Мовностилістичні помилки ведучих українських телеканалів
No Thumbnail Available
Date
2019-02-26
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавництво Львівської політехніки
Abstract
У наш час телебачення стало невід’ємною частиною повсякденного життя. Саме
тому мовлення, яке звучить з екрана, можна називати зразком повсякденного
мовленнєвого спілкування.
У лексиці руйнуються відокремлення між різними категоріями слів. Вагомо
змінилася структура тексту, ведучі не ставлять собі певні обмеження. В своєму мовленні
працівники телеканалів використовують просторіччя, жаргонізми, та і загалом
притаманну певним соціальним групам лексику, які колись вважали недопустимим
вживати в ефірі.
Під час дослідження проблем мовлення на телебаченні для аналізу було вибрано
найпопулярніші телеканали: “1+1”, “СТБ”, “Інтер” на прикладі випусків новин
“ТСН”, “Вікна-новини” та “Новини” на предмет грамотності, дотримання норм і
правил української мови.
Більшість помилок типові. Здебільшого відчувається, що в повсякденні диктори
користуються російською мовою, а тому дуже часто помиляються, висловлюючись
українською. Відтак ми виокремили найпоширеніші групи помилок ведучих
аналізованих каналів, найтиповіші з них фонетичні та граматичні.
Не володіючи вільно українською мовою, телеведучі й запрошені гості на передачі
вдаються до калькування, творять штучні терміни, замінюючи такими принагідними
саморобками давно усталені в нормативній українській мові відповідники. Працівники
телеканалів “1+1” та “Інтера” демонструють з екрана недостатнє знання української
лексики, їм бракує українських слів, і вони замінюють їх звичними для них
російськими. Незнання українських фразеологізмів і сталих словосполучень також є
однією з проблем для українських телеведучих.
Оскільки телебачення транслює у широкі маси не лише ідеї, але й культуру мови,
то серйозні вимоги ставлять і до мовлення ведучих на телеканалах, і до правильності
вимови. Не можна забувати, що до мовлення на телебаченні глядачі ставляться як до
взірця, еталона.
In our time, television has become an integral part of everyday life. That is why the speech that sounds from the screen can be called the model of everyday speech communication. In the lexicon the separation between different categories of words is destroing. The structure of the text has changed considerably, narrators does not limit itself to certain frames. In their speech, TV channel employees use vernacular, jargon, and, in general, vocabulary inherent in certain social groups that were once considered inadmissible to use on the air. During the study of TV broadcasting problems for analysis, the most popular TV channels were selected: “1 + 1”, “STB”, “Inter” on the example of “TSN”, “Window-news” and “News” news releases for literacy, observance of norms and the rules of the Ukrainian language. Most errors are typical. For the most part, it’s felt that everyday speakers use the Russian language, and so they are often mistaken when they speak Ukrainian. As a result, we have identified the most common groups of errors in the leading analysis channels, the most common of which are phonetic and grammatical. Not having a good command of Ukrainian, TV hosts and invited guests on the TV-news resort to rubbing create artificial termsreplacing the analogous long-established matches in the normative Ukrainian language with such fakes. The employees of TV channels “1+1” and “Inter” demonstrate insufficient knowledge of the Ukrainian vocabulary from the screen, they lack Ukrainian words, and they replace to them by familiar Russian. Ignorance of Ukrainian phraseologisms and consistent phrases is also one of the problems for Ukrainian TV presenter. Since television broadens not only the ideas but also the culture of the language, the serious demands are put forward both by the broadcasters on TV channels and on the correctness of pronunciation. We must not forget that television is broadcast to television as a model, a standard.
In our time, television has become an integral part of everyday life. That is why the speech that sounds from the screen can be called the model of everyday speech communication. In the lexicon the separation between different categories of words is destroing. The structure of the text has changed considerably, narrators does not limit itself to certain frames. In their speech, TV channel employees use vernacular, jargon, and, in general, vocabulary inherent in certain social groups that were once considered inadmissible to use on the air. During the study of TV broadcasting problems for analysis, the most popular TV channels were selected: “1 + 1”, “STB”, “Inter” on the example of “TSN”, “Window-news” and “News” news releases for literacy, observance of norms and the rules of the Ukrainian language. Most errors are typical. For the most part, it’s felt that everyday speakers use the Russian language, and so they are often mistaken when they speak Ukrainian. As a result, we have identified the most common groups of errors in the leading analysis channels, the most common of which are phonetic and grammatical. Not having a good command of Ukrainian, TV hosts and invited guests on the TV-news resort to rubbing create artificial termsreplacing the analogous long-established matches in the normative Ukrainian language with such fakes. The employees of TV channels “1+1” and “Inter” demonstrate insufficient knowledge of the Ukrainian vocabulary from the screen, they lack Ukrainian words, and they replace to them by familiar Russian. Ignorance of Ukrainian phraseologisms and consistent phrases is also one of the problems for Ukrainian TV presenter. Since television broadens not only the ideas but also the culture of the language, the serious demands are put forward both by the broadcasters on TV channels and on the correctness of pronunciation. We must not forget that television is broadcast to television as a model, a standard.
Description
Keywords
мовлення, мовностилістичні помилки, телебачення, ведучі, speech, linguistic-stylistic errors, television presenter
Citation
Білограць Х. Мовностилістичні помилки ведучих українських телеканалів / Христина Білограць, Ангеліна Нечипір // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. — № 3. — С. 129–135.