Доведення (доказ) і спростування як види аргументації

Abstract

Фахівці у галузі комунікативної лінгвістики, логіки, еристики вважають, що доведення (доказ) як логіко-методологічна форма наукового пізнання у широкому розумінні є процесом встановлення об’єктивної істини за допомогою практичних і теоретичних дій та засобів. У вузькому тлумаченні доведенням називається міркування, яке встановлює істинність певного твердження за допомогою наведення інших тверджень, істинність яких уже доведено. Специалисты в области коммуникативной лингвистики, логики, эристики считают, что доказательства (доказательство) как логико-методологическая форма познания в широком смысле представляет собой процесс установления объективной истины путем практических и теоретических действий и средств. В узком толковании доказыванием называется рассуждение, которое устанавливает истинность определенного утверждения путем приведения других утверждений, истинность которых уже доказана. Specialists in industry of communicative linguistics, logic, eristic consider that proof (evidence) as a logical and methodological form of scientific cognition in the broadest sense is the process of establishing objective truth through practical and theoretical actions and tools. In a narrow interpretation, bringing called reasoning that establishes the truth of certain allegations by pointing to other allegations, the truth of which is already proven.