Поняття та зміст природніх меж позитивного права
No Thumbnail Available
Date
2021-08-10
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавництво Львівської політехніки
Lviv Politechnic Publishing House
Lviv Politechnic Publishing House
Abstract
Досліджено поняття та зміст природних меж позитивного права. Наголошено, що
суспільство користується природними нормами, які створені еволюційно. Держава в
нормотворенні може врахувати їх або ні, хоча вони є атрибутами позитивного права,
визначають верхні та нижні межі буття і дії. Неврахування суспільно-правових норм у
законотворенні призводить до руйнації природних меж позитивного права, нівелювання
ціннісних властивостей права, яке формує держава. Найефективніші межі встановлює
ментальне право як найбільший детермінант природного права, випробуване віковою
життєдіяльністю суспільства.
Крім відомих ментальних (природних) атрибутів до позитивного права зараховують стабільність права та ступінь вмісту природних норм у позитивному праві. Утверджений менталітет у праві частково зазнає змін. Наявний принцип своєчасності вказує
на зміну застарілих норм і недопущення передування можливих нових норм. Для цього
враховують історичні надбання нації. Проблемою для встановлення меж буття і дії національного права є європейське право, яке може суперечити національному звичаєвому праву. У такому разі держава повинна “прислухатися” до правових норм власного
громадянського суспільства.
У позитивному праві панує змінність меж, яка інколи буває незаперечною і навіть
суперечить усталеному в державі позитивному праву. Ці зміни об’єктивні та суб’єктивні.
Причини об’єктивних змін не залежать від волі людини, зокрема законодавця, а формуються із реальних потреб суспільства: природні чи техногенні впливи, війни, революції, катастрофи тощо. До причин суб’єктивних змін належить воля керівних осіб,
котрі не враховують думки членів суспільства, реальних обставин та інші фактори.
The article examines the concept and content of the natural limits of positive law. It is emphasized that society uses natural norms that are evolutionarily created. The state in rule-making may take them into account or not, although they are attributes of positive law, determine the upper and lower limits of existence and action. Failure to take into account social and legal norms in lawmaking leads to the destruction of the natural boundaries of positive law, the leveling of the value properties of law, which is formed by the state. The most effective limits are set by mental law as the greatest determinant of natural law, tested by the age of society. In addition to the known mental (natural) attributes (integral properties of the object), positive law includes the stability of law and the degree of content of natural norms in positive law. The established mentality in law is partially changing. The existing principle of timeliness indicates the change of outdated norms and the prevention of possible precedence of possible new norms. To do this, take into account the historical heritage of the nation. The problem for establishing the limits of existence and effect of national law is European law, which may contradict national customary law. In this case, the state must “listen” to the legal norms of its own civil society Positive law is dominated by variability of boundaries, which is sometimes indisputable and even contradicts the positive law established in the state. These changes are objective and subjective. The reasons for objective changes do not depend on the will of man, in particular the legislator, but stem from the real needs of society: natural or man-made influences, wars, revolutions, catastrophes, and so on. The reasons for subjective change include the will of leaders who do not take into account the views of members of society, real circumstances, and other factors.
The article examines the concept and content of the natural limits of positive law. It is emphasized that society uses natural norms that are evolutionarily created. The state in rule-making may take them into account or not, although they are attributes of positive law, determine the upper and lower limits of existence and action. Failure to take into account social and legal norms in lawmaking leads to the destruction of the natural boundaries of positive law, the leveling of the value properties of law, which is formed by the state. The most effective limits are set by mental law as the greatest determinant of natural law, tested by the age of society. In addition to the known mental (natural) attributes (integral properties of the object), positive law includes the stability of law and the degree of content of natural norms in positive law. The established mentality in law is partially changing. The existing principle of timeliness indicates the change of outdated norms and the prevention of possible precedence of possible new norms. To do this, take into account the historical heritage of the nation. The problem for establishing the limits of existence and effect of national law is European law, which may contradict national customary law. In this case, the state must “listen” to the legal norms of its own civil society Positive law is dominated by variability of boundaries, which is sometimes indisputable and even contradicts the positive law established in the state. These changes are objective and subjective. The reasons for objective changes do not depend on the will of man, in particular the legislator, but stem from the real needs of society: natural or man-made influences, wars, revolutions, catastrophes, and so on. The reasons for subjective change include the will of leaders who do not take into account the views of members of society, real circumstances, and other factors.
Description
Keywords
позитивне право, природні межі позитивного права, зміст природних меж позитивного права, positive law, natural limits of positive law, content of natural limits of positive law
Citation
Баран А. Поняття та зміст природніх меж позитивного права / Анастасія Баран // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. — № 3 (31). — С. 31–39.