Архітектурно-розпланувальні принципи ренесансного “ідеального міста“, реалізовані при закладенні та розбудові Жовкви наприкінці ХVІ та у ХVІІ столітті

dc.citation.epage96
dc.citation.issue1s
dc.citation.journalTitleВісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура
dc.citation.spage68
dc.citation.volume1
dc.contributor.affiliationНаціональний університет “Львівська політехніка”
dc.contributor.affiliationLviv Polytechnic National University
dc.contributor.authorБевз, М. В.
dc.contributor.authorBevz, M.
dc.coverage.placenameЛьвів
dc.coverage.placenameLviv
dc.date.accessioned2020-05-14T10:17:06Z
dc.date.available2020-05-14T10:17:06Z
dc.date.created2019-03-20
dc.date.issued2019-03-20
dc.description.abstractМісто Жовква (польською – Żółkiew) належить до пізніх ренесансних закладень приватних міст-резиденцій на території Галичини кінця XVI ст. Урбаністично-просторова структура міста була запроектована за взірцем ренесансного ідеального міста. Місто складалася з двох спряжених частин: замку власника та укріпленого середмістя. Поєднання цих двох частин мало специфічний характер – центральна площа середмістя була відкрита однією стороною до головного фасаду замкового комплексу. В’їхати до замку можна було лише з центральної міської площі. Ця функціонально-розпланувальна засада особливо підкреслювала ідейний ренесансний характер міського комплексу. Жовква належить до міст, яке має автора. Ним був італійський архітектор Паоло Кламенсі (відомий у Львові за іменем “Павло Щасливийˮ), член львівського цеху мулярів, який перейшов на службу до власника міста гетьмана Станіслава Жулкевського. Побудова замку та міста стали для архітектора амбіційним проектом та пожиттєвою справою. На основі аналізу історичних даних висунуто гіпотезу, що розплановуючи місто та замок, Павло Щасливий користувався опублікованими раніше італійськими теоретичними трактатами про архітектуру. Порівняння трактатів дало змогу стверджувати, що він використав одну зі схем ідеального міста, яка була опублікована у книзі П’єтро Катанео “Чотири книги про архітектуруˮ (видана у Венеції, 1567 р.). Отже, Жовква – це одне з міст, яке реалізоване на практиці за теоретичною моделлю П’єтро Катанео.
dc.description.abstractZhovkva belongs to one of the insufficiently studied, but highly important urban-planning formations in the Halychyna region (Western Ukraine). The town is located 23 km north-west of Lviv. Zhovkva is the modern title of the town. In the historical documents, it is named Zholkiev (or Żółkiew, pol.) – this was also the name the family town of Żółkiewski in the Lublin region. Next to the official name, Ukrainian casual “Zhovkvaˮ was also used, which was established as a modern name. Scientific and academic works which have appeared in the recent years state that Zhovkva is an example of late Renaissance urbanism and was built in late 16th century according to a project based on the concept of “ideal cityˮ (Yaremych H.; Bevz M.). In accordance with historical sources, this city was founded by Stanisław Żółkiewski (Zholkevski) in 1594 on the territory which was part of the village Vynnyky. Wysocki’s family owned the village at that time. Foundation of the city took place on the eastern bank of the Svynia River, near the old castle of the Wysockis. In 1995, according to the decree of the Government of Ukraine, the historical part of the town received the status of the State Historical and Architectural Conservation Area. The Conservation Area is still functioning, managing the restoration works in the castle and in the central part of the town. Zhovkva was one of the earliest realizations of the concept of “ideal townˮ on Ukrainian lands. There are not many Ukrainian cities that have preserved the Renaissance structure to this day. A part of the specialists include Sharhorod in Vinnytsia region which was founded in 1580 by the Chancellor of the royal court Zamojski with the participation of architect Bernardo Morando to such objects. The town of Zhovkva belongs to the late Renaissance foundations of private residential towns in the territory of the Polish state at the end of the16thcentury. The urban-spatial structure of the town was designed according to the scheme of the Renaissance “ideal townˮ. In case of Zhovkva, the spatial structure of the town consisted of two conjugated parts: the castle and the fortified inner town. The combination of these two parts, when the central square of the town is combined with the main facade of the castle complex – was rare. Zhovkva is one of the towns where the author is known – the Italian architect Paolo de Ducato Clamensi (known in Lviv under the name “Pavlo Shchaslyvyiˮ, “the Happy Paulˮ), a member of Lviv craft masonry gild, who at the time was in service of hetman Stanislav Zholkevski. In 1601–1612 he was appointed by the owner of the town for the position of head of the town court. The construction of the castle and the town became an ambitious project and a life-long affair for the architect. The materials of the analysis allow us to state the hypothesis, that the architect planning the town used theoretical treatises in its architecture. We believe that he implemented one of the schemes of an “ideal townˮ, which was described in “Four Books on Architectureˮ by Pietro Cataneo (published in Venice in 1567). Thus, Zhovkva is one of the only Europian towns built on the base of the Cataneo’s theoretical model.
dc.format.extent68-96
dc.format.pages29
dc.identifier.citationБевз М. В. Архітектурно-розпланувальні принципи ренесансного “ідеального міста“, реалізовані при закладенні та розбудові Жовкви наприкінці ХVІ та у ХVІІ столітті / М. В. Бевз // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. — Том 1. — № 1s. — С. 68–96.
dc.identifier.citationenBevz M. Architectural and planning principles of the renaissance “Ideal city’, realized during the location and forming of the Zhovkva in XVI and XVII centures / M. Bevz // Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Serie: Arkhitektura. — Lviv : Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 2019. — Vol 1. — No 1s. — P. 68–96.
dc.identifier.urihttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/49775
dc.language.isouk
dc.publisherВидавництво Львівської політехніки
dc.relation.ispartofВісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура, 1s (1), 2019
dc.relation.referencesAftanazе R., 1990. Materialy do dziejow rezydencji. T. VIIa.Warszawa: Polska academia nauk.
dc.relation.referencesBarącz S. 1852. Pamiątki miasta Żỏłkwi. – Lwỏw: Drukiem Piotra Pillera.
dc.relation.referencesBarącz S. 1877. Pamiątki miasta Żỏłkwi. Drugie wydanie. Lwỏw: drukarnia “Gas. Narod.ˮ, s. 12–63;
dc.relation.referencesBevz M., 2003. Shovkva and Brody – “ideal townsˮ of Late Renaissance Period. The ukrainian interpretation
dc.relation.referencesof the conceptual idea from Pietro Cattaneo’s treatise. Fondazione Romualdo Del Bianco News from Florence. 5.
dc.relation.referencesFlorence, p. 21–22.
dc.relation.referencesBielowski A. 1852. Pisma St. Żỏłkiewskiego. Lwόw.
dc.relation.referencesBogdanowski J. 1996. Architektura obronna w krajobrazie Polski: Od Biskupina do Westerplatte. Warszawa.
dc.relation.referencesKraków: Wydawnictwo Naukowe PWN.
dc.relation.referencesBroniewski T. 1980. Historia architektury dla wszystkich. Wroclaw, Warszawa, Krakow, Gdansk
dc.relation.references“Ossolineumˮ, 1980. S. 326.
dc.relation.referencesCataneo, P. 1567. L’ Architettura. Venetia.
dc.relation.referencesConfurius, G., 1990. Sabbioneta. “Klar und lichtvoll wie eine regelˮ. Planstadte der Neuzeit. Vom 16. bis 18.
dc.relation.referencesJahrhundert. – Eine Ausstellung des Landes Baden-Wurttemberg veranstaltet vom Badischen Landesmuseum
dc.relation.referencesKarlsruhe: s. 111–131;
dc.relation.referencesGuerquin, B. 1984. Zamki w Polsce. Warszawa: Arkady.
dc.relation.referencesKarin Stober, von Holger Schumacher und Sabine Winter., 1990, 140 Planstadtanlagen in Europa. Klar und
dc.relation.referenceslichtvoll wie eine regel. Planstadte der Neuzeit. Vom 16. bis 18. Jahrhundert. –Eine Ausstellung des Landes BadenWurttemberg veranstaltet vom Badischen Landesmuseum Karlsruhe, s. 339–363;
dc.relation.referencesKrawcow, S. 1992. O ukladzie przestrzennym miasta Brody w XVI–XVII w. Kwartalnik architektury i
dc.relation.referencesurbanistyki. T. XXXVII, Zesz. 1. Warszawa: PWN, s. 3–4.
dc.relation.referencesKsiążek, M. 1994. Materialy pomocnicze do studiỏw w zakresie historii urbanistyki. Krakow: Politechnika
dc.relation.referencesKrakowska.
dc.relation.referencesKsiążek, M. 1998. Zagadnienia genezy rozplanowania i typologii miast prywatnych XVI i XVII wieku w
dc.relation.referencesPoludniowej Malopolsce. Krakỏw: Politechnika Krakowska, s. 159–162;
dc.relation.referencesKuśnierz K., 1892. Zabytkowe wartosci naczelne mista historycznego dawnej Galicji na przykladzie Brzezan,
dc.relation.referencesBrodow, Żỏłkwi oraz Stanislawowa. W: A. Czolowski, red. Dawne zamki i twierdze na Rusi Halickiej. Lwow: nakl.
dc.relation.referencesautora.
dc.relation.referencesKuśnierz, K. 1984. Sieniawa. Założenie rezydencjonalne Sieniawskich. Rozwỏj przestrzenny w XVII oraz XVIII
dc.relation.referenceswieku. Rzeszỏw.
dc.relation.referencesMieg, F. von, 1779–1782. Karte des Koenigreiches Galizien und Lodomerien. Kriegsarchiv in Wien,
dc.relation.referencesNr. B. IX a.
dc.relation.referencesMotak, M. 2016. Uwagi o rozplanowaniu przestrzennym Żỏłkwi i Stanislawowa – magnackich zalozen
dc.relation.referencesmiejsko-rezydencjonalnych okresu Renesansu. W: J Naronowicz-Naronski. Budownictwo wojenne. Oswińcim: Wydwo NapoleonV.
dc.relation.referencesNiedzwiecki, M. 1908. Z przeszlosci Żỏłkwi. Lwow: Nakladem autora z drukarni “Poloniaˮ.
dc.relation.referencesOsiński, M. 1933. Zamek w Żółkwi. Lwów: Nakladem tow. Opieki nad zabytkami sztuki I kultury we Lwowies.
dc.relation.referencesPetrus J. T. 1994. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: Cz. 1.
dc.relation.referencesT. 2. Koscioly i klasztory Żỏłkwi. Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury.
dc.relation.referencesPOLONA, 2018. Schloss u. Pfarrkirche in Żółkiew am Ende des XVIII. Jahrhunderts (Ansicht vom Süden).
dc.relation.references[online] Доступно: <https://polona.pl/item/schloss-u-pfarrkirche-in-zolkiew-am-ende-des-xviii-jahrhunderts-ansichtvom-suden, NTU4MjQ4Ng/0/#info> [Дата звернення 1 вересень 2018].
dc.relation.referencesSosnowski, O, 1935.O planach osiedli sprzezonych w Polsce. Biuletyn Historii Sztuki i Kultury, t. IV, nr. 2,
dc.relation.referencess. 69–78;
dc.relation.referencesTazbira, J., red., 1977. Polska XVII wieku. Paṅstwo, społeczeṅstwo, kultura. Warszawa: Wiedza Powszechna.
dc.relation.referencesWikimedia Commons, 2018. Servizio fotografico (Sabbioneta, 1965). [online] Доступно: <https://commons.
dc.relation.referenceswikimedia.org/wiki/File:Paolo_Monti_Servizio_fotografico_(Sabbioneta,_1965)_-_BEIC_6328988.jpg> [Дата
dc.relation.referencesзвернення 1 вересень 2018].
dc.relation.referencesWikipedia: L’enciclopedia libera, 2018. Corso Garibaldi. [online] Доступно: <https://it.wikipedia.org/wiki/
dc.relation.referencesGuastalla#/media/File:Guastalla_corso_Garibaldi_1.jpg> [Дата звернення 1 вересень 2018].
dc.relation.referencesWikipedia: Wolna Encyklopedia, 2018. Stanisław Żółkiewski.
dc.relation.referencesWorld Heritage Centre, 2018. Mantua and Sabbioneta. [online] Доступно: <https://whc.unesco.org/
dc.relation.referencesen/list/1287sabbioneta> [Дата звернення 1 вересень 2018].
dc.relation.referencesZarebska, T. 1971. Teoria urbanistyki wloskiej XV i XVI wieku. Warszawa.
dc.relation.referencesZarebska, T., 1993. Funkcje i formy placow miejskich w Polsce XVI–XVIII w. Кwartalnik Historii Kultury
dc.relation.referencesMaterialnej, 2, s. 208.
dc.relation.referencesZubrzycki, J.S. 1901. Żółkiew. Studyum architektoniczne. Krakow, dukarnia uniwersytetu Jagellonskiego.
dc.relation.referencesАтлас українських історичних міст, 2016. Том 3: Жовква. Наук.ред. Мирон Капраль. Львів.
dc.relation.referencesБевз М., Оконченко О. та Оконченко, І., 2002. Дослідження будинку на “вежіˮ по вул. Василіанській у
dc.relation.referencesм. Жовкві. Архітектура: Вісник Національного університету “Львівська політехнікаˮ, № 439, Львів, с. 128–133.
dc.relation.referencesБевз М. В., Оконченко О. М. та Оконченко І. В., 2004. Розвиток системи укріплень середмістя Жовкви
dc.relation.referencesу XVI–XVIII cт. Записки НТШ. Львів.
dc.relation.referencesБевз М. та Присяжний К., 1997. Дослідження цегли в пам’ятках міста Жовкви. Вісник інституту
dc.relation.referencesУкрзахідпроектреставрація, 8, Львів, с. 21–32.
dc.relation.referencesБевз, М., 1997. Архітектурно-просторовий уклад міста Жовкви в контексті європейської урбаністики.
dc.relation.referencesЖовква. Галицька брама, № 4 (28). Львів: Центр Європи, с. 6–7.
dc.relation.referencesБевз, М., 1998. Жовква – ренесансне “ідеальнеˮ місто. Українська реалізація концептуальної ідеї з
dc.relation.referencesтрактату П’єтро Катанео. Історична, мистецька, архітектурна спадщина Жовкви. Проблеми охорони,
dc.relation.referencesреставрації, використання. Жовква-Львів, с. 36–43.
dc.relation.referencesБевз М., 2000. Магдебурзьке право та урбаністичний уклад приватного міста-резиденції (на прикладі
dc.relation.referencesм. Жовкви). Українська академія мистецтва. Дослідницькі та науково-методичні праці, Вип. 7. Київ, с. 68–75.
dc.relation.referencesБевз М., 2007. Історичне місто як об’єкт збереження і регенерації. Проблеми теорії і історії
dc.relation.referencesархітектури України. Збірник наукових праць, вип. 7. Одеса: Астропринт, с. 105–119.
dc.relation.referencesБевз М., Оконченко, О. та Оконченко, І., 2003. Графічна реконструкція м. Жовкви станом на XVII–XVIII ст. План та картосхема. Львів: Центр Європи, с. 1–2.
dc.relation.referencesБевз М., Оконченко О. та Оконченко І., 2005. Розвиток системи міських укріплень Жовкви у ХVІ–ХVІІІ століттях. Записки Наукового Товариства імені Шевченка. Праці Комісії архітектури і
dc.relation.referencesмістобудування. Т. ССХLIX. Львів: НТШ, с. 327–351.
dc.relation.referencesБунин, А. и Саваренская, Т. 1979. История градостроительного искусства, Т. 1. Москва: Стройиздат,
dc.relation.referencesс. 242–250.
dc.relation.referencesВеликий В., Голяк В., Ковальчук М., Литвин М. та Науменко К. 1994. Жовківщина: Історичний нарис.
dc.relation.referencesТом 1. Жовква-Львів-Балтимор: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Земляцьке
dc.relation.referencesоб’єднання “Жовківщинаˮ.
dc.relation.referencesВікіпедія. Вільна енциклопедія, 2018. Воля-Висоцька. [online] Доступно: <https://uk.wikipedia.org/wiki/
dc.relation.referencesВоля-Висоцька> [Дата звернення 1 вересень 2018].
dc.relation.referencesВуйцик В. 1989. Історико-архітектурний заповідник у місті Львові. Львів: Каменяр, с. 5–20.
dc.relation.referencesҐрачотті, С., 1996. Українська культура ХVІІ ст. і Європа. В: НАН України, Фундація “Джорджо Чініˮ,
dc.relation.referencesМишанич, О., ред., Україна ХVІІ ст. Між заходом та сходом Європи. Матеріали 1-го українсько-італійського
dc.relation.referencesсимпозіуму 13-16 вересня 1994 р. Київ-Венеція, с. 1–27.
dc.relation.referencesКаліка Я. Ф. та Яремич Г. Р. 1990. Нестеров: Путівник. Львів: Каменяр.
dc.relation.referencesКлименюк Т., Консулова Н., Бевз М., та Ковальчук Х. 2009. Проектна графіка. Львів: НУЛП, с. 35–70.
dc.relation.referencesКовальчик Є., 1998. Святиня слави роду Радзивиллів у замку в Жовкві. Історична, мистецька,
dc.relation.referencesархітектурна спадщина Жовкви. Проблеми охорони, реставрації, використання. Збірник матеріалів
dc.relation.referencesукраїнсько-польського науково-практичного семінару. Жовква; Львів, с. 106–113.
dc.relation.referencesКравцов С., 1993а. Містобудівна історія Бродів та Гійом Левассер де Боплан. Україна в минулому, вип. ІV. Київ-Львів: 1993. с. 31–39;
dc.relation.referencesКравцов С., 1993б. Сліди французької школи у фортифікаціях України ХУІІ ст. Фортифікація України.
dc.relation.referencesМатеріали міжнародної конференції. Кам’янець-Подільський, с. 24;
dc.relation.referencesКрип’якевич І. 1930. З минулого Жовкви. Жовква: Просвіта.
dc.relation.referencesЛДІА України у Львові. Ф.№ 186, оп. № 5, спр. № 234 (1854 рік) Кадастрова карта м. Жовкви.–4
dc.relation.referencesАрк., І ч., арк. 2.
dc.relation.referencesЛДІАУкраїни у Львові. Ф.№146, оп.№88, спр.№1139(1841рік) Брульйон – план м.Жовкви.
dc.relation.referencesМартинюк А., 1997. Результати архітектурно-археологічних розвідок кварталу на пл. Вічевій. Галицька
dc.relation.referencesбрама, 4/28. Львів: Центр Європи, с. 13–14.
dc.relation.referencesМацюк О., 1997. Замки і фортеці Західної України. Львів: Центр Європи, с. 51–60.
dc.relation.referencesНакопало В., 1997. Чи такою була стара Жовківська ратуша? Галицька брама. Жовква, 4. Квітень, с. 9.
dc.relation.referencesОвсійчук В. А. 1985. Українське мистецтво другої половини XVI–першої половини XVII ст. Київ:
dc.relation.referencesНаукова думка.
dc.relation.referencesПіхурко, У., Кривошеєва, Д. та Чурилик Я., 1996. Жовква. До історії витоків поселення і розвитку міста.
dc.relation.referencesВісник. Укрзахідпроектреставрація, 5. Львів, с. 16–23.
dc.relation.referencesСварник І., 1983. Україна очима іноземця. Ульріх фон Вердум. Щоденник подорожі, яку я здійснив у
dc.relation.referencesроки 1670, 1671, 1672 ... через королівство польське ... Жовтень, 9 (467), с. 84–100.
dc.relation.referencesСозанський І. 1911. З минувшини Бродів. Причинки до історії міста. Львів: НТШ.
dc.relation.referencesТрегубова Т., 1979. Изучение и сохранение исторических центров малых городов Украины. В: Ежов,
dc.relation.referencesВ. И. и др., ред., Проблемы современной архитектуры и историческое наследие Украины: Сборник
dc.relation.referencesКиевНИИТИ, Киев: КиевЗНИИЭП, с. 72–79.
dc.relation.referencesТрегубова Т., 1995. Стародавнє місто Шаргород. Теорія та історія архітектури. Київ: НДІТІАМ, с. 57–71.
dc.relation.referencesУкраїна Інкогніта, 2015. Теренами давнього Глинська. [online] Доступно: <http://ukrainaincognita.com/lvivska-oblast/zhovkivskyi-raion/glynsk-glynsko/terenamy-davnogo-glynska> [Дата звернення 1 вересень 2018].
dc.relation.referencesЧеркес Б. С. та Бевз М. В., ред., 1992. Урбаністично-архітектурні проблеми міст Галичини. ЛьвівКраків: Нац. ун-т “Львівська політехнікаˮ, с. 19–20.
dc.relation.referencesЧорновус В., 1993. Урбаністичні концепції ідеального міста епохи Відродження та їх реалізація на
dc.relation.referencesзахідноукраїнських землях. Наукові зошити кафедри реставрації та реконструкції архітектурних
dc.relation.referencesкомплексів, 1. Львів: Держ. університет “Львівська політехнікаˮ, с. 110–114.
dc.relation.referencesЯремич Г., 1997. Жовква – історичне місто-заповідник. Галицька брама, 4/28. Львів: “Центр Європиˮ, с. 5.
dc.relation.referencesenAftanazе, R., 1990. Materialy do dziejow rezydencji. T.VIIa.Warszawa: Polska academia nauk.
dc.relation.referencesenBarącz, S. 1852. Pamiątki miasta Żỏłkwi. – Lwỏw: Drukiem Piotra Pillera.
dc.relation.referencesenBarącz, S. 1877. Pamiątki miasta Żỏłkwi. Drugie wydanie. Lwỏw: drukarnia “Gas. Narod.ˮ, s. 12–63.
dc.relation.referencesenBevz, M., 2003. Shovkva and Brody – “ideal townsˮ of Late Renaissance Period. The ukrainian interpretation
dc.relation.referencesenof the conceptual idea from Pietro Cattaneo’s treatise. Fondazione Romualdo Del Bianco News from Florence. 5.
dc.relation.referencesenFlorence, p. 21–22.
dc.relation.referencesenBielowski, A. 1852. Pisma St. Żỏłkiewskiego. Lwow.
dc.relation.referencesenBogdanowski, J. 1996. Architektura obronna w krajobrazie Polski: Od Biskupina do Westerplatte. Warszawa.
dc.relation.referencesenKraków: Wydawnictwo Naukowe PWN.
dc.relation.referencesenBroniewski, T. 1980. Historia architektury dla wszystkich. Wroclaw, Warszawa, Krakow, Gdansk
dc.relation.referencesen“Ossolineumˮ, 1980. S. 326.
dc.relation.referencesenCataneo, P. 1567. L’ Architettura. Venetia.
dc.relation.referencesenConfurius, G., 1990. Sabbioneta. “Klar und lichtvoll wie eine regelˮ. Planstadte der Neuzeit. Vom 16. bis 18.
dc.relation.referencesenJahrhundert. – Eine Ausstellung des Landes Baden-Wurttemberg veranstaltet vom Badischen Landesmuseum
dc.relation.referencesenKarlsruhe: s. 111–131.
dc.relation.referencesenGuerquin, B. 1984. Zamki w Polsce. Warszawa: Arkady.
dc.relation.referencesenKarin Stober, von Holger Schumacher und Sabine Winter., 1990, 140 Planstadtanlagen in Europa. Klar und
dc.relation.referencesenlichtvoll wie eine regel. Planstadte der Neuzeit. Vom 16. bis 18. Jahrhundert. – Eine Ausstellung des Landes BadenWurttemberg veranstaltet vom Badischen Landesmuseum Karlsruhe, s. 339–363.
dc.relation.referencesenKrawcow, S. 1992. O ukladzie przestrzennym miasta Brody w XVI–XVII w. Kwartalnik architektury i
dc.relation.referencesenurbanistyki. T.XXXVII, Zesz. 1. Warszawa: PWN, s. 3–4.
dc.relation.referencesenKsiążek, M. 1994. Materialy pomocnicze do studiỏw w zakresie historii urbanistyki. Krakow: Politechnika
dc.relation.referencesenKrakowska.
dc.relation.referencesenKsiążek, M. 1998. Zagadnienia genezy rozplanowania i typologii miast prywatnych XVI i XVII wieku w
dc.relation.referencesenPoludniowej Malopolsce. Krakỏw: Politechnika Krakowska, s. 159–162.
dc.relation.referencesenKuśnierz K., 1892. Zabytkowe wartosci naczelne mista historycznego dawnej Galicji na przykladzie Brzezan,
dc.relation.referencesenBrodow, Żỏłkwi oraz Stanislawowa. W: A. Czolowski, red. Dawne zamki i twierdze na Rusi Halickiej. Lwόw: nakl. autora.
dc.relation.referencesenKuśnierz, K. 1984. Sieniawa. Założenie rezydencjonalne Sieniawskich. Rozwỏj przestrzenny w XVII oraz XVIII
dc.relation.referencesenwieku. Rzeszỏw.
dc.relation.referencesenMieg, F. von, 1779–1782. Karte des Koenigreiches Galizien und Lodomerien. Kriegsarchiv in Wien,
dc.relation.referencesenNr. B. IX a.
dc.relation.referencesenMotak, M. 2016. Uwagi o rozplanowaniu przestrzennym Żỏłkwi i Stanislawowa – magnackich zalozen
dc.relation.referencesenmiejsko-rezydencjonalnych okresu Renesansu. W: J Naronowicz-Naronski. Budownictwo wojenne. Oswińcim: Wydwo NapoleonV.
dc.relation.referencesenNiedzwiecki, M. 1908. Z przeszlosci Żỏłkwi. Lwow: Nakladem autora z drukarni “Polonia”.
dc.relation.referencesenOsiński, M. 1933. Zamek w Żółkwi. Lwów: Nakladem tow. Opieki nad zabytkami sztuki I kultury we Lwowies.
dc.relation.referencesenPetrus J. T. 1994. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: Cz. 1.
dc.relation.referencesenT. 2. Koscioly i klasztory Żỏłkwi. Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury.
dc.relation.referencesenPOLONA, 2018. Schloss u. Pfarrkirche in Żółkiew am Ende des XVIII. Jahrhunderts (Ansicht vom Süden).
dc.relation.referencesen[online] Available: <https://polona.pl/item/schloss-u-pfarrkirche-in-zolkiew-am-ende-des-xviii-jahrhunderts-ansichtvom-suden,NTU4MjQ4Ng/0/#info> [Date of treatment 01. 09. 2018].
dc.relation.referencesenSosnowski, O, 1935.O planach osiedli sprzezonych w Polsce. Biuletyn Historii Sztuki i Kultury, t. IV, nr. 2, s. 69–78.
dc.relation.referencesenTazbira, J., red., 1977. Polska XVII wieku. Państwo, społeczeństwo, kultura. Warszawa: Wiedza Powszechna.
dc.relation.referencesenWikimedia Commons, 2018. Servizio fotografico (Sabbioneta, 1965). [online] Available:
dc.relation.referencesen<https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Paolo_Monti_Servizio_fotografico_(Sabbioneta,_1965)_-
dc.relation.referencesen_BEIC_6328988.jpg> [Date of treatment 01. 09. 2018].
dc.relation.referencesenWikipedia: L’enciclopedia libera, 2018. Corso Garibaldi. [online] Available: <https://it.wikipedia.org/
dc.relation.referencesenwiki/Guastalla#/media/File:Guastalla_corso_Garibaldi_1.jpg> [Date of treatment 01.09.2018].
dc.relation.referencesenWikipedia: Wolna Encyklopedia, 2018. Stanisław Żółkiewski.
dc.relation.referencesenWorld Heritage Centre, 2018. Mantua and Sabbioneta. [online] Available: <https://whc.unesco.org/
dc.relation.referencesenen/list/1287sabbioneta> [Date of treatment 01.09.2018]
dc.relation.referencesenZarebska, T. 1971. Teoria urbanistyki wloskiej XV i XVI wieku. Warszawa.
dc.relation.referencesenZarebska, T., 1993. Funkcje i formy placow miejskich w Polsce XVI–XVIII w. Кwartalnik Historii Kultury
dc.relation.referencesenMaterialnej, 2, s. 208.
dc.relation.referencesenZubrzycki, J.S. 1901. Żółkiew. Studyum architektoniczne. Krakow, dukarnia uniwersytetu Jagellonskiego.
dc.relation.referencesenAtlas of Ukrainian Historical Cities, 2016. Т. 3: Zhovkva. Scientific editor Myron Kapral. Lviv.
dc.relation.referencesenBevz M. V., Okonchenko O. M. and Okonchenko I. V., 2002. Research house “towersˮ on the Basilian street
dc.relation.referencesenin Zhovkva. Architecture: The Bulletin of the Lviv Polytechnic National University, No. 439 Lviv, s. 128–133.
dc.relation.referencesenBevz M. V., Okonchenko O. M. and Okonchenko I. V., 2004. Development of the system of fortifications in
dc.relation.referencesenthe city of Zhovkva in the XVI-XVIII w. Notes NTSH. Lviv.
dc.relation.referencesenBevz M. And Prysiazchnyj К., 1997. Investigation of bricks in the city of Zhovkva. Bulletin of the
dc.relation.referencesenUkrzakhidproektrestavrachia, 8, Lviv, s. 21–32.
dc.relation.referencesenBevz M., 1997. Architectural-spatial layout of the city of Zhovkva in the context of European urbanism.
dc.relation.referencesenZhovkva Galician Gate, Nr. 4 (28). Lviv: Center of Europe, s. 6–7.
dc.relation.referencesenBevz M., 1998. Zhovkva – Renaissance “perfectˮ city. Ukrainian realization of the conceptual idea of the
dc.relation.referencesentreatise by Pietro Cataneo. Historical, artistic, architectural heritage of Zhovkva. Problems of protection, restoration,
dc.relation.referencesenuse. Zhovkva-Lviv, s. 36–43.
dc.relation.referencesenBevz M., 2000. Magdeburg Law and Urban Formation of a Private City Residence (for example, Zhovkva).
dc.relation.referencesenUkrainian Academy of Arts. Research and methodological works. No. 7. Kyiv, s. 68–75.
dc.relation.referencesenBevz M., 2007. Historical city as an object of conservation and regeneration. Problems of the theory and history
dc.relation.referencesenof architecture of Ukraine. Collection of scientific works № 7. Odessa: Astroprint, s. 105–119.
dc.relation.referencesenBevz M., Okonchenko O. and Okonchenko I., 2003. Graphic reconstruction of the city of Zhovkva as of the
dc.relation.referencesenXVII–XVIII centuries. Plan and Scheme. Lviv: “Center of Europeˮ, s. 1–2.
dc.relation.referencesenBevz M., Okonchenko O. and Okonchenko I., 2005. Development of the system of urban fortifications of
dc.relation.referencesenZhovkva in the XVI-XVIII centuries. Notes of the Shevchenko Scientific Society. Works of the Commission of
dc.relation.referencesenArchitecture and Urban Development. T. SSHLIX. Lviv: NTSH, s. 327–351.
dc.relation.referencesenBunin A. and Savarenskaya T. 1979. The history of urban art, V.1. Moscow: Stroiizdat, s. 242–250.
dc.relation.referencesenGreat V., Golyak V., Kovalchuk M., Lytvyn M. and Naumenko К. 1994. Zhovkva: Historical sketch. V. 1.
dc.relation.referencesenZhovkva-Lviv-Baltimore: Institute of Ukrainian Studies named after. I. Krypiakevich NAS of Ukraine. Zemlyanka
dc.relation.referencesenassociation “Zhovkivschinaˮ.
dc.relation.referencesenWikipedia Free Encyclopedia, 2018. Volya-Vysotskaya. [online] Available: <https://uk.wikipedia.org/wiki/
dc.relation.referencesenВоля-Висоцька> [Date of treatment 01.09.2018].
dc.relation.referencesenVujitsk, V. 1989. Historical and Architectural Reserve in the city of Lviv. Lviv: Kamenyar, s. 5–20;
dc.relation.referencesenGrachotti, S., 1996. Ukrainian culture of the ХVІІ century. and Europe. In: NAS of Ukraine, Giorgio Chini
dc.relation.referencesenFoundation, Mishanych, O., ed., Ukraine, XVII century. Between the west and east of Europe. Materials of the 1 st
dc.relation.referencesenUkrainian-Italian Symposium September 13–16, 1994 Kyiv-Venice, s. 1–27.
dc.relation.referencesenKalika, Ya. F. and Yaremich G. R. 1990. Nesterov: Guide. Lviv: “Kamenyarˮ.
dc.relation.referencesenKlymenyuk, T., Konsulova N., Bevz M., and Kovalchuk, Kh. 2009. Design schedule. Lviv: NLPP, s. 35–70.
dc.relation.referencesenKovalchik Y, 1998. The glory of the Radziwill family in the castle in Zhovkva. Historical, artistic,
dc.relation.referencesenarchitectural heritage of Zhovkva. Problems of protection, restoration, use. Collection of materials of the UkrainianPolish scientific and practical seminar. Zhovkva; Lviv, s. 106–113.
dc.relation.referencesenKravtsov, S., 1993a. Town-planning story of Brody and Guillaume Levasser de Boplan. Ukraine in the past,
dc.relation.referencesenNo. IV Kyiv-Lviv: 1993. s. 31–39.
dc.relation.referencesenKravtsov S., 1993b. Traces of the French School in the fortifications of Ukraine of the ХVІІ century.
dc.relation.referencesenFortification of Ukraine. Materials of the international conference. Kamenets-Podilsky, s. 24.
dc.relation.referencesenKrypyakevich, I. 1930. From the Past Zhovkva. Zhovkva: Prosvita.
dc.relation.referencesenLDIA Ukraine in Lviv. Fr. No. 186, op.No. 5, sp.No. 234 (1854) Cadastral map of Zhovkva. – 4 Arch., I part, ark 2.
dc.relation.referencesenLDIA Ukraine in Lviv. Fr. No. 146, оp.No. 88, sp.No. 1139(1841рік) Bruleon – the plan of Zhovkva.
dc.relation.referencesenMartyniuk, A., 1997. Results of architectural and archaeological exploration of the quarter on the sq. Vicheva.
dc.relation.referencesenGalician Gate, 4/28. Lviv: “Center of Europeˮ, s. 13–14.
dc.relation.referencesenMatsyuk, O., 1997. Castles and Fortresses of Western Ukraine. Lviv: Center of Europe, s. 51–60.
dc.relation.referencesenNakopalo V., 1997. Was this an old Zhovkva City Hall? Galician Gate. Zhovkva, April 4, s. 9.
dc.relation.referencesenOvsiychuk V. A. 1985. Ukrainian art of the second half of the XVI-first half of the XVII century. Kyiv:
dc.relation.referencesenScientific thought.
dc.relation.referencesenPyhurko, U., Krivosheyeva, D. and Churilik Ya., 1996. Zhovkva. To the history of the origins of the settlement
dc.relation.referencesenand development of the city. Herald. Ukrzakhidproektrestavratsya, 5. Lviv, s. 16–23.
dc.relation.referencesenSvarnyk I., 1983. Ukraine as an alien. Ulrich von Werdum. Diary of a trip I made in the years 1670, 1671, 1672 ... through the kingdom of Poland . October, 9 (467), s. 84–100.
dc.relation.referencesenSozansky, I. 1911. From the past of Brody. Cause to the history of the city. Lviv: NTSH.
dc.relation.referencesenTregubova, T., 1979. Study and preservation of the historical centers of small cities of Ukraine. In: Yezhov, V. I. et
dc.relation.referencesenal., ed., Problems of Modern Architecture and the Historical Heritage of Ukraine: KievNIITI Collection, Kiev:
dc.relation.referencesenKievZNIIEP, s. 72–79.
dc.relation.referencesenTregubova, T., 1995. Ancient city of Shargorod. Theory and history of architecture. Kyiv: NDITIAM, s. 57–71.
dc.relation.referencesenUkraine Incognita, 2015. Terrible of ancient Glynsky. [online] Available: <http://ukrainaincognita.com/lvivska-oblast/zhovkivskyi-raion/glynsk-glynsko/terenamy-davnogo-glynska> [Date of treatment 01. 09. 2018].
dc.relation.referencesenCherkes B. S. and Bevz M. V., ed., 1992. Urban-architectural problems of the cities of Galicia. Lviv-Krakow:
dc.relation.referencesenNU Lviv Polytechnic, s. 19–20.
dc.relation.referencesenChornovos V., 1993. Urban conceptions of the ideal city of the Renaissance and their realization on the western
dc.relation.referencesenUkrainian lands. Scientific notebooks of the Department of Restoration and Reconstruction of Architectural
dc.relation.referencesenComplexes, 1. Lviv: State. University “Lviv Polytechnicˮ, s. 110–114.
dc.relation.referencesenYaremich, G., 1997. Zhovkva Historical City-Reserve. Galician Gate, 4/28. Lviv: “Center of Europeˮ, s. 5.
dc.relation.urihttps://polona.pl/item/schloss-u-pfarrkirche-in-zolkiew-am-ende-des-xviii-jahrhunderts-ansichtvom-suden
dc.relation.urihttps://commons
dc.relation.urihttps://it.wikipedia.org/wiki/
dc.relation.urihttps://whc.unesco.org/
dc.relation.urihttps://uk.wikipedia.org/wiki/
dc.relation.urihttp://ukrainaincognita.com/lvivska-oblast/zhovkivskyi-raion/glynsk-glynsko/terenamy-davnogo-glynska>
dc.relation.urihttps://polona.pl/item/schloss-u-pfarrkirche-in-zolkiew-am-ende-des-xviii-jahrhunderts-ansichtvom-suden,NTU4MjQ4Ng/0/#info>
dc.relation.urihttps://commons.wikimedia.org/wiki/File:Paolo_Monti_Servizio_fotografico_(Sabbioneta,_1965)_-
dc.relation.urihttps://it.wikipedia.org/
dc.rights.holder© Національний університет “Львівська політехніка”, 2019
dc.rights.holder© Бевз М. В., 2019
dc.subjectмісто Жовква
dc.subjectепоха Ренесансу
dc.subject“ідеальне містоˮ
dc.subjectрозпланувальна структура
dc.subjectмістобудівна композиція
dc.subjectрозвиток міста
dc.subjecttown of Zhovkva (Żółkiew)
dc.subjecttown planning structure
dc.subjectRenaissance
dc.subject“ideal cityˮ model
dc.subjecturban composition
dc.subjectdevelopment of a town
dc.subject.udc711.712.23
dc.subject.udc196.5
dc.titleАрхітектурно-розпланувальні принципи ренесансного “ідеального міста“, реалізовані при закладенні та розбудові Жовкви наприкінці ХVІ та у ХVІІ столітті
dc.title.alternativeArchitectural and planning principles of the renaissance “Ideal city’, realized during the location and forming of the Zhovkva in XVI and XVII centures
dc.typeArticle

Files

License bundle

Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
2.95 KB
Format:
Plain Text
Description: