Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика. – 2021. – Випуск 2 (2)
Permanent URI for this collection
Науковий журнал
Є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Журналістські науки», який започатковано у 2017 р. Відповідно до Наказу Міністерства освіти та науки України № 1017 від 27.09.2021р. "Вісник Національного університету "Львівська політехніка": журналістика" включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія "Б"). Галузь науки: соціальні комунікації, спеціальність 61 (журналістика). Виходить двічі на рік з 2021 року.
Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. – Випуск 2 (2). – 84 с. : іл.
Вісник Національного університету “Львівська політехніка” : журналістикаЗміст
1 | |
11 | |
17 | |
24 | |
33 | |
40 | |
45 | |
53 | |
58 | |
69 | |
76 | |
12.
Зміст | 83 |
Content (Vol. 2 (2))
1 | |
11 | |
17 | |
24 | |
33 | |
40 | |
45 | |
53 | |
58 | |
69 | |
76 | |
12.
Contents | 83 |
Browse
Recent Submissions
Item Загрози свободі місцевих газет України в умовах карантину(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Кузнецова, Олена; Kuznetsova, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВ умовах економічної кризи, викликаної короновірусом, виникли загрози свободі районних, міських, селищних газетних видань України, котрі інформують про COVID-19, способи профілактики та про те, як протистояти небезпечній хворобі. Для збереження здоров’я, життя людей вкрай важливо забезпечити доступ громадян України до достовірної інформації традиційних місцевих друкованих газет та їхніх Інтернет-аналогів, котрі враховують регіональні особливості, що зумовлює особливу актуальність і значення дослідження загроз свободі місцевих ЗМІ України в умовах карантину для вдосконалення законодавства України про свободу ЗМІ відповідно до міжнародних документів з прав людини. Дослідження здійснено з метою сприяння розвитку громадянського суспільства, демократичної держави, захисту журналістів, співробітників місцевих ЗМІ, розширення прав людини на об’єктивну інформацію місцевих ЗМІ України в умовах інфодемії; сприяння усуненню загроз свободі преси з опорою на правове регулювання кодексів України, за якими здійснюється судочинство. Для досягнення поставленої мети виконані дослідницькі завдання: визначено складові свободи ЗМІ, котрі порушують під час пандемії; проаналізовано статистичні дані соціологічних досліджень, конкретні випадки порушення свободи ЗМІ, означено проблеми, пов’язані зі загрозами складових свободи ЗМІ, безпеки журналістів; виявлено упущення в нормативно-правовому регулюванні свободи ЗМІ; розкрито вплив загроз свободі ЗМІ в умовах пандемії на розвиток демократії в Україні. Запропоновано законодавче рішення усунення загроз свободі ЗМІ в Україні за допомогою уточнення статей в кодексах України, за якими здійснюється судочинство, а також задля попередження появи нових загроз свободі ЗМІ.Item Соціальні мережі і політичний PR в українських та закордонних виборчих кампаніях(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Гоцур, Оксана; Hotsur, Oksana; Львівський торговельно-економічний університетУ статті здійснено аналіз шляхів впливу соціальних мереж на формування та проведення політичних PR-кампанії. Приклади з політичної сфери (виборчі кампанії, ініціативи), зокрема українських та інших закордонних президентських та парламентських виборів, розкрили можливості, котрі створюють Facebook, Telegram, Twitter, Youtube у просуванні кандидата, ідей та думок. Авторські блоги, створені в соціальних мережах, можуть бути додатковим інструментом у PR-кампанії. Соціальні мережі втручаються у сферу людського життя, стають засобом спілкування, просування та брендування. Про ефективність соціальних мереж свідчать такі історично значущі події, як Brexit, Арабська весна та Революція Гідності. Особливу увагу було приділено українським президентським виборам 2019 р. та місцевим – 2020 р. На основі аналізу окремих PR-кампаній висвітлено причини успішних та невдалих кампаній з точки зору мережевих комунікацій, котрі надають необмежені мультимедійні та інтерактивні інструменти для PR. Насправді ці концепції суттєво впливають на ефективність реалізації PR-кампанії, її остаточну ефективність, яка визначається досягненням цілей. Вибір блогу як головного інструменту маркетингової кампанії має як позитивні, так і негативні сторони. Тільки людина з великим творчим потенціалом може займатися створенням блогу. До того ж це займає багато часу. Насправді ці два моменти програють порівняно з іншими інструментами. Подальші дослідження є цікавими у двох аспектах. По-перше, порівняння динаміки ефективності інструментів PR-кампанії в Україні в 2020 р. та в минулому, зокрема, на зорі незалежності держави. По-друге, дослідити, як концепція PR-кампаній у соціальних мережах та блогах постійно змінюєтItem Соціальні мережі як джерело інформації в журналістиці(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Гарматій, Ольга; Онуфрів, Соломія; Harmatiy, Olha; Onufriv, Solomiya; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний університет імені Івана Франка; Lviv Polytechnic National University; Ivan Franko National University of LvivРозглядається використання у журналістській роботі соціальних мереж як джерел інформації. Останнім часом такі соціальні мережі як Facebook, Twitter чи Instagram стали частиною традиційного інструментарію журналістів для отримання відомостей про поточні події, оцінки і думки громадськості, діяльність влади тощо. Соціальні мережі сьогодні інтегровані у щоденну професійну практику збору новин, що робить їх важливими джерелами інформації для журналістської роботи. Сучасні ЗМІ використовують їх, щоб задовольнити постійний попит на якісну інформацію, а також з огляду на такі їхні переваги як доступність, діалоговість, оперативність і популярність. Значна увага приділяється використанню журналістами інформації з офіційних сторінок органів влади та особистих акаунтів урядовців у соціальних мережах. Через те, що органи влади мають повноваження та визначають шляхи розвитку держави і суспільства, вони є одним з ключових комунікаторів, котрі впливають на формування порядку денного медіа. Тому участь влади в соціальних платформах забезпечує журналістам доступ до суспільно важливої інформації. Соціальні мережі, завдяки властивій їм двосторонній комунікації, також можуть допомогти налагодити і підтримувати контакти з людьми та структурами – організаторами, учасниками або очевидцями подій. Більше того, це також можливість довідатися про багато різних поглядів, отримати стартові ідеї та підказки від користувачів для майбутніх публікацій і сюжетів. Залучення інформації з соціальних мереж безпосередньо пов’язане з ключовими ідентифікаційними характеристиками журналістської професії та дотриманням основних стандартів журналістики: об’єктивності, достовірності, неупередженості, збалансованості. Без перебільшення значення соціальних мереж для професійної журналістської праці, потрібно відзначити, що вони розширюють поле діяльності журналіста. Відтак критичне використання соціальних мереж допомагає журналістам створювати якісний продукт та є порівняно новим інструментом для виконання традиційного завдання журналістики – інформувати про події суспільно-політичної та інших сфер життя держави і суспільства.Item Instagram as a platform for forming the image of the country (on the example of the account of the Office of the president of Ukraine and of the president of Ukraine Volodymyr Zelensky personal profile)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Семен, Наталія; Semen, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСоціальна мережа Instagram сьогодні є однією з найпопулярніших в Україні. Зокрема, це найдинамічніший вебресурс, адже його розробники регулярно оптимізують всі його функції. Якщо колись його використовували лише як платформу для поширення фотографій та невеликих описів до них, то сьогодні це ресурс, який також відіграє важливу роль в створенні та поширенні інформаційних приводів та повідомлень. Ця соціальна мережа завоювала прихильність численної аудиторії, зокрема серед молоді. Саме тому вона також впливає на формування громадської думки та іміджу країни та її владних структур. Instagram є особливо цінним ресурсом в роботі журналіста, оскільки сьогодні він відіграє роль першоджерела. Через те, що в цій соціальній мережі можна знайти найновішу та найцікавішу інформацію, а також інформаційні приводи безпосередньо від самих учасників. У статті досліджені особливості та способи подачі контенту в акаунті Офісу Президента України та в особистому профілі Володимира Зеленського в соціальній мережі Instagram, а також вмотивованість дописів. Проаналізовані основні “меседжі”, коті намагаються створити і поширити на цих сторінках для формування позитивного іміджу державної влади. Виокремлені основні недоліки, а також позитивні тенденції аналізованих в роботі Інста-сторінок, що впливають на імідж України на міжнародній арені. Проведено порівняльний аналіз акаунту державної установи (Офіс Президента України) та особистої сторінки В. Зеленського, який раніше не мав жодного стосунку до політичного життя країни. Сучасна наука потребує досліджень в сфері ведення акаунтів в Інстаграм. Через те, щоб ефективно працювати в такому ресурсі, потрібно оптимізувати всі знання та навички. А дотримання всіх вимог та наслідування трендів Інстаграму допоможе сформувати позитивний імідж нашої країни у світі.Item Україноцентризм і пропаганда: реалії регіонального телемовлення Луганщини(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Соломін, Євген; Solomin, Yevhen; Луганський національний університет імені Тараса ШевченкаУ статті розглянуто процес розвитку луганського регіонального телебачення з початку військової агресії Російської Федерації проти України у 2014 р. Цьому періоду характерні фізична окупація території Луганської та Донецької областей, анексія Республіки Крим, ведення агресивних військових дій під прикриттям незаконних збройних формувань з одночасним використанням широкого спектра політичних, економічних та інформаційно-пропагандистських заходів. Здійснений аналіз функціонування системи телемовлення Луганщини засвідчив, що на трансформацію регіонального інформаційного поля та масово-інформаційної діяльності суттєво вплинули супровідні військової агресії – гібридна та інформаційна війна. Агресія Росії проти України змінила сталу масовокомунікативну діяльності місцевих, регіональних, національних медіа. Телекомпанії Луганщини та Донеччини у травні 2014 р. були захоплені проросійськими бойовиками, а згодом “націоналізовані” терористичними угрупуваннями “ЛНР” та “ДНР”. Фізична окупація частини території Луганської (ОРЛО – окуповані райони Луганської області) та Донецької (окуповані райони Донецької області ( ОРДО) областей призвела до швидкої анексії частини інформаційного простору з насичення його російськими пропагандистськими та місцевими сепаратистськими каналами телебачення, витіснення всього українського, блокуванням альтернативних потоків інформації. Водночас в ОРДЛО запроваджена російська пропагандистська модель мовлення. Натомість відродженні в евакуації канали українського регіонального телебачення (ІРТА, ЛОТ (та його правонаступник UA: Донбас)) удосконалили технічну базу телестудій, використали новітні технології, змінили якісні показники наповнення контенту, який став інтелектуальним, різножанровим, орієнтованим, зокрема, й на аудиторію тимчасово окупованих територій й ґрунтується на україноцентричних позиціях.Item Популяризація наукового контенту в Україні: на прикладі “Моя наука”, “Куншт”, “Громадське” (Наука)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Іваницька, Маргарита; Ivanytska, MarharytaРозглянуто специфіку висвітлення науково-популярних матеріалів на прикладі таких медіа, як “Куншт”, “Моя наука” та “Громадське” (наука). Проаналізовано контент та теми матеріалів, періодичність виходу, жанри, специфіку публікацій, присутність зазначених ЗМІ у соціальних мережах та різноманітність контенту. Проаналізовано список тем, котрі найчастіше висвітлюють обрані медіа, кількість та якість контенту, що публікується за календарний місяць. Також якість висвітлення теми коронавірусу SARS-CoV-2 та пандемії 2020 р., розробку вакцини на всіх етапах проти коронавірусу SARS-CoV-2, її види та доведену ефективність. Наведено напрямок руху науково-популярних медіа за визначенням In Science та популяризаторів науки. Наведено перелік українських популяризаторів науки. Наголошено на важливості популяризації науки та щоденному розвитку науки, щоб між знаннями вчених та знаннями пересічних громадян не було “прірви”, та створенні нових науково-популярних медіа в Україні. Також на вивченні мови сучасної науки, тобто англійської, адже саме цією мовою виходять в світ публікації, що стосуються науки, техніки та всіх передових наукових досліджень. Завдяки публікаціям англійською мовою, популяризатори мають можливість дізнаватись про останні відкриття та винаходи. І так, швидко доносити до загалу останні наукові знання. Наголошено на тому, що існує невелика кількість науково-популярних медіа в Україні та на важливості заповнити цю нішу, оскільки аудиторія бачить в ній потребу. Зокрема, у необхідності просування науково-популярного контенту через соціальні мережі, такі як YouTube, Instagram, Facebook, Twitter, Telegram. Окреслено ключові напрямки розвитку української наукової популяризації та її функції. Наведено визначення термінів “популяризація науки”, “науково-популярне медіа” та функції популяризації науки.Item Cultural and entertainment programs on television: problem and prospects of functioning(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Кіца, Мар’яна; Куль, Марія; Kitsa, Mariana; Kul, Maria; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityКультурно-розважальні програми займають важливу нішу на телебаченні. Більшість молоді віддає перевагу саме такому жанру. Через це, щоб зацікавити аудиторію такою передачею, потрібно докласти великих зусиль при створенні розважального сюжету. Зважаючи на те, що розважальні телепередачі набувають популярності, кожне шоу має бути індивідуальним і відповідно відрізнятися одне від одного. Стосовно рекомендацій, котрі ми б хотіли зробити для покращення культурно-розважальних програм, це насамперед мова. Мовлення телебачення розглядають як важливий фактор емоційної взаємодії трьох елементів – зображення, звуку і слова. Проте найважливіше значення в сучасному телебаченні відіграє слово, воно є головним “інструментом” майстерності журналіста. Прагнення до чистоти мовлення, його зрозумілості – один з основних професійних принципів тележурналістів. Як показує аналіз ток-шоу, майстерний ведучий є запорукою успіху телепередачі. Ведучий – це людина, яка насамперед є обізнаною і постійно збагачує свої знання в професійному руслі. Це особа, яка має професійні навики, а саме: володіння інтонацією та тембром голосу, манера жестикуляції перед камерою і сама робота з камерою. Ведучий – це творча людина, яка виконує роботу журналіста, режисера, оператора та редактора. Ведучий має бути розумним, ненудним, талановитим та енергійним. Адже, саме таких людей вимагає глядач в телепередачі. Ведучі мають розвивати думку, інтерпретувати події та проводити ефіри з природньою манерою та інтонацією. Ведучий, безумовно, є представником певної соціальної групи, і його взаємодію можна розглядати як, “представницьке спілкування”, тобто спільні інтереси, цінності, ідеали і настанови цієї групи. Він повинен сам представляти себе глядачеві як партнера у спілкуванні. Встановлення міжособистісних контактів у процесі телевізійного спілкування відбувається завдяки аудіовізуальному характеру телевізійної комунікації. Глядач одержує повідомлення від конкретної особи, ведучого телевізійної передачі, саме тому таке повідомлення має персоніфікований характеItem Socio-political preconditions for the emergence of public associations in Western Ukraine(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Іваницька, Божена; Ivanytska, Bozhena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ другій половині XIX ст. західноукраїнські землі, придатні для розвитку сільського господарства, не могли забезпечити своїх мешканців належним добробутом. Більше того, в регіоні часто панував голод, і вирували злидні. Особливо постраждали українці, котрі становили більшість сільського населення регіону. Тогочасна урядова статистика намагалася довести, що для західноукраїнських селян були створені всі умови для забезпечення їхнього добробуту. Здавалося б, українські селянські господарства, що мали у своєму розпорядженні більшість орних земель, могли процвітати. Однак про інший бік цієї статистики не згадувалося: насамперед, було приховано, що найкращі землі належали власникам великих господарств. Якщо порівняти розмір площі великого землевласника та середнього селянського господарства, то селянське господарство було в рази менше сільськогосподарських угідь великого землевласника. Революційні події, котрі охопили Європу навесні 1948 р., принесли народам Європи надію на краще майбутнє. Наслідком революційного піднесення стало скасування кріпосного права в Австрійській імперії, яка також керувала Західною Україною. Насамперед українська інтелігенція, яка базувалася на священиках, вчителях та юристах, розпочала активну громадськополітичну роботу. Однак більшість населення все ще залишалася осторонь політики: ні їхня загальна освіта, ні їхнє матеріальне становище не сприяли участі в національному русі. Тобто “Весна народів” все ще не сприяла “масовому, повсюдному пробудженню національної свідомості українського народу Галичини, Буковини, Закарпаття” [17, с. 15]. Для цього потрібно було докласти чимало зусиль, перш за все для компетентного та політичного інформування нації про те, що повинні робити освічені люди [22].Item Зміст(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21)Item Сучасний заголовок новин в українських інтернет-ЗМІ: між клікбейтом та інформативністю(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Дацишин, Христина; Datsychyn, Khrystyna; Львівський національний університет імені Івана Франка; Ivan Franko National University of LvivУ сучасних Інтернет-ЗМІ до називної, інформаційної, апеляційної, рекламної функцій заголовка долучається функція пошуку; часто заголовок виявляється єдиним прочитаним елементом публікації. Заголовки новин створюють своєрідну медійну картину світу. Частина заголовків в Інтернет-медіа належить до суто інформаційних, котрі максимально відтворюють зміст новини. “Частково інформаційні” заголовки подають неповні відомості, а тому можуть спотворен відображати дійсність. Заохочувальні, інтригувальні заголовки спонукають прочитати текст. Досить рідко трапляється інтелектуальний різновид рекламно-інтригувального заголовка, побудований на асоціаціях з образами літератури, науки, мистецтва, на використанні фразеологізмів, антонімів, паронімів тощо. Такий заголовок вимагає певного рівня знань і від реципієнта. Прагнення до сенсаційності, бажання зацікавити реципієнта зумовлюють інші тендеції, котрі часто виходять поза межі журналістських стандартів. Заголовок може не відображати змісту журналістського твору, а також перекручувати факти. Поширеними в деяких Інтернет-ЗМІ є клікбейти – заголовки, котрі змушують користувача натиснути на них. У них застосовано маніпуляції з кількістю; використано слова з можливістю подвійного тлумачення; подано негативну інформацію про меншість, тоді як позитивна інформація про більшість наведена в самому тексті; сформульовано запитання, на яке публікація дає заперечну відповідь. До спотворення інформації в заголовках призводить низька мовна та професійна компетентність авторів. Сьогодні є все більше підстав вважати заголовок самостійним твором, оскільки нерідко реципієнт читає лише його. Однак у сучасних заголовках щораз менше власне літературної та мовної творчості, майстерного використання лексики і фразеології. На перший план виходить інформативність заголовка, але інформація часто є недостовірною, свідомо чи несвідомо викривленою, що може зумовити порушення етичних норм та деформації у відтворенні дійсності.Item Чат-боти як інструмент для популяризації матеріалів ЗМІ(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Мудра, Ірина; Кухарська, Олександра; Mudra, Iryna; Kukharska, Oleksandra; Національний університет “Львівська політехніка”; Інтернет-ЗМІ “Matrix”; Lviv Polytechnic National UniversityРозвиток соціальних мереж, персоналізованих помічників, чат-ботів та обчислювальних алгоритмів примушує ЗМІ замислитись над новими перспективами роботи. Користувачі давно відійшли від формату отримання інформації через один канал. Сьогодні аудиторія споживає контент через різні канали, від паперових носів до отриманням даних через окуляри віртуальної реальності. За цих умов журналістика повинна експериментувати, адже ніхто не може передбачити траєкторію подальших трансформацій медіасистеми. Бот-програми стали незамінними помічниками для редакцій ЗМІ. Чат-боти – це спеціально запрограмовані комп’ютерні програми, котрі працюють за певним алгоритмом дій. Нині є основні види бот-програм – прості та розумні. За допомогою них можна швидко публікувати пости у соціальних мережах та месенджерах, шукати найпопулярніші теми, оперативно відповідати на запитання аудиторії, відслідковувати реакцію на дописи тощо. А також розумні програми можуть написати журналітський матеріал. І працюють вони 24/7 та опрацьовують велику кількістю інформації протягом декількох секунд. Такі бот-програми дають додаткові інструменти для мас-медіа, котрі полегшують та оптимізовують роботу журналістів. Перші бот-програми були створені ще у 60–70 рр. XX ст. А в месенжерах чат-боти були наприкінці 90 рр. XX ст. – ICQ. Проте значний поштовх для використання та розвитку чат-ботів став месенджер Telegram, який має цілу ботоферму. Такі програми мають перспективи, тому редакції провідних ЗМІ вкладають кошти у створення та навчання таких ботів, адже вони оптимізують редакційні процеси. У досліджені аналізуємо перспективи використання ЗМІ чат-ботів для поширення та популяризації своїх матеріалів та оптимізації редакційних процесів.Item Peculiarities of fake media messages (on the example of Russian fakes about Ukraine)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Білограць, Христина; Bilohrats, Khrystyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityІнформаційні війни вже давно використовують як повноцінну зброю проти ворога, при цьому застосовують і маніпуляції, і фейкові повідомлення. Методи при поширенні неправдивих медіаповідомлень в їхніх авторів бувають абсолютно різними, проте мета практично завжди однакова – змусити цільову аудиторію, яка споживає інформацію, повірити і потрапити під вплив. Науковці визначили три основні елементи медійного ланцюжка: автор повідомлення – канал передавання – одержувач повідомлення. За М. Мак-Люеном медійні канали передавання інформації є технічним продовженням природніх каналів: радіо (слуховий), друкована періодика (зоровий), телебачення (поєднання вокального та візуального), та інтернет-ЗМК (поєднання слухового, зорового та візуального). Отже, варто зважати на те, якими способами поширюють фейки – через фото-, відео-матеріали чи лише за допомогою текстів. Дуже часто використовують два, або інколи і три канали поширення, адже відео може супроводжувати текст і фото до нього, тому такий поділ потрібно вважати умовним. Проаналізувавши неправдиві повідомлення з російськомовного сегменту медіа можна зробити висновки щодо використання основних критеріїв оцінювання за професійними журналістськими стандартами публікацій. До уваги бралася емоційність текстів, яка була умовно поділена на дві групи – “надмірна емоційність” та “помірна нейтральність”. Стосовно надмірної емоційності текстів було визначено, що вона найбільше поширена у відео, трохи менше на фото, і зовсім небагато у текстах. Досліджено тематику фейків російськомовного сегменту медіа – переважна більшість стосувалася України, а саме – воєнних питань. Зазвичай, автори неправдивих медіаповідомлень мають мету дестабілізувати ситуацію, змусити цільову аудиторію повірити в нісенітниці та поводитись прогнозовано, відвернути увагу від власних проблем.