Ціннісно-смислові константи суддівського пізнання

Abstract

У дисертації виконаний комплексний аналіз суддівського пізнання через концептуальне філософсько-правове осмислення його ціннісно-епістемологічного, екзистенційно-смислового, логіко-технічного, досвідно-імплікаційного константних рівнів. Визначено суддівське пізнання у ціннісно-деонтологічному спрямуванні як прояв світоглядних, духовних, моральних орієнтацій судді; в ідентифікаційно-констатувальному спрямуванні – як показник забезпечення синергії результативності встановлення узаконених пріоритетів суддівської діяльності; у перспективно-орієнтувальному спрямуванні – як чинник встановлення максим вільнодемократичного правосуддя. Охарактеризовано суддівську пізнавальну діяльність як таку, що поєднує в собі соціально зумовлені й суб’єктивно-особистісні, раціонально-логічні й проективно-рефлексивні начала, зумовлює необхідність високого рівня особистісної зрілості і ставить вимоги до розвитку в судді як спеціаліста професійно-значимих й морально-етичних якостей. В диссертации проведен комплексный анализ судейского познания через концептуальное философско-правовое осмысление его ценностно-эпистемологического, экзистенциально-смислового, логико-технического, опытно-импликационного константных уровней. Определено судейское познание в ценностно-деонтологическом направлении как проявление мировоззренческих, духовных, нравственных ориентаций судьи; в идентификационно-констатированном направлении – как показатель обеспечения синергии результативности установления узаконенных приоритетов судейской деятельности; в перспективно-ориентировочном направлении – как фактор установления максим демократического правосудия. Проанализирована судейская познавательная деятельность с позиции объединяющей в себе социально обусловленные и субъективно-личностные, рационально-логические и проективно-рефлексивные начала, предполагающей необходимость высокого уровня личностной зрелости и выдвигающая требования к развитию у судьи как специалиста профессионально-значимых и морально-этических качеств. The thesis deals with the comprehensive analysis of judicial cognition through conceptual philosophical and legal understanding of its value-epistemolo-gical, existential-semantic, logical-technical, experiential-implicational constant le-vels. Judicial cognition is defined in the value-deontological trend as manifestation of philosophical, spiritual, moral orientation of a judge; in the identifiable-ascertai-nable trend – as a measure of providing effective synergy of statutory priorities of judicial activities; in the perspective-oriented trend – as a factor of establishing the maxims of free democratic justice. Judicial cognitive activities combine socially caused and subjective-personal, rational-logical, projective-reflexive elements, necessitate a high level of personal maturity and make demands on development of professionally significant and moral-ethical qualities of a judge as a specialist. A great attention is paid to the analysis of the legal situation by a judge, which cannot be considered merely objectivistic and non-personalized, it shows mental ability, level of education, features of judges’ training, as well as espoused social values, understanding the purpose and meaning of their activities. Judicial cognition is revealed as a means of settling the conflict focused on restoring the being balance of a legal reality in the form of impartiality, which is demonstrated through the performance of critical, constructive, discursive functions. Logical-reflexive engineering of judicial cognition is substantiated as a model of legal thinking projected by requirements of validity, cogency, criticality, logical order, completeness and clarity of judgments, formalized "mechanics" of making the decision, maxims of implementing the law in order to avoid prejudice and pseudo values. It is noted that a qualified judge must possess a thorough logical training, critical thinking, be able to make the correct qualification of crimes, to form a special categorical-conceptual machine, to perform logic-prag-matic methods of legal reasoning, reflexive self-control when making decisions. Explication of sensual-direct degree of judicial cognition is analyzed through an intuitive-cognitive model of making a judgment, which includes the procedures of the existential convictions, intuitive constructions of legal sense and post-rationalization of the situation perceived areflexively. It is proved that the absolute analogue of solving legal cases does not actually exist, then one of the features of judicial cognition should be its intellectual and creative character; mechanical transformation of rules of law into individual acts and "stereotyped" use of previous judicial decisions are not permissible. Judicial cognition is not determined only by the mechanical finding of facts, it is as a phronetic experience that, on the one hand, covers the knowledge, ability, skills, and on the other hand, it is discursively intersubjective, aimed at mutual communication among the participants of the court session.