Ґрамшіанський поворот у теорії міжнародних відносин

Simple item page
dc.citation.epage37
dc.citation.issue2
dc.citation.journalTitleГуманітарні візії
dc.citation.spage33
dc.contributor.affiliationНаціональний університет “Львівська політехніка”
dc.contributor.affiliationLviv Polytechnic National University
dc.contributor.authorКукарцев, Олег
dc.contributor.authorKukartsev, Oleh
dc.coverage.placenameЛьвів
dc.coverage.placenameLviv
dc.date.accessioned2020-02-26T09:32:35Z
dc.date.available2020-02-26T09:32:35Z
dc.date.created2019-02-26
dc.date.issued2019-02-26
dc.description.abstractУ статті досліджено роль «ґрамшіанського повороту» у теорії міжнародних відносин. Мета розвідки полягає у з’ясуванні теоретичного значення «ґрамшіанського повороту» та розкритті змісту основних ідей неоґрамшіанського підходу у теорії міжнародних відносин. Спираючись на історичний метод, методи аналізу та порівняння теорій, розкрито ідейні витоки, ґенезу та хід розвитку неоґрамшіанства як одного з теоретичних підходів у дослідженні міжнародних відносин. Висвітлені онтологічні та епістемологічні відмінності неоґрамшіанства від домінуючих дослідницьких напрямів у царині вивчення міжнародних відносин – політичного реалізму та ліберального ідеалізму. Основну увагу приділено внеску у розроблення неоґрамшіанства таких його провідних теоретиків, як Р. Кокс, С. Ґілл, Кіс ван дер Пійл, Марк Руперт. Проаналізовано критику неоґрамшіанців «проблемо-розв’язувальних» теорій з позицій «критичної» теорії. Визначено внесок неоґрамшіанства в історизацію досліджень міжнародних відносин та особливості застосування ним ґрамшіанських концепцій геґемонії, історичних блоків для інтерпретації світової політики. Встановлено, що, на відміну від традиційного державо-центрованого зображення міжнародної системи, натхненні працями А. Ґрамші вчені-міжнародники пояснюють світовий устрій складною взаємодією соціальних сил, інститутів, економічних відносин. Зроблено висновок про позитивний вплив неоґрамшіанського повороту на розвиток теорії міжнародних відносин, який звернув увагу на зв’язок між знанням та політикою, а також запропонував новий погляд на природу світового порядку, механізмів його формування та розвитку, історичної динаміки процесів на міжнародній арені.
dc.description.abstractThe role of the Gramsсian turn in the international relations theory is analyzed. The purpose of the study is to clarify the theoretical meaning of the Gramsсian turn and to reveal the content of the main ideas of the neo-Gramscian approach in international relations theory. Based on the historical method, methods of analysis and comparison of theories, the ideological origins, genesis and course of development of neo-Gramscianism, as one of the theoretical approaches in the study of international relations, are revealed. The ontological and epistemological differences between neo-Gramscianism and the dominant research directions in the study of international relations – political realism and liberal idealism are highlighted. The main attention is paid to the contribution to the development of neo-Gramscianism by such leading theoreticians as R. Cox, S. Gill, Kees van der Pijl, Mark Rupert. The neo-Gramscian’s critique of «problem-solving» theories from the standpoint of «critical» theory is analyzed. The contribution of neo-Gramscianism to the historization of international relations studies and the peculiarities of it use of Gramscian concepts of hegemony, historical blocs for the interpretation of world politics are determined. It was found that, in contrast to the state-centered image of the international system, international relations scholars inspired by the works of A. Gramsci explain the world order by the complex interaction of social forces, institutions, and economic relations. The conclusion was made about the positive impact of the Gramscian turn on the development of the international relations theory, which drew attention to the relationship between knowledge and politics, and also offered a new look at the nature of the world order, the mechanisms of its formation and development, the historical dynamics of processes in the international arena.
dc.format.extent33-37
dc.format.pages5
dc.identifier.citationКукарцев О. Ґрамшіанський поворот у теорії міжнародних відносин / Олег Кукарцев // Humanitarian Vision. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2019. — Vol 5. — No 2. — P. 33–37.
dc.identifier.citationenKukartsev O. Gramscian turn in the theory of international relations / Oleh Kukartsev // Humanitarian Vision. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2019. — Vol 5. — No 2. — P. 33–37.
dc.identifier.urihttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/46069
dc.language.isouk
dc.publisherВидавництво Львівської політехніки
dc.publisherLviv Politechnic Publishing House
dc.relation.ispartofГуманітарні візії, 2 (5), 2019
dc.relation.ispartofHumanitarian Vision, 2 (5), 2019
dc.relation.referencesgramsciana. Supplement updated to 1993.
dc.relation.references(1995). Cammet, John and Righi, Maria Luisa (eds.). Roma:
dc.relation.referencesFondazione Istituto Gramsci.
dc.relation.referencesCox, Robert W. (1981). Social Forces, States and
dc.relation.referencesWorld Orders: Beyond International Relations Theory. In
dc.relation.referencesMillenium: Journal of International Studies, 10, 2, 126-155.
dc.relation.referencesCox, Robert W. (1983). Gramsci, Hegemony, and
dc.relation.referencesInternational Relations: An Essay in Method. In Millenium:
dc.relation.referencesJournal of International Studies, 12, 3, 162-175.
dc.relation.referencesCox, Robert W. (1987). Production, Power and Order:
dc.relation.referencesSocial Forces in the Making of History. New York: Columbia
dc.relation.referencesUniversity Press.
dc.relation.referencesCox, Robert W. with Sinclair, Timothy J. (1996).
dc.relation.referencesApproaches to World Order. Cambridge and New York:
dc.relation.referencesCambridge University Press.
dc.relation.referencesDavies, M. (1999). The International Political Economy
dc.relation.referencesand Mass Communication in Chile: National Intellectuals and
dc.relation.referencesTransnational Hegemony. New York: St. Martin’s Press.
dc.relation.referencesGill, S. (1990). American Hegemony and the Trilateral
dc.relation.referencesCommission. Cambridge: Cambridge University Press.
dc.relation.referencesGill, S. (1995). Globalization, Market Civilization, and
dc.relation.referencesDisciplinary Neoliberalism. In Millenium: Journal of
dc.relation.referencesInternational Studies, 24, 3, 399-423.
dc.relation.referencesHoare, Quintin and Smith, Geoffrey Nowell (eds. and
dc.relation.referencestrans.). (1971). Selections from the Prison Notebooks of
dc.relation.referencesAntonio Gramsci. New York: International Publishers.
dc.relation.referencesMorton, A. D. (2007). Unravelling Gramsci: Hegemony
dc.relation.referencesand Passive Revolution in the Global Political Economy.
dc.relation.referencesLondon & Ann Arbor, MI: Pluto Press.
dc.relation.referencesMurphy, C. N. (1994). International Organization and
dc.relation.referencesIndustrial Change. Global Governance since 1850. Cambridge:
dc.relation.referencesPolity.
dc.relation.referencesRupert, M. (1995). Producing Hegemony: The Politics
dc.relation.referencesof Mass Production and American Global Power. Cambridge
dc.relation.referencesand New York: Cambridge University Press.
dc.relation.referencesRupert, M. (2000). Ideologies of Globalization:
dc.relation.referencesContending Visions of a New World Order. London:
dc.relation.referencesRoutledge.
dc.relation.referencesvan der Pijl, Kees. (1998). Transnational Classes and
dc.relation.referencesInternational Relations. London: Routledge.
dc.relation.referencesengramsciana. Supplement updated to 1993.
dc.relation.referencesen(1995). Cammet, John and Righi, Maria Luisa (eds.). Roma:
dc.relation.referencesenFondazione Istituto Gramsci.
dc.relation.referencesenCox, Robert W. (1981). Social Forces, States and
dc.relation.referencesenWorld Orders: Beyond International Relations Theory. In
dc.relation.referencesenMillenium: Journal of International Studies, 10, 2, 126-155.
dc.relation.referencesenCox, Robert W. (1983). Gramsci, Hegemony, and
dc.relation.referencesenInternational Relations: An Essay in Method. In Millenium:
dc.relation.referencesenJournal of International Studies, 12, 3, 162-175.
dc.relation.referencesenCox, Robert W. (1987). Production, Power and Order:
dc.relation.referencesenSocial Forces in the Making of History. New York:
dc.relation.referencesenColumbia University Press.
dc.relation.referencesenCox, Robert W. with Sinclair, Timothy J. (1996).
dc.relation.referencesenApproaches to World Order. Cambridge and New York:
dc.relation.referencesenCambridge University Press.
dc.relation.referencesenDavies, M. (1999). The International Political Economy
dc.relation.referencesenand Mass Communication in Chile: National Intellectuals and
dc.relation.referencesenTransnational Hegemony. New York: St. Martin’s Press.
dc.relation.referencesenGill, S. (1990). American Hegemony and the Trilateral
dc.relation.referencesenCommission. Cambridge: Cambridge University Press.
dc.relation.referencesenGill, S. (1995). Globalization, Market Civilization, and
dc.relation.referencesenDisciplinary Neoliberalism. In Millenium: Journal of
dc.relation.referencesenInternational Studies, 24, 3, 399-423.
dc.relation.referencesenHoare, Q., Smith, G. N. (eds. and trans.). (1971).
dc.relation.referencesenSelections from the Prison Notebooks of Antonio Gramsci.
dc.relation.referencesenNew York: International Publishers.
dc.relation.referencesenMorton, A. D. (2007). Unravelling Gramsci: Hegemony
dc.relation.referencesenand Passive Revolution in the Global Political Economy.
dc.relation.referencesenLondon & Ann Arbor, MI: Pluto Press.
dc.relation.referencesenMurphy, C. N. (1994). International Organization and
dc.relation.referencesenIndustrial Change. Global Governance since 1850. Cambridge:
dc.relation.referencesenPolity.
dc.relation.referencesenRupert, M. (1995). Producing Hegemony: The Politics
dc.relation.referencesenof Mass Production and American Global Power. Cambridge
dc.relation.referencesenand New York: Cambridge University Press.
dc.relation.referencesenRupert, M. (2000). Ideologies of Globalization:
dc.relation.referencesenContending Visions of a NewWorld Order. London: Routledge.
dc.relation.referencesenvan der Pijl, Kees. (1998). Transnational Classes and
dc.relation.referencesenInternational Relations. London: Routledge.
dc.rights.holder© Національний університет “Львівська політехніка”, 2019
dc.rights.holder© Кукарцев О., 2019
dc.subjectА. Ґрамші
dc.subjectґрамшіанський поворот
dc.subjectнеоґрамшіанство
dc.subjectкритична теорія
dc.subjectпроблемо-розв’язувальна теорія
dc.subjectсвітовий порядок
dc.subjectгеґемонія
dc.subjectісторичний блок
dc.subjectA. Gramsci
dc.subjectGramscian turn
dc.subjectneo-Gramscianism
dc.subjectcritical theory
dc.subjectproblem-solving theory
dc.subjectworld order
dc.subjecthegemony
dc.subjecthistorical bloc
dc.subject.udc32.001
dc.subject.udc327
dc.subject.udc339.9
dc.titleҐрамшіанський поворот у теорії міжнародних відносин
dc.title.alternativeGramscian turn in the theory of international relations
dc.typeArticle

Files

Original bundle
Now showing 1 - 2 of 2
No Thumbnail Available
Name:
2019v5n2_Kukartsev_O-Gramscian_turn_in_the_theory_33-37.pdf
Size:
563.93 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Download
No Thumbnail Available
Name:
2019v5n2_Kukartsev_O-Gramscian_turn_in_the_theory_33-37__COVER.png
Size:
450.45 KB
Format:
Portable Network Graphics
Download
License bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
2.96 KB
Format:
Plain Text
Description:
Download

Collections

Humanitarian Vision. – 2019. – Vol. 5, No. 2