Peculiarities of fake media messages (on the example of Russian fakes about Ukraine)

Abstract

Інформаційні війни вже давно використовують як повноцінну зброю проти ворога, при цьому застосовують і маніпуляції, і фейкові повідомлення. Методи при поширенні неправдивих медіаповідомлень в їхніх авторів бувають абсолютно різними, проте мета практично завжди однакова – змусити цільову аудиторію, яка споживає інформацію, повірити і потрапити під вплив. Науковці визначили три основні елементи медійного ланцюжка: автор повідомлення – канал передавання – одержувач повідомлення. За М. Мак-Люеном медійні канали передавання інформації є технічним продовженням природніх каналів: радіо (слуховий), друкована періодика (зоровий), телебачення (поєднання вокального та візуального), та інтернет-ЗМК (поєднання слухового, зорового та візуального). Отже, варто зважати на те, якими способами поширюють фейки – через фото-, відео-матеріали чи лише за допомогою текстів. Дуже часто використовують два, або інколи і три канали поширення, адже відео може супроводжувати текст і фото до нього, тому такий поділ потрібно вважати умовним. Проаналізувавши неправдиві повідомлення з російськомовного сегменту медіа можна зробити висновки щодо використання основних критеріїв оцінювання за професійними журналістськими стандартами публікацій. До уваги бралася емоційність текстів, яка була умовно поділена на дві групи – “надмірна емоційність” та “помірна нейтральність”. Стосовно надмірної емоційності текстів було визначено, що вона найбільше поширена у відео, трохи менше на фото, і зовсім небагато у текстах. Досліджено тематику фейків російськомовного сегменту медіа – переважна більшість стосувалася України, а саме – воєнних питань. Зазвичай, автори неправдивих медіаповідомлень мають мету дестабілізувати ситуацію, змусити цільову аудиторію повірити в нісенітниці та поводитись прогнозовано, відвернути увагу від власних проблем.

Information wars have long been used as a full-fledged weapon against the enemy, using both manipulation and completely fake messages. The methods used to disseminate false media messages by their authors are completely different, but the goal is almost always the same – to make the target audience that consumes information, believe and be influenced. Scientists have identified three main elements of the media chain: the author of the message – the transmission channel – the recipient of the message. According to M. McLuhan, media channels of information transmission are a technical continuation of natural channels: radio (auditory), printed periodicals (visual), television (combination of vocal and visual), and Internet MMC (combination of auditory, optic and visual). Therefore, it is worth considering the ways in which fakes are distributed – through photos, videos or just texts. Very often two or sometimes three distribution channels are used, because video can accompany text and attached to it photos, so this division should be considered conditional. Having analysed fake reports from the Russian-language media segment, it became possible to draw conclusions about the use of basic evaluation criteria according to professional journalistic standards of publications. The emotionality of the texts, which was conditionally divided into two groups – “excessive emotionality” and “moderate neutrality” was taken into account. As for the excessive emotionality of the texts, it has been determined that it is most common in the video, a little less in the photo, and very little in the texts. As to the studies concerning the topic of fakes in the Russian-language media segment, a vast majority of studies concerned Ukraine, and military issues namely. Usually, the authors of fake media reports aim to destabilize the situation, and to make the target audience believe in nonsense and behave predictably, to divert attention from their own problems.