Роль геодинаміки у просторовому розподілі традиційних та нетрадиційних покладів вуглеводневої сировини Дніпровсько-Донецької западини

Loading...
Thumbnail Image

Date

2014

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

Видавництво Львівської політехніки

Abstract

Встановлення залежності просторового розподілу вуглеводневих скупчень різного типу від геодинаміки регіону. Методика. Охарактеризовано основні етапи формування осадового чохла Дніпровсько-Донецької западини, вивчено геодинамічні чинники, які приводили до формування палеоландшафтів, виконано палеогеоморфологічні та літолого-фаціальні реконструкції, визначено особливості седиментаційних процесів, формування речовинного складу і структури осадових комплексів та розподілу в них вуглеводневих скупчень різних типів. Результати. Показаний взаємозв’язок в ряду тектоніка–рельєф–осадконагромадження, визначені геодинамічні чинники, які впливали на фаціально-формаційну зональність осадових комплексів і, відповідно, на просторовий розподіл вуглеводневих скупчень. За даними проведених досліджень встановлено, що еотектонічними режимами значною мірою контролювалися умови седиментації, які, своєю чергою, впливали на такі параметри нафтогазоносних резервуарів, як товщини піщано-алевритових порід-колекторів, порідпокришок та вміст порід-колекторів у розрізах продуктивних комплексів. Це визначило переважний тип вуглеводневих скупчень в осадовому комплексі – пластовий, масивно-пластовий, літологічно екранований. Наукова новизна. Геодинамічний режим суттєво впливав на розподіл формацій осадових комплексів регіону. Доведено, що впродовж раннього карбону Дніпровсько-Донецький грабен поступово заповнювався з північного заходу на південний схід мігруючою дельтою основної палеоріки за схемою поступового нарощування суходолу, притаманною як древнім, так і сучасним рікам. В результаті у розрізі карбону сформувалися паралічна, континентальна та морська формації, які на території западини залягають одна над одною і мають діахронні границі. Для різних формацій характерні різні типи покладів нафти і газу. Практична значущість. Для кожного з осадових комплексів карбону обґрунтовані зони, перспективні для пошуків традиційних покладів нафти і газу різного типу, газових покладів центральнобасейнового типу та скупчень сланцевого газу. Літологічно екрановані поклади вуглеводнів прогнозуються на території всього регіону на бортах синкліналей у відкладах перехідної формації, а поклади центральнобасейнового типу та сланцевого газу – відповідно в центральній та південно-східній приосьових частинах ДДЗ в утвореннях морської формації. Установление зависимости пространственного распределения углеводородных скоплений различного типа от геодинамики региона. Методика. Охарактеризованы основные этапы формирования осадочного чехла Днепровско-Донецкой впадины, изучены геодинамические факторы, которые приводили к формированию палеоландшафтов, выполнены палеогеоморфологические и литологофациальные реконструкции, определены особенности седиментационных процессов, формирования вещественного состава и структуры осадочных комплексов и распределения в них углеводородных скоплений различных типов. Результаты. Показана взаимосвязь в ряду тектоника–рельефосадконакопление, определены геодинамические факторы, которые влияли на фациально-формационную зональность осадочных комплексов и, соответственно, на пространственное распределение углеводородных скоплений. По данным проведенных исследований установлено, что геотектоническими режимами в значительной степени контролировались условия седиментации, которые в свою очередь влияли на такие параметры нефтегазоносных резервуаров, как толщины песчано-алевритовых породколлекторов, пород-покрышек и содержание пород-коллекторов в разрезах продуктивных комплексов. Это определило преобладающий тип углеводородных скоплений в осадочном комплексе – пластовый, массивно-пластовый, литологически экранированный. Научная новизна. Геодинамический режим существенно влиял на распределение формаций осадочных комплексов региона. Доказано, что в течение раннего карбона Днепровско-Донецкий грабен постепенно заполнялся с северо-запада на юго-восток мигрирующей дельтой основной палеореки по схеме постепенного наращивания суши, присущей как современным, так и древним рекам. В результате в разрезе карбона сформировались паралическая, континентальная и морская формации, которые на территории впадины залегают друг над другом и имеют диахронные границы. Для разных формаций характерны различные типы залежей нефти и газа. Практическая значимость. Для каждого из осадочных комплексов карбона обоснованы зоны, перспективные для поисков традиционных залежей нефти и газа различного типа, газовых залежей центральнобассейнового типа, скоплений сланцевого газа. Литологически экранированные залежи углеводородов прогнозируются на территории всего региона на бортах синклиналей в отложениях переходной формации, а залежи центральнобассейнового типа и сланцевого газа – соответственно в центральной и юго-восточной приосевых частях ДДЗ в образованиях морской формации.

Description

Keywords

геотектоніка, розломи, седиментація, фація, формація, традиційні та нетрадиційні поклади вуглеводнів, геотектоника, разломы, седиментация, фация, формация, традиционные и нетрадиционные залежи углеводородов, geotectonics, fractures, sedimentation, facies

Citation

Лазарук Я. Г. Роль геодинаміки у просторовому розподілі традиційних та нетрадиційних покладів вуглеводневої сировини Дніпровсько-Донецької западини / Я. Г. Лазарук // Геодинаміка. – 2014. – № 2 (17). – С. 39–52. – Бібліографія: с. 50.

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By