukrainy za 40 rokiv...il.52; | |
| dc.relation.referencesen | 17. Mace EJ. Communism and Dilemmas of National Liberation: National Communism in Soviet Ukraine, 1918-1933, Cambridge, MA: Harvard Ukrainian Research Institute,1983, P. 230; | |
| dc.relation.referencesen | 18. Prizel I. National Identity.. P. 327-328; | |
| dc.relation.referencesen | 19. Vymohy Ukrainy shchodo avtonomii ne obmezhu- vuvalysia lyshe kulturno ta ekonomichno. Mykola Skrypnyk, lider ukrainskykh bilshovykiv, poslidovno vystupav ne lyshe za kulturnu ta linhvistychnu ukrainizatsiiu politychnoho zhyttia, a za povnu politychnu avtonomiiu vid Moskvy. Na vidminu vid bahatokh ukrainskykh natsionalistiv, vin zaimav chitku antyrosiisku pozytsiiu: "Povne obiednannia z Rosiieiu ne ye nashe haslo, my nikoly ne pryimemo takoho hasla "Stosovno ideolohii". Matvii Yavorskyi, partiinyi ofitsiinyi istoryk, sformuvav kontseptsiiu ukrainskoho sotsialnoho rozvytku, zghidno yakoi sotsialistychna revoliutsiia v Ukraini rozghliadalasia yak vykliuchno ukrainskyi fenomen, yakyi ne mav nichoho spilnoho z rosiiskymy podiiamy. Bilshe toho, politychni vymohy Skrypnyka dosiahly svoho piku, koly vin vysunuv terytorialni pretenzii do Rosii, stverdzhuiuchy, shcho Rosiiskii Federatsii nalezhat velyki etnichno ukrainski terytorii, yaki slid povernuty Ukraini. Dlia Skrypnyka pohlyblennia sotsializmu oznachalo devoliutsiiu radianskoi derzhavy. Prote, suitsyd Skrypnyka vlitku 1933y. metaforychno vidobrazyv ruinuvannia ukrainskykh natsionalnykh prahnen. Dyv., Prizel I. National Identity.. R329; Mace EJ. Communism and Dilemmas of National Liberation.. .Ch.7, P214; | |
| dc.relation.referencesen | 20. Holomshtok I. Totalitarnoe iskusstvo... P. 71-72; | |
| dc.relation.referencesen | 21. Tam samo, P.88-89; | |
| dc.relation.referencesen | 22. Inshym vazhlyvym krokom stalo formuvannia yedynoi orhanizatsii arkhitektoriv pochynaiuchy z 1932 y., zamist bahatokh orhanizatsii, shcho reprezentuvaly rizni shkoly U novii orhanizatsii bulo mistse lyshe dlia provedennia ofitsiinoi linii; | |
| dc.relation.referencesen | 23. Arkhitektura Radianskoi Ukrainy za 40rokiv.. .P.9; | |
| dc.relation.referencesen | 24. Holomshtok I. Totalitarnoe iskusstvo.. .P. 247; | |
| dc.relation.referencesen | 25. Anders A. Architecture and ideology.. .P.59; | |
| dc.relation.referencesen | 26. Naivyshchoiu pokhvaloiu Stalina stosovno kartyny na vystavtsi bulo: "Zhyvye liudy", otzhe tsei naturalizm toleruvavsia na naivyshchomu rivni. Dyv., Holomshtok Y. Totalytarnoe yskusstvo...P.171; | |
| dc.relation.referencesen | 27. Holomshtok I. Totalitarnoe iskusstvo...P. 182; | |
| dc.relation.referencesen | 28. Tscherkes D" Hofer E. The Psalm of Stalinism. Kiev: Center of Government of the Ukrainian Soviet Socialist Republic, in: Bosma, K. and Hellinga, H. (Hrsg.), Mastering the City. North-European City Planning 1900-2000, Rotterdam, The Hague 1997, 2nd volume, pp. 98-11; | |
| dc.relation.referencesen | 29. Cherkes B.S. Stalinski transformatsii Lvova, Visnyk LU "LP" "Knyha mist Halychyny Arkhitektura", Lviv: Vydavnytstvo Derzhavnoho universytetu ‘Lvivska politekhnika", 1999, P. 96-106; Cherkes B.S. Planuvannia povoiennoho Lvova, Visnyk DULP" No 375 "Arkhitektura" - Lviv: Vydavnytstvo Derzhavnoho universytetu Lvivska politekhnika", 1999.-P.19-35; | |
| dc.relation.referencesen | 30. BownM.C. Art Under Stalin, Oxford: Phaidon Press, 1991 ,-P.l 70; | |
| dc.relation.referencesen | 31. Polityka Petra Shelesta bula chitko proukrainskoiu. Yoho osoba personifikuvala hlyboke protyrichchia pomizh ukrainskoiu partiinoiu elitoiu postkhrushchovskoi ery Vin namahavsia pidvyshchyty zhyttievyi riven ukrainskoho narodu, boronyv yoho kulturni interesy U toi zhe chas, vin usvidomliuvav, shcho vyzhyvannia radianskoi systemy, u yaku vin viryv, potrebuie serioznykh zmii Dyv., Prizel I. National Identity... P.349. | |
| dc.rights.holder | © Національний університет „Львівська політехніка“, 2003 | |
| dc.rights.holder | © Лінда С., 2003 | |
| dc.subject.udc | 72.036 | |
| dc.title | Присутність історії в архітектурі радянської і пострадянської України | |
| dc.type | Article |