Медіальність українського документального коміксу під час війни

Abstract

Комунікаційні можливості сучасних графічних наративів вкрай різноманітні: від представлення окремих життєвих історій до нових міжжанрових і навіть міждисциплінарних новоутворень (графічна медицина, коміксова журналістика, дата-комікс). Це демонструє діалогічну сутність коміксу, його універсальну відкритість, партисипативність і емпатичність. Предметом особливої уваги авторів був розгляд впливу воєнних реалій на формування національного дискурсу нон-фікшн, а медіальність розглядалась як посередницька стратегія, що узалежнена від такого впливу. Запропоновано типологію форм реалізації медіальності українських документальних коміксів: створення героїчного наративу (метамедійний рівень), формування сегменту документальних коміксів на основі споминів та поширення практик спільнотворчості українськими та міжнародними коміксмейкерами. Функціональні особливості документального коміксу (контекстність, мультмодальність, емпатичність, обережна робота з травматичним досвідом, дестигматизація) сприяють його поширенню, а використання нових медіа змінюють одну з традиційних ознак напряму – часову відстань між подією та створенням графічного тексту. Історико-героїчні, біографічні, журналістські комікси активно долучаються до процесу медіатизації пам’яті, стають засобами архівації життєвих історій. Суголосно викликам “ери цифрових меморій” український документальний комікс активно використовує цифрові можливості представлення та поширення нових проєктів (електронний журнал Incer, цикл “Кіборги”, збірка “Перемога. Victory for Ukraine”). Важливою і перспективною для подальшого втілення є унікальна здатність коміксу графічно відтворити трагічні події, “засвідчити травму” (Г. Чут), та найголовніше – намагатися її подолати. В цьому бачиться актуальність документального коміксу для сучасного українського сьогодення.

The communication possibilities of modern graphic narratives are extremely diverse: from the presentation of individual life stories to new cross-genre and even interdisciplinary phenomena (graphic medicine, comic journalism, data comics), which demonstrate the dialogic nature of comics, its universal openness, participatory and empathic nature. The authors pay special attention to the influence of military realities on the formation of national non-fiction discourse, and mediality is considered as a mediating strategy that depends on such influence. The article proposes a typology of forms of realization of mediality of Ukrainian documentary comics: creation of a heroic narrative (metamedial level), formation of a segment of documentary comics based on memories and spread of co-creation practices by Ukrainian and international comics makers. The functional features of the documentary comic (contextuality, multimodality, empathy, careful work with traumatic experience, destigmatization) contribute to its dissemination, and the use of new media changes one of the main features of the genre – the time distance between the event and the creation of the graphic text. Historical-heroic, biographical, journalistic comics are actively involved in the process of mediatization of memory, becoming means of archiving life stories. In line with the challenges of the “era of digital memories”, Ukrainian documentary comics actively uses digital opportunities to present and disseminate new projects (e-zine Incer, series “Cyborgs”, collection “PEREMOGA. Victory for Ukraine”). Important and promising for further implementation is the unique ability of comics to graphically reproduce tragic events, “to witness trauma” (G. Chut), and most importantly – to try to overcome it. This is the relevance of documentary comics for the modern Ukrainian present.