Канонічно-законодавча база монастирів студійського уставу: історико-правовий аспект

Abstract

На основі ґрунтовного аналізу значної джерельної бази в історико-правовому контексті проаналізовано канонічно-законодавчі документи монастирів Студійського уставу. “Загальний Типікон” взорувався на древні монаші типікони та на східну традицію чернецтва, яку запровадили у Києво-Печерській Лаврі Св. Антоній і Св. Теодозій Печерські. Він складався із п’яти частин, що тематично поділялися на окремі глави і загалом містили 957 статей, та приміток-коментарів (324 позиції). Джерельною базою слугували твори Св. Отців, монаші типікони від найдавніших і до сучасних ігумену, монастирські правила, устави, служебники, патерики, наукові богословські та історичні праці візантійської, мелхітської, грецької, латинської, німецької, французької, російської та української історіографії, тобто ігумен Климентій (Шептицький) використовував усі доступні на той час джерела про східне чернецтво. Порівняння “Загального Типікону” з двома попередніми, Скнилівським та Унівським, яскраво свідчить про його науковість, ґрунтовність, вичерпність та глибоку східну духовність, відтак він став найповнішим “Типіконом” чернечого життя монахів Студійського уставу, якого вони дотримуються і тепер.

Based on a thorough analysis of sources in a significant historical and legal context analyzes canonical-legal documents Studite Order. “General Typicon” vzoruvavsya the ancient monastic Typicon and the Eastern monastic tradition introduced in the Kyiv-Pechersk Lavra St. Anthony and St. Theodosia Caves. It consisted of five parts, thematically divided into individual chapters in total containing 957 articles, notes and comments – 324 positions. The source base served as the works of St. Fathers, monastic Typicon from ancient to modern abbot, monastic rules, statutes, Missal, paterikon, scientific theological and historical works of Byzantine, Melkite, Greek, Latin, German, French, Russian and Ukrainian historiography, that is, abbot Clement (Sheptytsky) used all available sources at the time of Eastern monasticism. Comparison of “General Typicon” from the previous two, and Sknylivska Univ clearly indicates its scientific, sound, exhaustive and deep Eastern spirituality, so it became the most complete “Typicon” religious life of monks Studite order, which they observe in the present.

На основе детального анализа большой источниковой базы в историко-правовом контексте анализируются канонически-законодательные документы монастырей Студийского устава. “Общий Типикон” основывался на древних монашеских типиконах и на восточной традиции монашества, которую ввели в Киево-Печерской Лавре Св. Антоний и Св. Феодосий Печерские. Он состоял из пяти частей, тематически разделенных на отдельные главы, что в общем содержали 957 статей, и примечаний- комментариев (324 позиции). Ключевой базой стали произведения Св. Отцов, монашеские типиконы – от древнейших и до современных игумену, монастырские правила, уставы, служебники, патерики, научные богословские и исторические труды византийской, мелхитской, греческой, латинской, немецкой, французской, русской и украинской историографии, то есть игумен Климентий (Шептицкий) использовал все доступные на то время источники о восточном монашестве. Сравнение “Общего Типикона” с двумя предыдущими, Скниловским и Унивским, ярко свидетельствует о его научности, основательности, полноте и глубокой восточной духовности, поэтому он стал полным “Типиконом” монашеской жизни монахов Студийского устава, которого они придерживаются и в настоящее время.