Theatre costume as a factor of architectonics of theatre space (costume design for The Penelopiad)

Abstract

Дизайн костюмів Ендрю Настурціо та Алессі Урбані в театрі університету Райєрсона вніс інноваційний, креативний та унікальний підхід в побудову дії вистави та архітектури сценічного простору, де саме театральні костюми у виставі “Пенелопіада” стали фактором їх творення. Вистава випускного класу Школи виконавських мистецтв Університету ім. Е. Райєрсона “Пенелопіада” відомої сучасної канадської авторки Маргарет Етвуд поставлено на великій сцені школи (її зала налічувала 1200 місць) у 2018 році. Для вистави цей простір був змінений на камерний, де сто глядачів розміщувалося над оркестровою ямою, на спеціально збудованих трибунах, практично в самому просторі дії. Сам простір сценічної дії за задумом не мав мати ні початку, ні кінця як в просторі, так і в часі. Актори не мали зникати під час вистави для перевдягання у просторі сцени за лаштунками, завісами, палетами. При мінімумі інших сценографічно-світлових, просторових, декораційних рішень саме костюмам, рішення яких полягало у використанні магнітів, що утримували, а за потребою, могли падати на планшет і розкривати інший сценічний одяг, вдалося підтримувати постійну динаміку театральної дії без перерв і змін. Сприяти гармонійному синтезу середовища дії і простору сцени

The costume design by Andrew Nasturzio and Alessia Urbani for The Penelopiad at the Ryerson Theatre brought an innovative, creative and a unique design approach by embracing the challenges of the production