Канонічна певність благодаті святих місць

Abstract

У статті досліджено канонічну певність благодаті святих місць, що дає змогу зрозуміти й усвідомити роль Церкви як тайни грішного народу. Інтенсивне духовне життя людини потребує Церкви, не тільки її літургійного життя, а й його продовження. Хоч відвідування святих місць і не замінює церковних таїнств, проте дає певність, переконання у правильності їх пошани, а також визнання такої необхідності. Позитивний вплив святих місць на звичайних людей, зв’язок живих і померлих зміцнюють буття людини. Ці впливи і зв’язки здійснюються і в Церкві, і поза нею за допомогою Божої благодаті, природних законів.

The article explores the canonical confidence of the grace of the Holy Places, which makes it possible to understand and realize the role of the Church as the secrets of the sinful people. The intensive spiritual life of a person needs the Church, not only its liturgical life, but its continuation. Although visiting the holy places and not replacing the church ordinances, but gives confidence, confidence in the correctness of their respect, as well as recognition of this need. The positive influence of holy places on ordinary people, the connection between the living and the dead strengthens the being of man. These influences and connections are realized both in the Church and outside it with the help of God’s natural laws.

В статье исследованы каноническую уверенность благодати Святых мест, что позволяет понять и осознать роль Церкви как тайны грешного народа. Интенсивная духовная жизнь человека нуждается Церкви, не только ее литургической жизни, но и его продолжение. Хотя посещение Святых мест и не заменяет церковных таинств, однако дает уверенность, уверенность в правильности их уважения, а также признание такой необходимости. Положительное влияние Святых мест на обычных людей, связь живых и умерших укрепляют бытия человека. Эти влияния и связи осуществляются как и в Церкви, так и вне ее с помощью Божией, природных законов.