Законотворчість: філософсько-соціологічна характеристика
dc.citation.epage | 85 | |
dc.citation.issue | 3 (31) | |
dc.citation.journalTitle | Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки | |
dc.citation.spage | 79 | |
dc.contributor.affiliation | Національний університет “Львівська політехніка” | |
dc.contributor.affiliation | Lviv Polytechnic National University | |
dc.contributor.author | Колич, Ольга | |
dc.contributor.author | Kolych, Olha | |
dc.coverage.placename | Львів | |
dc.coverage.placename | Lviv | |
dc.date.accessioned | 2023-03-14T11:32:54Z | |
dc.date.available | 2023-03-14T11:32:54Z | |
dc.date.created | 2021-08-10 | |
dc.date.issued | 2021-08-10 | |
dc.description.abstract | Проаналізовано поняття правотворчості як складної сукупності різноманітних елементів (реалізації державної волі і правової норми; санкціонування державою норм поведінки людей; безпосереднє формування нових норм компетентними правотворчими органами). Зазначено, що cучасне розуміння правотворчості ґрунтується на ідеях тотожності та розмежування права і закону. Ці ідеї можна умовно поділити на три напрями: природно-правовий, позитивно-правовий, юридико-соціологічний. Позитивісти розуміють право як продукт держави, прихильники природно-правової концепції – як форму правосвідомості, як універсальний регулятор, основою якого є система єдиних нормативно-ціннісних принципів, які існують у суспільстві та природі та які слугують критерієм справедливості та юридичного права; представники соціологічного підходу вважають, що існування права можливе, але не у формі простих текстів закону, які діють без усвідомлення, а також не як правові знання та уявлення, які різноманітні та недостатньо дієві, а як порядок суспільних відносин у поведінці людей та їхніх діях. Зазначено, що найповніше розкрити сутність права та законотворчості можна, поєднавши соціологічний та природно-правовий підходи. Норми позитивного права повинні слугувати інструментом забезпечення норм природного права, які коригуються суспільними реаліями. Акцентовано на тому, що cучасний період розвитку України характеризується пошуком ефективних моделей будівництва правової держави, що вимагає залучення нового стилю науково-правового мислення, яким повинен стати філософсько-соціологічний підхід. Хоча право є соціальним явищем, воно не може не мати природної основи. Наслідком неадекватного відображення природного права у позитивному стануть спотворення права, деформація його сутності та призначення. Наголошено, що перед законодавцем постає завдання – якнайповніше закріпити норми природного права у позитивному відповідно до реалій конкретно-історичного етапу розвитку суспільства. Тобто право кожної держави визначається також його правовою та соціальною культурою. Відомо, що наскільки високим є рівень соціальної та правової культури у певній державі, настільки розвинене право. | |
dc.description.abstract | The article analyzes the concept of lawmaking as a complex set of various elements (implementation of state will and legal norms; state sanctioning of human behavior; direct formation of new norms by competent law-making bodies). It is noted that modern understanding of lawmaking is based on the ideas of identity can be divided into three areas: natural law, positive law, legal and sociological. Representatives of positivism understand law as a product of the state; proponents of natural law concept – as a form of consciousness, a universal controller, based on a system of common values regulatory guidelines that exist in society and nature, and which serve as a criterion of justice and legal rights; representatives of the sociological approach believe that the existence of law is possible, but not in the form of simple texts of law that operate without awareness, and not as legal knowledge and ideas that are diverse and ineffective, but as an order of social relations in human behavior and actions. The author notes that the essence of law and law-making can be most fully revealed by combining sociological and natural-legal approaches. Norms of positive law should serve as a tool to ensure the rules of natural law, which are adjusted to social realities. Emphasis is placed on the fact that the current period of Ukraine's development is characterized by the search for effective models of building the rule of law, which requires the involvement of a new style of scientific and legal thinking, which should be a philosophical and sociological approach. Although law is a social phenomenon, it cannot but have a natural basis. The inadequacy of the reflection of natural law in the positive will result in distortion of law, deformation of its essence and purpose. It is emphasized that the legislator has a task to consolidate the norms of natural law in the positive in accordance with the realities of a particular historical stage of development of society. That is, the law of each state is also determined by its legal and social culture. The higher the level of social and legal culture in a given state, the more developed the law. | |
dc.format.extent | 79-85 | |
dc.format.pages | 7 | |
dc.identifier.citation | Колич О. Законотворчість: філософсько-соціологічна характеристика / Ольга Колич // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. — № 3 (31). — С. 79–85. | |
dc.identifier.citationen | Kolych O. (2021) Zakonotvorchist: filosofsko-sotsiolohichna kharakterystyka [Legislation: philosophical and sociological characteristics]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Serie: Yurydychni nauky (Lviv), no 3 (31), pp. 79-85 [in Ukrainian]. | |
dc.identifier.doi | http: //doi.org/10.23939/law2021.31.079 | |
dc.identifier.uri | https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57636 | |
dc.language.iso | uk | |
dc.publisher | Видавництво Львівської політехніки | |
dc.publisher | Lviv Politechnic Publishing House | |
dc.relation.ispartof | Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки, 3 (31), 2021 | |
dc.relation.references | 1. Загальна теорія держави і права. (1998). За ред. В. В. Копєйчикова. Київ: Юрінком Інтер. 320 с. | |
dc.relation.references | 2. Іванюк Р. В. (2003). Специфіка юридико-соціологічних чинників в правотворчому процесі. Проблеми філософії права. Т. 1. С. 182–183. | |
dc.relation.references | 3. Костенко О. М. (2006–2007). Соціологічний натуралізм як методологічний принцип філософії права. Проблеми філософії права. Т. IV–V. С. 98–106. | |
dc.relation.references | 4. Лапаева В. В. (2000). Социология прав / под ред. В. С. Нерсесянца. Москва: Норма. С. 24–25. | |
dc.relation.references | 5. Лейст О. Э. (2002). Сущность права. Проблеми теории и философии права. Москва: ИКД “Зерцало-М”. С. 263–269. | |
dc.relation.references | 6. Мальцев Г. В. (1999). Понимание права. Подходи и проблемы. Москва. 419 с. | |
dc.relation.references | 7. Настасяк І. Ю. (2008). Соціологія права: навч. посіб. Львів. 196 с. | |
dc.relation.references | 8. Сливка С. С., Грищук О. В., Гарасимів Т. З. та ін. Проблеми правосвідомості особи: навч. посіб. (2010) / за ред. О. М. Балинської. Львів: ЛьвДУВС. 508 с. | |
dc.relation.references | 9. Рабінович П. М. (2001). Основи загальної теорії права та держави: навч. посіб. вид. 5-те, зі змінами: Київ: Атіка. 176 с. | |
dc.relation.references | 10. Ehrlich E. (1913). Grundiegunug der Soziologie des Rechts. Munchen und Leipzig. Vorrede. 302 p. | |
dc.relation.referencesen | 1. Zahalna teoriia derzhavy i prava (1998). [General Theory of State and Law]. Za red. V. V. Kopieichykova. K.: Yurinkom inter, 320 p. | |
dc.relation.referencesen | 2. Ivaniuk R. V. (2003). Spetsyfika yurydyko-sotsiolohichnykh chynnykiv v pravotvorchomu protsesi [Specifics of Legal and Sociological Factors in the Law-Making Process]. Problemy filosofii prava, T. 1, рр. 182–183. | |
dc.relation.referencesen | 3. Kostenko O. M. (2006–2007). Sotsiolohichnyi naturalizm yak metodolohichnyi pryntsyp filosofii prava [Sociological Naturalism as a Methodological Principle of Philosophy of Law]. Problemy filosofii prava, T. IV–V, рр. 98–106. | |
dc.relation.referencesen | 4. Lapaeva V.V. (2000). Sotsyolohyia prava [Sociology of Law] / pod red. V. S. Nersesiantsa. Moskva: Norma, рр. 24–25. | |
dc.relation.referencesen | 5. Leist O. Э. (2002). Sushchnost prava. Problemy teoryy y fylosofyy prava [The Essence of Law]. Mjskva: YKD “Zertsalo-M”, рр. 263–269. | |
dc.relation.referencesen | 6. Maltsev H. V. (1999). Ponymanye prava. Podkhody y problemy [Understanding the Law. Approaches and Problems]. Moskva, 419 p. | |
dc.relation.referencesen | 7. Nastasiak I. Iu. (2008). Sotsiolohiia prava [Sociology of Law]: navch. posib. Lviv, 196 p. | |
dc.relation.referencesen | 8. Slyvka S. S., Hryshchuk O. V., Harasymiv T. Z. ta in. (2010). Problemy pravosvidomosti osoby [Problems of Legal Consciousness of the Person]: navch. Posib / za red. O. M. Balynskoi. Lviv: LvDUVS, 508 p. | |
dc.relation.referencesen | 9. Rabinovych P. M. (2001). Osnovy zahalnoi teorii prava ta derzhavy [Fundamentals of the General Theory of Law and the State]: navch. posib. vyd. 5-e, zi zminamy Kyiv: Atika, 176 p. | |
dc.relation.referencesen | 10. Ehrlich E. (1913). Grundiegunug der Soziologie des Rechts [Foundation of the Sociology of Law]. Munchen und Leipzig. Vorrede, 302 p. | |
dc.rights.holder | © Національний університет „Львівська політехніка“, 2021 | |
dc.rights.holder | © Колич О., 2021 | |
dc.subject | законотворчість | |
dc.subject | природне право | |
dc.subject | філософсько-соціологічний підхід | |
dc.subject | lawmaking | |
dc.subject | natural law | |
dc.subject | philosophical and sociological approach | |
dc.subject.udc | 340.12 | |
dc.title | Законотворчість: філософсько-соціологічна характеристика | |
dc.title.alternative | Legislation: philosophical and sociological characteristics | |
dc.type | Article |