Геодинаміка. – 2014. – №2(17)
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31771
Науковий журнал
Науковий журнал “Геодинаміка” містить три розділи – “Геодезія”, “Геологія”, “Геофізика” і публікує українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених із зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями в суміжних галузях наук.
Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка», Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2014. – № 2 (17). – 166 с. : іл. – Бібліографія в кінці розділів. – Текст українською, російською, англійською.
Browse
Search Results
Item Титульний аркуш до «Геодинаміка» № 2 (17)(Видавництво Львівської політехніки, 2014)Item Зміст до «Геодинаміка» № 2 (17)(Видавництво Львівської політехніки, 2014)Item Світлій пам’яті видатного геодезиста та науковця Емілії Михайлівни Євсєєвої(Видавництво Львівської політехніки, 2014)Item Деформації гірських порід уманського, новоград-волинського та новоукраїнського масивів у період 2,02–2,05 млрд років тому за результатами тектонофізичних досліджень(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Мичак, С. В.Літосфера Українського щита (УЩ) представлена мозаїкою мегаблоків, які у різний час мали різну конфігурацію та, ймовірно, в ранньому археї належали до різних мікроконтинентів. Сьогодні існують різні, не пов’язані між собою, моделі геодинамічного розвитку північно-західної (Волинський, Бузький, Росинський мегаблок) і центральної (Інгульський мегаблок) частин УЩ. Через це поки що неможлива побудова загальної моделі геодинамічного розвитку в протерозої всієї західної частини щита, яка має велике значення для вирішення питань палеогеодинаміки докембрію. З цією метою проведено дослідження структури гірських порід і полів напружень у межах західної та центральної частин УЩ, які слугують основою для встановлення характеру і напрямку сил, що привели до формування геологічної будови регіону в період 2,02 – 2,05 млрд років тому. Обґрунтувано уявлення про обертання в цей період західної частини щита відносно центральної проти годинникової стрілки. Методика. Використано структурно-парагенетичний (СПМТ) та кінематичний (КМТ) методи ектонофізики, які здебільшого можуть застосовуватися в комплексі. Це дає змогу розширити часовий відрізок, впродовж якого відбувалися деформаційні процеси у досліджуваному районі. Результати. За результатами тектонофізичного вивчення тріщинуватості Уманського, Новоград-Волинського та Новоукраїнського масивів, що виникла унаслідок їх охолодження 2,02–2,05 млрд років тому, розглянуто напружено-деформований стан і особливості кінематики блоків західної та центральної частин УЩ. Встановлено, що регіональне поле тектонічних напружень західної частини щита з діючою віссю розтягу північно-східної орієнтації є, скоріш за все, уявним, тому що в межах регіону відсутня система розломів, яка повинна була сформуватись у цьому полі. Ймовірніше, що ріщинуватість гірських порід західної частини щита формувалась у полі напружень з діючою віссю розтягу північно-західної орієнтації (херсон-смоленський етап), але, через обертання західної частини на 67 проти годинникової стрілки ~2,0 млрд років тому, нині поле відновлюється як північно-східне. Відновлено також єдине палеополе тектонічних напружень для немирівського та лелеківського етапів розломоутворення (1,99 млрд років тому). Наукова новизна. Показано, що до рубежу ~2,0 млрд років тому УЩ ще не був повністю консолідованою структурою і окремі його мегаблоки могли повертатися один відносно одного. Практична значущість. Результати виконаних робіт повертають дослідників до вивчення тріщинуватості гірських порід для її використання під час розв’язання геодинамічних задач. Литосфера Украинского щита (УЩ) представлена мозаикой мегаблоков, которые в разное время имели различную конфигурацию и, вероятно, в раннем архее принадлежали к разным микроконтинентам. В настоящее время существуют различные, не связанные между собой, модели геодинамического развития северо-западной (Волынский, Бугский, Росинский мегаблоки) и центральной (Ингульский мегаблок) частей УЩ. Поэтому пока невозможно построение общей модели геодинамического развития в протерозое всей западной части щита, которая имеет большое значение для решения вопросов палеогеодинамики докембрия. С этой целью проведены исследования структуры горных пород и полей напряжений в пределах западной и центральной частей УЩ, служащих основой для установления характера и направления сил, которые привели к формированию геологического строения региона в период 2,02–2,05 млрд лет назад. Обосновано представление о вращении в этот период западной части щита относительно центральной против часовой стрелки. Методика. Использованы структурно-парагенетический (СПМТ) и кинематический (КМТ) методы тектонофизики, которые в большинстве случаев могут применяться в комплексе. Это позволяет расширить временной отрезок, в течение которого происходили деформационные процессы в исследуемом районе. Результаты. По результатам тектонофизического изучения трещиноватости Уманского, Новоград-Волынского и Новоукраинского массивов, возникшей при их охлаждении 2,02–2,05 млрд лет назад, был рассмотрен вопрос кинематики западной части УЩ. Установлено, что региональное поле тектонических напряжений западной части щита с действующей осью растяжения северо-восточной ориентации является, скорее всего, мнимым, так как в пределах региона отсутствует система разломов, которая должна была сформироваться в этом поле. Более вероятно, что трещиноватость горных пород западной части щита формировалась в поле напряжений с действующей осью растяжения северо-западной ориентации (херсон-смоленский этап), но, из-за вращения западной части на 67° против часовой стрелки ~ 2,0 млрд лет назад, в настоящее время поле восстанавливается как северо-восточное. Восстановлено также единое палеополе тектонических напряжений для немировского и лелековского этапов разломообразования (1,99 млрд лет). Научная новизна. Показано, что к рубежу ~ 2,0 млрд лет назад УЩ еще не был полностью консолидированной структурой и отдельные его мегаблоки могли поворачиваться друг относительно друга. Практическая значимость. Результаты выполненных работ возвращают исследователей к изучению трещиноватости горных пород для ее использования в решении геодинамических задач. Lithosphere Ukrainian shield (US) presented of the mosaic blocks that have a different configurations in a different times and belong to different continental fragment in early Archaean probably. Geodynamic models are exist in the present time of the northwestern (Volyn, Bug, Rosinsk blocks) and central (Ingul block) parts of the US that are not related. Construction of a common model geodynamic development of the entire western part of the US is not yet possible in the Proterozoic that is important to solve paleogeodynamic issues in the Precambrian. The field work of the studies the structures of the crust and stress fields was acquired within the western and central parts of the US. Stress fields serve as the basis for establishing the nature and direction of the forces that led to the formation of structure of the crust in the region between 2.02–2.05 Ga. To substantiate the idea of rotation of the western part of the central board counterclockwise in the time interval 2,02–2,05 Ga. Methodology. Applied structural and paragenetic (SPMT) and kinematic (KMT) methods tectonic, which in most cases can be used in combination. This allows to extend the time period during which the deformation processes occurring in the study area. Results. Kinematic of the western part of the US was investigate as a result of the tectonophysical study of the fracturing Uman’, Novograd-Volyn, Novoukainka massifs by their cooling 2,02–2,05 Ga. It is found that the regional tectonic stress field of the western part of the shield with the current axis stretching north-east orientation is most likely imaginary, as within the region there isn’t system faults, which should have been formed in this field. It is more likely that the fracture of rocks western part of the shield formed in the stress field acting axis stretching north-west orientation (khersonsmolensk stage), but due to the rotation of the western part of 67° counterclockwise ~ 2.0 Ga, now restored as a field northeast. Unified palaeo field of the tectonic stresses has restored for nemirovsk and lelekovsk stages. Originality. It is shown that the US had not fully consolidated structure and some of it’s blocks could return relative to each in ~ 2,0 Ga. Practical significance. The results of field work contribute to the study of rocks fracturing for use in solving geodynamic problems.Item Деякі особливості сейсмічності Закарпаття(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Максимчук, В. Ю.; Пиріжок, Н. Б.; Пронишин, Р. С.; Тимощук, В. Р.Дослідження особливостей сейсмічності Закарпатського прогину та її зв’язку з розломно-блоковою структурою земної кори. Методика. Для аналізу сейсмічності Закарпаття використано дані інструментальних спостережень Карпатської сейсмічної мережі за 2001–2012 рр. Проведено зіставлення карт епіцентрів землетрусів із розломно-блоковою структурою регіону. Проаналізовано розподіл гіпоцентрів землетрусів з глибиною. Виконано аналіз сейсмічної активності основних розломів Закарпатського прогину, досліджено зміни середньорічної кількості землетрусів та виділеної сумарної сейсмічної енергії за 2001–2012 рр. Проаналізовано зв’язок просторово-часового розподілу сейсмічності з тектонікою земної кори Закарпатського прогину. Результати. Досліджено просторово-часові особливості сейсмічності Закарпатського прогину за 2001–2012 рр. Встановлено, що найвища сейсмічність за розглянутий період була характерна для Закарпатського та Панонського розломів, в зонах яких відбулися відчутні землетруси поблизу м. Берегове 23.11.2006 р. (К = 12,1, М = 4,2) та с. Угля 14.12.2010 р. (К = 9,7, М = 3,2). Серед поперечних розломів за рівнем сейсмічності виділяються Латорицький, Боржавський, Виноградівський, Оашський розломи, Тячівський лінеамент, а також вузли їх перетину із Закарпатським та Панонським глибинними розломами. У розподілі вогнищ землетрусів із глибиною у Закарпатському прогині виявлено три поверхи (рівні) їх концентрації: товща осадового шару та фундаменту до глибини гранітного шару (2–10 км), верхня частина базальтового шару (15–22 км) та шар поблизу поверхні Мохо (25–35 км). Зроблено загальний висновок, що сейсмічність Закарпатського прогину зумовлена взаємодією Карпатської складчастої споруди з мікроплитами АЛЬКАПА та ТИСІЯ-ДАКІЯ. Наукова новизна. Проаналізовано просторово-часовий розподіл землетрусів з енергетичним класом K = 7–12 за даними інструментальних спостережень 2000–2012 рр. та показано їх зв’язок з розломно-блоковою структурою земної кори. Досліджено особливості розподілу вогнищ землетрусів з глибиною у зоні Закарпатського глибинного розлому. Показано, що Закарпатський розлом проявляється як субвертикальна зона і маркується гіпоцентрами землетрусів у діапазоні глибин від 2–3 км до 30–35 км (поверхня Мохо). Практична значущість. Виявлені особливості просторово-часового розподілу гіпоцентрів землетрусів, їх зв’язку з розломно-блоковою структурою земної кори можуть бути використані для вивчення сейсмічно активних зон, сейсмічного районування та оцінки сейсмічної небезпеки окремих територій та населених пунктів Закарпаття. Исследование особенностей сейсмичности Закарпатского прогиба и ее связи с разломно-блоковой структурой земной коры. Методика. Для анализа сейсмичности Закарпатья использованы данные инструментальных наблюдений Карпатской сейсмологической сети за 2001–2012 гг. Проведено сопоставление карт эпицентров землетрясений с разломно-блоковой структурой региона. Проанализировано распределение гипоцентров землетрясений с глубиной. Выполнен анализ сейсмической активности основных разломов Закарпатского прогиба и исследованы изменения среднегодового количества землетрясений и выделенной суммарной сейсмической энергии за 2001–2012 гг. Проанализирована связь пространственно-временного распределения сейсмичности с тектоникой земной коры Закарпатского прогиба. Результаты. Исследовано пространственно-временные особенности сейсмичности Закарпатского прогиба за 2001–2012 гг. Установлено, что наиболее высокая сейсмическая активность в рассматриваемый период была характерна для Закарпатского и Панонского разломов, в зонах которых произошли ощутимые землетрясения вблизи г. Берегово (23.11.2006 г., К = 12,1, М = 4,2) и с. Угля (14.12.2010 г., К = 9,7, М = 3,2). Среди поперечных разломов за уровнем сейсмической активности выделяются Латорицкий, Боржавский, Виноградовский, Оашский разломы, Тячевский линеамент, а также узлы их пересечения с Закарпатским и Панонским глубинными разломами. В распределении очагов землетрясений с глубиной в Закарпатском прогибе обнаружено три этажа (уровня) их концентрации: толща осадочного слоя и фундамента до глубины гранитного слоя (2–10 км), верхняя часть базальтового слоя (15–22 км) и слой вблизи поверхности Мохо (25–35 км). Сделан общий вывод, что сейсмичность акарпатского прогиба обусловлена взаимодействием Карпатского складчатого сооружения с микроплитами АЛЬКАПА и Тисия–Дакия. Научная новизна. Выполнен анализ пространственно-временного распреденения землетрясений с энергетическим классом от 7 до 12 по данным инструментальных наблюдений за 2000–2012 гг. и показана их связь с разломно-блоковой структурой земной коры. Исследованы особенности распределения очагов землетрясений с глубиной в зоне Закарпатского глубинного разлома. Показано, что Закарпатский разлом проявляется как убвертикальная зона и маркируется очагами землетрясений в диапазоне глубин от 2–3 км до 30–35 км (поверхность Мохо). Практическая значимость. Выявленные особенности пространственно-временного распределения гипоцентров землетрясений, их связи с разломно-блоковой структурой земной кори могут быть использованы для изучения сейсмически активных зон, сейсмического районирования, а также оценки сейсмической опасности отдельных территорий и населенных пунктов Закарпатья. Investigations of Carpathians backdeep seismicity peculiarities and their correlation with fault-block structure of the crust. Methodology. For the analysis of Transcarpathians seismicity were used instrumental seismological observations in Carpathian network during 2001–2012 years. Was done a comparison of earthquake epicenters maps with fault-block structure of the region, distribution of earthquakes hypocenter depth had been analyzed. Analysis of seismic faults of Transcarpathian deep was completed. Changes of the average number of earthquakes and their total seismic energy allocated during 2001–2012 years were investigated. The relationship of spatio-temporal seismicity distribution with tectonics in the Carpathians backdeep as analyzed. Results. Seismic spatio-temporal peculiarities in the Transcarpathians during 2001–2012 yrs. were investtigated. It was established that the highest seismic activity in the period under review was characterized for the Transcarpathian and Pannonian faults in areas where there have been notable earthquakes near the city Beregove (23.11.2006, K = 12.1, M = 4.2) and the village Uglya (14.12.2010, K = 9.7 M = 3.2). This seismicity was defined in the Central zone faults too. Among transverse faults in the level of seismic activity are allocated Latoritskiy, Borzhavskiy, Vynohradiv, Oashsky faults, Tyachyv lineament and their crossing nodes with Carpathians and Pannonian deep faults. In the distribution of earthquake focusses with depth in the Transcarpathian basin revealed three floors (levels) concentrations: thickness of the sedimentary layer and foundation to the depth of the granite layer (2–10 km), upper basalt layer (15–22 km) and layer near the Moho surface (25–35 km). A general conclusion that the seismicity of Transcarpathian foredeep is defined by the Carpathian folded structure of micro-plates ALKAPA and Tisza–Dacia was done. Scientific novelty. Was done the analysis of spatiotemporal distribution of earthquakes with energy class 7–12 on the base of instrumental observations during 2001–2012 years and showed their correlation with fault-block structure of the crust. The features of the distribution of earthquake focusses with depth in the Transcarpathian deep fault zone were nvestigation. It is shown that the Transcarpathian fault appears as a subvertical zone and marked origins of earthquakes at depths from 2–3 km to 30–35 km (Moho surface). Practical meaning. The peculiarities of spatio-temporal distribution of earthquake hypocenter due to their fault-block structure of the crust can be used for the study of seismic active zones, seismic zoning and seismic hazard assessment of individual territories and settlements of Transcarpathians.Item Особливості аномального магнітного поля в зонах родовищ вуглеводнів у передкарпатському прогині(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Кудеравець, Р. С.; Максимчук, В. Ю.; Чоботок, І. О.; Тимощук, В. Р.Виявлення особливостей аномального магнітного поля над нафтогазоносними структурами Передкарпатського прогину та його взаємозв’язків із покладами нафти та газу. Методика. Вимірювання модуля повного вектора геомагнітного поля Т під час пішохідного магнітного знімання за системою геомагнітних профілів. Вимірювання магнітної сприйнятливості кернового матеріалу із пошуково-розвідувальних свердловин. Дослідження виконані на дев’яти родовищах вуглеводнів та шести перспективних структурах у межах північно-західної частини Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Результати. Проведено аналіз аномального магнітного поля та отримано нові дані про характер локального аномального магнітного поля в межах північно-західної частини Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. На фоні регіональної складової геомагнітного поля виявлено локальні магнітні аномалії амплітудою від –10 до +10 нТл, завширшки від 2 до 5 км, складної морфології, які просторово тяжіють до тектонічно екранованих пасток вуглеводнів у левритисто-піщаній товщі дашавської світи. Виявлено вертикальну мінливість магнітної прийнятливості гірських порід осадового чохла Передкарпатського прогину. Джерела локальних магнітних аномалій розміщені на незначних глибинах (перші сотні метрів) та представлені еоднорідностями, утвореними внаслідок епігенетичних змін за участю флюїдів вуглеводнів під час їх мікропросочування до денної поверхні. Район робіт у північно-західній частині зовнішньої зони Передкарпатського прогину загалом сприятливий для проведення магніторозвідувальних досліджень. Наукова новизна. На основі аналізу структури аномального магнітного поля у межах північно-західної частини Передкарпатського прогину виявлено чотири типи локальних магнітних аномалій, які тяжіють до контурних ділянок із розвіданими покладами вуглеводнів. Практична значущість. Результати магніторозвідувальних досліджень можна використати для побудови комплексних геофізичних моделей родовищ вуглеводнів та перспективних вуглеводневих структур на стадії їх підготовки під розвідувальне та пошукове буріння у межах північно-західної частини зовнішньої зони ередкарпатського прогину. Выявление особенностей аномального магнитного поля над ефтегазоносными структурами Предкарпатского прогиба и его взаимосвязей с залежами нефти и газа. Методика. Измерения модуля полного вектора геомагнитного поля Т при пешеходной магнитной съемке по системе геомагнитных профилей. Измерения магнитной восприимчивости кернового материала с поисково-разведочных скважин. Исследования выполнены на девяти месторождениях углеводородов и шести перспективных структурах в пределах северо-западной части Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба. Результаты. Проведен анализ аномального магнитного поля и получены новые данные о характере локального аномального магнитного поля в пределах северо-западной части Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба. На фоне региональной составляющей геомагнитного поля обнаружены локальные магнитные аномалии амплитудой от –10 до +10 нТл и шириной от 2 до 5 км, сложной морфологии, которые пространственно тяготеют к тектонически экранированным ловушкам углеводородов в алевритисто-песчаной толще дашавской свиты. Выявлено вертикальную изменчивость магнитной восприимчивости горных пород осадочного чехла Предкарпатского прогиба. Источники локальных магнитных аномалий расположены на небольших глубинах (первые сотни метров) и представлены неоднородностями, образовавшимися в результате эпигенетических изменений при участии флюидов углеводородов при их микропросачивании к дневной поверхности. Район работ в северо-западной части внешней зоны Предкарпатского прогиба в целом является благоприятным для постановки магниторазведовательных исследований. Научная новизна. На основе анализа структуры аномального магнитного поля в пределах северо-западной части Предкарпатского прогиба выявлено четыре типа локальных магнитных аномалий, которые тяготеют к контурным участкам с разведанными залежами глеводородов. Практическая значимость. Результаты магниторазведовательных исследований могут быть использованы для построения комплексных геофизических моделей месторождений углеводородов и перспективных углеводородных структур на стадии их подготовки под азведывательное и поисковое бурение в пределах северо-западной части внешней зоны Предкарпатского прогиба. Identifying of anomalous magnetic field peculiarities upon oil-and-gas bearing structures in the Carpathian Foredeep and its relationships with oil and gas deposits. Methodology. Measuring of geomagnetic field T total vector modulus during surface magnetic survey on a geomagnetic profiles network. Measuring of core magnetic susceptibility of searching-prospecting wells. Investigations were done for 9 hydrocarbon deposits and 6 perspective structures in the NW part of Bilche-Volytsa zone, Carpathian Foredeep. Results. The analysis of anomalous magnetic field is shown. The new results about features of local anomalous field in the NW part of Bilche-Volytsa zone were obtained. On the background of regional geomagnetic field component were stated local magnetic anomalies (– 10 to + 10 nT amplitude and 2–5 km width) of complex morphology and correlation with tectonic-shielded hydrocarbon traps in siltstone-sandstone layer of Dashava formation. Was stated vertical variability of rocks magnetic susceptibility in sedimentary cover of the Carpathian Foredeep. Sources of local magnetic anomalies located on the shallow depth (a few hundred meters) and are presented as heterogeneities, generated during epigenetic changes as hydrocarbon fluids infiltrates up to the surface. The area in the NW part of Carpathian Foredeep Outer zone is favorable for magnetic investigations in total. Originality. On the base of hydrocarbon anomalous magnetic field structure analysis in the NW part of the Carpathian Foredeep were stated four types of local magnetic anomalies, related with prospected areas of hydrocarbon deposits. Practical significance. Results of magnetic-prospecting investigations can be used for creation of complex geophysical models of hydrocarbon deposits and perspective hydrocarbon structures during their preparation for searching and prospecting drilling in the NW part of Carpathian Foredeep’s Outer zone.Item Аналіз впливу геологічної будови гірських порід на характеристики зсувів(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Кузьменко, Е. Д.; Штогрин, Л. В.; Чепурний, І. В.Метою цих досліджень є аналіз впливу геологічної будови з урахуванням інженерно-геологічного районування та морфологічних особливостей рельєфу на характеристики зсувів із подальшим їх статистичним аналізом для виявлення впливу комплексу зовнішніх чинників на умови формування зсувів. Використано результати опрацювання кадастру зсувів Закарпатської та Чернівецької областей, що містив інформацію про просторову базу даних та характеристики 3458 зсувів. Методика. Розв’язування поставленої задачі складається з таких етапів: 1) районування території для визначення закономірностей поширення та розвитку зсувів за допомогою геоінформаційних ехнологій (побудова геологічних карт за відповідним районуванням та підрахунок кількості зсувів у кожній інженерно-геологічній області та в кожному інженерно-геологічному районі, розрахунок площі території, що уражена зсувними процесами, відстані до базису ерозії, визначення експозиції схилу); 2) аналіз поширення зсувів відносно інженерно-геологічних одиниць; 3) аналіз поширення зсувів щодо експозиції схилу; 4) проведена статистична обробка характеристик зсувів – довжини, ширини, площі, висоти стінки зриву, потужності зсувних мас, а також морфологічних ознак рельєфу – абсолютних відміток зсувів, крутизни схилу та відстані до базису ерозії із застосуванням ореляційного та кластерного аналізів для визначення впливу зовнішніх чинників на формування зсувів; 5) аналіз впливу крутизни повздовжнього профілю на формування різних типів зсувів. Результати. Виконані дослідження є необхідним етапом для просторово-часового прогнозування зсувних процесів. Наукова новизна. За допомогою кластерного аналізу виділено групи зсувів, які відрізняються умовами формування. За геоморфологічним параметром – крутизною повздовжнього профілю на підставі проведених розрахунків закону розподілу визначено зсуви течії та зсуви блокового ковзання, які характеризуються різним механізмом зміщення. Практична значущість. Результати, отримані під час досліджень, можуть використовуватись для прогнозування небезпеки виникнення зсувів та завчасного запобігання можливим зсувам, розроблення протизсувних заходів, оцінювання територій для забудови. Целью исследований является анализ влияния геологического строения с учетом инженерно-геологического районирования и морфологических особенностей рельефа на характеристики оползней с последующим их статистическим анализом для выявления влияния комплекса внешних факторов на условия формирования оползней. Проработаны данные кадастра оползней Закарпатской и Черновицкой областей, содержащего информацию о ространственной базе данных и характеристики 3458 оползней. Методика. Решение поставленной задачи состоит из таких этапов: 1) районирование территории для определения закономерностей распространения и развития оползней с помощью геоинформационных технологий (построение геологических карт с соответствующим районированием и подсчет количества оползней в каждой инженерно-геологической области и в каждом инженерно-геологическом районе, расчет площади территории, пораженной оползневыми процессами, расстояния до базиса эрозии, определение экспозиции склона); 2) анализ распространения оползней относительно инженерно-геологических единиц; 3) анализ распространения оползней относительно экспозиции склона; 4) проведена статистическая обработка таких характеристик оползней – длины, ширины, площади, высоты стенки срыва, мощности оползневых масс, а также морфологических признаков рельефа – абсолютных отметок оползней, крутизны склона и расстояния до базиса эрозии с применением корреляционного и кластерного анализов для определения влияния внешних факторов на формирование оползней; 5) анализ влияния крутизны продольного профиля на формирование различных типов оползней. Результаты. Выполнение исследования является необходимым этапом для пространственно- временного прогнозирования оползневых процессов. Научная новизна. С помощью кластерного анализа выделены группы оползней, которые отличаются различными условиями формирования. По геоморфологическому параметру – крутизне продольного профиля на основе проведенных исследований закона распределения определяли оползни течения и оползни блочного скольжения, характеризующиеся различным механизмом смещения. Практическая значимость. Результаты, полученные в ходе исследований, могут использоваться для прогнозирования опасности возникновения оползней и заблаговременного предупреждения возможных оползней, при разработке противооползневых мероприятий, при оценке территорий для застройки. The purpose of these studies is to analyze the influence of geological structure, including engineering geological zoning, morphological features of relief to the characteristics of landslides and their subsequent statistical analysis to identify the impact of external factors to the complex conditions of formation of landslides. Worked out inventory of landslides Transcarpathian and Chernivtsi regions that contain information about the spatial database and features of 3458 landslides. Methods. Solving this problem consists of the following stages: 1) determine of zoning patterns and distribution of landslides using GIS technologies (building maps with appropriate zoning and counting the number of shifts, each geotechnical field, each geotechnical area calculation of the surface area affected by landslides, the distance to the base level, the slope exposition); 2) analysis of the distribution of landslides of relative geological units; 3) analysis of the distribution of landslides with respect to the exposure of the slope; 4) the statistical analysis of characteristics of landslides – length, width, area, height of wall disruption, power of sliding mass and morphological characteristics of relief – absolute marks of landslides, steep slope and distance to the base level of erosion with application of crosscorrelation and cluster analyses for determination of influence of external factors to forming of landslides; 5) analyze the impact of steep longitudinal profile of the formation of different types of landslides. Results. The research is a necessary part for spatiotemporal prediction of landslides. Scientific novelty. By a cluster analysis the groups of landslides of changes are selected which are determined the different terms of forming. According to the geomorphological setting – steep of longitudinal profile determined by the flow landslides and mudslides of block bearings, which are characterized by different mechanisms of displacement. The practical significance. The results obtained during the research can be used to predict the risk of landslides and an early warning of possible landslides, in the development of anti-measures, in assessing areas for development.Item Знахідки силіцидів заліза в україні. Космогенне чи телуричне походження?(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Білик, Н.; Маковський, Ю.; Побережська, І.; Степанов, В.; Тимощук, В.; Шевченко, Т.; Яценко, І.У роботі наведено дані вивчення екзотичних утворень, складених силіцидами заліза або таких, що вміщують феросиліциди. Мета. На основі детального дослідження хімічного і мінерального складу встановити природу та умови утворення силіцидів заліза, знайдених на території України. Методика. Проведені морфологічні, мінералогічні, дослідження; мікрозондовий та рентгеноструктурний аналіз. На основі вивчення літературних даних здійснено порівняння з відомими у світі знахідками силіцидів заліза. Результати. За результатами досліджень встановлено три типи виявлених сполук заліза з силіцієм. Перший представлений великими уламками (максимальна встановлена вага 5934 г) з частково оплавленою поверхнею. Характерний сталий склад та кристалічна структура, що відповідає мінералу зюситу (suessite (Fe,Ni)3Si). Основна маса уламків із зюситу містить кубічні мікрокристали карбіду титану (TiC). Другий тип представлений дрібними оплавленими частками, іноді сферичної форми, містить дві фази розпаду твердого розчину феросиліцію. Розмір часток до 3 мм. Третій тип є мікровключеннями силіцидів заліза сферичної форми у корундах мантійного типу. Корунди цього типу уперше виявлено в алмазоносних туфізитових комплексах Західного Уралу, корунди мантійного походження – на чотирьох об’єктах в Україні (два об’єкти з встановленою алмазоносністю). Мінерал містить дуже специфічний комплекс сингенетичних включень: силіцид заліза, самородне залізо, ітерметалічні сплави та оксидні фази системи Zr-Ti-Al-Fe-Sc-TR. Наукова новизна. За комплексом геологічних, мінералогічних та геохімічних ознак перший тип можна зарахувати до речовин космогенного походження, другий та третій є продуктом телуричного походження. Отже, уперше зроблено спробу типізації знахідок силіцидів заліза на Україні. Незалежно від природи силіцидів заліза (космогенне чи телуричне) їхнє формування пов’язане з різковідновними умовами формування, характерними для глибинних частин планет земного типу. Практична значущість. Вивчення часток, складених силіцидами заліза, а також іншими безкисневими сполуками та мінералами (силіциди, карбіди, самородні метали та інтерметалічні сплави), може мати неоціненне значення для уявлень про речовинний склад глибинних сфер планет, зокрема Землі. Наявність у породах феросиліцидів земного походження, особливо в присутності інших компонентів, експлозивної асоціації, тобто безкисневих мінералів і сполук (силіциди, карбіди, самородні метали та інтерметалічні слави, високобаричні мінерали, мінерали-супутники алмазу) можна ефективно використовувати як індикаторну ознаку під час пошуків та прогнозування корисних копалин, пов’язаних з мантійними флюїдизатно-експлозивними процесами. Це насамперед прояви алмазоносності, кольорових та благородних металів, рідкісноземельних елементів. Работа посвящена изучению экзотических образований, сложенных силицидами железа, и минеральных образований с включениями ферросилицидов. Цель. На основе детальных исследований химического и минерального состава сделана попытка установить первичную природу частиц силицидов железа, обнаруженных на территории Украины. Методика. Проведены комплекс морфологических, минералогических исследований, микрозондовый и рентгеноструктурный анализ. На основе систематизации опубликованных данных проведен сравнительный анализ известных находок силицидов железа. Результаты. Согласно результатам исследований, уже установлено три типа нахождения соединений железа с кремнием. Первый представлен крупными обломками (максимальный установленный вес 5934 г) с частично оплавленной поверхностью. Для этого типа характерен выдержанный состав и структура, которые отвечают минералу зюситу (suessite (Fe,Ni)3Si). Основная масса обломков представлена зюситом с включениями кубических микрокристаллов карбида титана (TiC). Второй тип представлен мелкими оплавленными частицами, в некоторых случаях они имеют сферическую форму. Характерно присутствие двух фаз распада твердого раствора ферросилиция. Установленный размер частиц до 3 мм. Третий тип – это сингенетические включения силицидов железа в зернах корунда мантийного типа. Впервые зерна корунда этого типа обнаружены в алмазоносных туффизитовых комплексах Западного Урала. Мантийный корунд диагностировали авторы и на четырех объектах на Украине (два из них с установленной алмазоносностью). Минерал уникален тем, что содержит весьма специфический комплекс сингенетических включений: самородное железо, силицид железа, интерметаллические сплавы и оксидные фазы системы Zr-Ti-Al-Fe-Sc-TR. Научная новизна. Согласно комплексу геологических, минералогических и геохимических признаков первый тип соответствует веществу космического происхождения, второй и третий являются продуктом теллурического происхождения. Таким образом, авторы впервые сделали попытку типизации находок силицидов железа с территории Украины. Независимо от конкретной природы частиц силицидов железа (космогенной или теллурической) их происхождение связанно с резковосстановительными условиями, которые характерны исключительно для глубинных сфер планет земного типа. Практическая значимость. Изучение образований, сложенных силицидами железа, равно как и других безкислородных соединений и минералов (силициды, карбиды, самородные металлы и интерметаллические сплавы), могут иметь неоценимое значение для развития представлений о вещественном составе глубинных сфер планет, в том числе и Земли. Присутствие в породах ферросилицидов земного происхождения, особенно в сочетании с другими компонентами, эксплозивной ассоциации (силициды, карбиды, самородные металлы, интерметаллические сплавы, минералы спутники алмаза) возможно эффективно использовать как индикаторный признак при поисках и прогнозировании проявлений и месторождений полезных ископаемых, связанных с мантийными флюидизатно-эксплозивными процессами. Это в первую очередь проявления алмазоносности, цветных и благородных металлов, редкоземельной минерализации. Several type of particles that is completely or partially made of iron cilicide have been collected in different site of Ukraine. Aim. Our objective is to recognize the primary nature of these substance based on detailed study of mineralogy and chemical composition. Methodology. We summarized published information and draw inferences derived from the interpretation of mineralogical, microprobe and x-ray date. Results. Here we distinguished three types of ferrosilicium-bearing particles. First is found as massive partially fused fragments, weight is up to kg, groundmass is made of suessite with cubic microlites of titanium carbide. Second is irregular or spherical shaped particles, they typically contain two phases with different proportion of iron and silicon, grain size is up to 3mm. Third type this is spherical syngenetic inclusions in mantle corundum. Mantle corundum variety is the characteristic type of diamond-bearing tuffisitic rocks of Western Ural. Mineral include peculiar suite of syngenetic inclusions such as iron cilicide, native iron, intermetallic alloys and oxide phase of Zr-Ti-Al-Fe-Sc-TR system. Scientific novelty. For the first time first iron silicide Findings in Ukraine were typed and classified. Geological, mineralogical and geochemical date show that second types of iron cilicide appearance is related to meteoritic substance, two others are undisputed telluric products. In any case iron cilicide formation corresponds to strongly reduced conditions which appropriate for deep levels (i.e. mantle-core transition or deeper) of Earth group planets. Practical meaning. So iron cilicide study as well as study of others oxygen-free chemical compound and minerals (silicides, carbides, native metals and their alloys) could have an inestimable value for understanding of planets architecture. Endogenous iron cilicide as well as others common components of mantle explosive association, i.e. oxygen-free minerals and compounds (cilicides, carbides, native metals, intermetallic alloys, ultra-high pressure minerals, primary minerals of kimberlitic association) can be used as indicator sign for searching and forecast mantle-derived deposits related to explosive activity. These are diamondiferous, polymetallic, noble metals, TR elements deposits ets. iron silicide, titanium carbide, suessite, gupeiite, disordered structure, carbon-hydrogen environment, spherules, native metals.Item Свєнтокшицькі гори в Польщі і Мармароський масив в Україні. Безкореневі алохтонні тектонічні структури(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Крупський, Ю. З.; Марусяк, В. П.Мета дослідження – вивчення геологічної будови унікальних Свєнтокшицьких гір, розташованих на території Польщі в Польській низовині, й встановлення деяких ознак подібності до також унікальної ділянки Мармароського масиву в Україні, геодинамічні умови формування якого автори досліджували раніше. Методика: на основі літературних джерел розглянуто геологічну будову Свєнтокшицьких гір і навколишніх територій, стратиграфічну приналежність відкладів, їхню літологічну характеристику та тектонічні особливості залягання. Результати досліджень: відклади палеозою Свєнтокшицьких гір більше подібні до відкладів палеозою Скандинавії та Великої Британії, тобто до відкладів окраїни Європейської платформи, ніж до відкладів палеозою ближче розташованих територій. Продовження відкладів кембрію на територію Польської низовини не підтверджено. Відклади ордовику детально корелюють з класичними британськими і скандинавськими розрізами. На основі палеомагнітних і палеонтологічних даних польські дослідники підкреслюють близьке сусідство в ранньоордовицький час Свєнтокшицьких гір і окраїни Балтики. На особливу увагу заслуговує наявність магматичних порід у відкладах кембрію, силуру і девону. Це інтрузії діабазів завширшки від 20 см до 40 м серед порід кембрію, силуру і девону, сформованих у час каледонського тектогенезу, формування яких в сучасному місцеположенні гір обґрунтувати неможливо. На основі порівняння з подібним явищем наявності магматичних порід у Мармароському масиві, а також встановлення неможливості формування Свєнтокшицьких гір у сучасному місцезнаходженні стверджують про їхній безкореневий алохтонний розвиток у результаті переміщення на південь в час потужної фази альпійської складчастості на границі палеогену і неогену. В міоцені в районі Свєнтокшицьких гір, вже в сучасному місцеположенні, відклались морські й теригенні моласи, сформувавши так звані «затоки». Наукова новизна: Свєнтокшицькі гори – це безкоренева алохтонна тектонічна структура, насунута до півдня в час альпійської складчастості на границі палеогену і неогену. Практична значущість: у піднасуві Свєнтокшицьких гір можливе відкриття родовищ корисних копалин, передусім нафти і газу. Целью исследования является изучение геологического строения уникальных Свентокшицких гор, расположенных на территории Польши в Польской низменности, и установление некоторых признаков подобия также уникального участка – Мармаросского массива в Украине, геодинамические условия формирования которого авторы исследовали ранее. Методика: на основании литературных источников рассмотрены геологическое строение Свентокшицких гор и окружающих территорий, стратиграфическая принадлежность отложений, их литологические характеристики и тектонические особенности залегания. Результаты исследований: отложения палеозоя Свентокшицких гор больше похожи на отложений палеозоя Скандинавии и Великобритании, то есть на отложения окраины Европейской платформы, чем на отложения палеозоя вблизи расположенных территорий. Продолжение отложений кембрия на территорию Польской низменности не подтверждено. Отложения ордовика подробно коррелируют с классическими британскими и скандинавскими разрезами. На основании палеомагнитных и палеонтологических данных польские исследователи подчеркивают близкое соседство в раннеордовицкое время Свентокшицких гор и окраины Балтики. Особого внимания заслуживает наличие магматических пород в отложениях кембрия, силура и девона. Это интрузии диабазов шириной от 20 см до 40 м среди пород кембрия, силура и девона, возникших во время каледонского тектогенеза, формирование которых в современном местоположении гор обосновать невозможно. На основании сравнения с подобным явлением наличия магматических пород в Мармаросском массиве, а также установления невозможности формирования Свентокшицких гор в современном местонахождении утверждают о бескорневом алохтонном развитии в результате перемещения на юг во время мощной фазы альпийской складчатости на границе палеогена и неогена. В миоцене в районе Свентокшицких гор, уже в современном местоположении, отложились морские и терригенные молласы, сформировав так называемые "заливы". Научная новизна: вентокшицкие горы – это бескорневая алохтонная тектоническая структура, надвинутая к югу во время альпийской складчатости на границе палеогена и неогена. Практическая значимость: в поднадвиге Свентокшицких гор возможно открытие месторождений полезных ископаемых, в первую очередь нефти и газа. The objective of this study is the investigation of the geological structure of the unique Holy Cross Mountains, located at the territory of Poland and also the unique area of the Marmarosh Massif in Ukraine, whose geodynamic conditions of forming have been studied by the authors earlier. Methods: Based on literature sources the geological structure of the Holy Cross Mountains and surrounding territories, stratigraphic occurrence of deposits, their lithological characteristics and tectonic setting have been considered. Results of investigations: Paleozoic deposits of the Holy Cross Mountains have more similarity with the Paleozoic rocks of Scandinavia and Great Britain, that is with the deposits of the margin of the East-European platform, than with the Paleozoic deposits of the closer located territories. Extension of Cambrian deposits to the territory of the Polish lowland is not confirmed. Ordovician deposits are correlated in detail with the classic British and Scandinavian sections. On the base of paleomagnetic and paleontological data Polish investigators highlight the close vicinity in Early Ordovician of the Holy Cross Mountains and the margin of Baltica. The special attention attracts the existence of crystalline rocks (ophiolites) in Cambrian, Silurian and Devonian. These are the diabase intrusions with width from 20 cm to 40 m in the middle of Cambrian, Silurian and Devonian rocks, formed during the Caledonian tectogenesis and formation of which in the present location of the mountains it is impossible to ubstantiate. Based on a comparison with the similar phenomenon of the ophiolites occurrence in the Marmarosh Massif as well as the revealing of the impossibility of forming of the Holy Cross Mountains in their present-day location, their rootless allochthonous development, resulting from shifting southwards during the huge phase of the Alpine folding at the Paleogene-Neogene boundary, is stated. In Miocene in the region of the Holy Cross Mountains already in their present-day location the marine terrigenous molasse has deposited, forming the so called “bays”. Scientific novelty: the Holy Cross Mountains are the rootless allochthonous tectonic structure, thrust southwards during the Alpine folding at the Paleogene-Neogene boundary. Practical value: In the underthrust of the Holy Cross Mountains the discovery of mineral resources, first of all oil and gas, is possible.Item Виділення та аналіз оролінеаментів височини опілля на основі 3d-моделі рельєфу(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Байрак, Г. Р.На основі 3d-моделі рельєфу, виконаної у ГІС, виділити орографічні лінеаменти височини Опілля. Методика. Для побудови дрібномасштабних 3d-моделей рельєфу на територію Опілля використано дані американської місії SRTM. Для побудови великомасштабних 3d-моделей виконали оцифрування горизонталей топографічної карти (1:50 000). Результати. Виявлено добре і слабко виражені у рельєфі лінеаменти. Їх утворюють прямі ділянки долин рік, ерозійних форм, круті відрізки схилів, брівки вершинних поверхонь, лінійно впорядковані вершини пагорбів. Виділені лінеаменти за чіткістю вираження у рельєфі й протяжністю поділено на три порядки. Встановлено головні напрями простягання лінеаментів різних порядків. Для лінеаментів першого порядку характерне субмеридіональне (355º) і діагональне (300 і 70°), другого порядку – субмеридіональне (355º) і субширотне (285º) простягання, третього порядку – субширотний напрям (280–290º). Для височини Опілля напрями простягання різнорангових лінеаментів узгоджені із загальною тектонічною тріщинуватістю території. Досліджено також зв’язок щільності лінеаментів із неотектонічною активністю регіону. У периферійних зонах активних піднять виникають великі напруги в земній корі за рахунок розташування їх на межі блоків з різною тектонічною активністю і тиском один на одного. У нашому прикладі – активного Опільського і менш активних Тернопільського і Малополіського, а також Опільського й активнішого Придністерського структурних блоків. Для цих зон значних напружень характерна підвищена тріщинуватість порід, яка виражається на поверхні густішою щільністю оролінеаментів. У центральній частині тектонічних блоків відбувається зниження напруг за рахунок рівномірнішого розподілу тиску всередині структури. Такі ділянки відповідно індикує незначна тріщинуватість і мала густота лінеаментів. Більша густота лінеаментів пов’язана також із зонами дії розломів значної та помірної неотектонічної активності. Новизна. Вперше для височини Опілля на основі 3d-моделі рельєфу виділено лінеаменти, досліджено їхні прояви у рельєфі, за їх вираженістю у рельєфі й протяжністю поділено на порядки, обчислено показники щільності лінеаментів. Практичне значення. На основі лінеаментного аналізу можна прогнозувати міграції вуглеводнів у земній корі, виявляти передбачувані місця їх скупчення. Він перспективний також для пошуків підземних вод для питтєвих, побутових і лікувальних потреб. На основе 3d-модели рельефа, выполненной в ГИС, выделить орографические линеаменты возвышенности Ополья (Украина). Методика. Для построения мелкомасштабных 3d-моделей рельефа на территорию Ополья использованы данные американской миссии SRTM. Для построения крупномасштабных 3d-моделей выполнено оцифровку горизонталей топографической карты (1:50 000). Результаты. Выявлено хорошо и слабо выраженные в рельефе линеаменты. Их образуют прямые участки долин рек, эрозионных форм, крутые отрезки склонов, бровки вершинных поверхностей, линейно упорядоченные вершины холмов. Выделенные линеаменты за четкостью выражения в рельефе и протяженностью мы разделили на три порядка. Установили главные направления линеаментов разных порядков. Для линеаментов первого порядка характерны субмеридиональные (355º) и диагональные (300 и 70°) ориентировки, второго порядка – субмеридиональное (355º) и субширотное (285º), третьего порядка – субширотное направления (280–290º). Для возвышенности Ополья направления разнопо- рядковых линеаментов согласованы с общей тектонической трещиноватостью территории. Исследовано также связь плотности линеаментов с неотектонической активностью региона. В периферийных зонах активных поднятий возникают большие напряжения в земной коре за счет расположения их на границах блоков с разной тектонической активностью и давлением их один на другой. В нашем примере – активного Опольского и менее активных Тернопольского и Малополесского, а также Опольского и более активного Приднестровского структурных блоков. Для этих зон значительных напряжений характерна повышенная трещиноватость пород, которая выражается на поверхности более густой плотностью оролинеаментов. В центральной части тектонических блоков происходит снижение напряжений за счет более равномерного распределения давления внутри структуры. Такие участки соответственно индицирует незначительная трещиноватость и малая густота линеаментов. Большая плотность линеаментов увязывается также с зонами действия разломов значительной и умеренной неотектонической активности. Новизна. Впервые для возвышенности Ополье на основе 3d-модели рельефа выделены линеаменты, исследованы их проявления в рельефе, за выраженностью в рельефе и протяженностью разделены на порядки, вычислены показатели плотности линеаментов. Практическое значение. На основе линеаментного анализа можно прогнозировать миграции углеводородов в земной коре и выявлять предсказуемые места их скопления. Он перспективный также для поисков подземных вод для питьевых, бытовых и лечебных нужд. Оn the basis of 3d-model of a relief in GIS to sort out orographic lineaments of the upland Opillya (Ukraine). A method. For construction 3d-models of a relief (scale 1:200 000) on terrain Opillya the data of American mission SRTM has been used. For construction of 3d-models (scale 1:50 000) have executed numbering of horizontals of a topographic map. Results. Have revealed well and poorly expressed in a relief lineaments. They are expressed by direct fields of valleys of the rivers, erosion forms, abrupt pieces of slopes, edge the topmost surfaces, linearly regulated fastigiums of hills. Excreted lineaments behind clearness of expression in a relief and extent we have divided into 3 grades. Set the main directions of lineaments of different ranks. For lineaments 1 rank characteristic north-south (355º) and diagonal (300&70°) orientation, 2 rank – north-south (355º) and sublatitudinal (285º), 3 rank – sublatitudinal direction (280–290º). So that their orientation can be represented in rose diagrams. For upland areas different ranks Opillya lineaments agreed with the general tectonic fracture territory. Also studied the relationship between the density of lineaments with neotectonic activity in the region. In the peripheral areas of active uplift there are big stresses in the Earth’s crust due to their location on the block boundaries with different tectonic activity and pressure them one to one. In our example – active block Opillya and less active blocks Ternopil and Malopolesskij, block Opillya and more active block Pridnestrovie. These zones are characterized by considerable stress increased fracture rocks, which is Lviv Polytechnic reflected on the surface of a thick density orolineaments. In the central part of the tectonic blocks the voltage falls due to more uniform distribution of pressure within the structural blocks. Such areas indicates a slight fracture and low density of lineaments. The high density of lineaments also linked with zones of large faults action and moderate neotectonic activity. Originality. For the first time for upland Opillya on the basis 3dmodel of relief selected lineaments, their exhibiting in a relief, behind their expressiveness in a relief and slowness divided into ranks are investigated, density indexes lineaments. Practical significance. On a basis lineaments analysis it is possible to predict migrations of hydrocarbons in earth crust and to reveal predicted places of their clump. He is also perspective to search for underground water for drinking, household and medical needs.