Атрибутивна сполучуваність концепту гідність в українському інтернет-дискурсі

Abstract

Розглянуто актуальну тему відображення у сучасному інтернет-дискурсі одного з морально-етичних концептів – концепту ГІДНІСТЬ. Зосереджено увагу на впливогенному потенціалі медіа і здатності медіа-дискурсу формувати ментальні концепти мовної картини світу реципієнтів. Часова детермінованість медіа- комунікації визначає можливість фіксувати особливості вербального наповнення концептів у конкретному часовому проміжку і внаслідок цього здійснювати діахронічний компаративний аналіз. Виявлено атрибутивну сполучуваність концепту ГІДНІСТЬ і визначено різновиди гідності залежно від обсягу і змісту, вкладеного в поняття (буттєва, моральна та суспільна гідність), а також від групи суб’єктів, яким притаманна гідність як морально-етична цінність. Виокремлено такі різновиди гідності: гідність людини як самодостатньої цінності; гідність людини як представника певної групи, яка, з погляду мовця, в Україні не має змоги сповна реалізувати свої права; гідність людини як представника нації; гідність нації та держави; гідність конкретної особи; гідність праці як однієї зі сфер людського життя. Фрагменти дискурсу, у яких йдеться про гідність одіозних в українському політичному середовищі особистостей, демонструють зіставлення одночасно двох трактувань гідності – буттєвого (з акцентом на правовому контексті) та морального; атрибутивне словосполучення з назвами таких осіб має ознаки оксиморону. Різновид гідності, пов’язаний із суб’єктом – представником групи, права якої, на думку мовця, потенційно не можуть бути повною мірою реалізовані, виявляє невідповідність між буттєвим трактуванням гідності та її правовим втіленням.

Тhe article is devoted to the actual problem of displaying one of the moral-ethical concepts in the modern Internet discourse – the concept of DIGNITY. The author notes that media discourse has the ability to influence the formation of mental concepts of the language picture of the world. The time-based determinism of media communication makes it possible to record the features of the verbal content of concepts in a particular time period and therefore realize diachronic comparative analysis. Аttributive connectivity of the concept of DIGNITY gives the possibility to define varieties of dignity depending on the group of subjects that are characterized by dignity as a moral and ethical value, and depending on the content of the concept (existential, moral and social dignity). The following varieties of dignity are singled out: human dignity as a selfsufficient value; the dignity of a person as a representative of a certain group, which, from the point of view of the speaker, is not able to fully exercise his rights in Ukraine; the dignity of a person as a representative of the nation; the dignity of the nation and the state; the dignity of a particular person; the dignity of labor as one of the spheres of human life. Fragments of discourse, which refers to the dignity of a odious Ukrainian political figures, demonstrate the comparison of two treatments of dignity – existential (with emphasis on the legal context) and moral; attributive phrase with the names of such persons has signs of oxymoron. A kind of dignity associated with a subject – a representative of a group, whose rights, according to the speaker, potentially can not be fully realized, reveals a contradiction between the existential treatment of dignity and its legal embodiment.