Коровые проводники и астеносфера в Карпатском регионе

Abstract

Карпатская аномалия электропроводности (КАЭ) прослежена путем построения и анализа векторов индукции: оценена максимально возможная глубина залегания (20-25 км) и интегральная проводимость (порядка 108 См×м). Истинная глубина определяется методами зондирования: МТЗ над осью КАЭ выполнено только на двух участках, на которых свойства КАЭ оказались различны. Электрическая астеносфера в Паннонском бассейне начинается на меньшей глубине (50-100 км), чем на платформах (100-250 км), но результаты неточны, местами противоречивы. Работа обосновывает целесообразность Проекта синхронных ЕМ-наблюдений вдоль оси КАЭ и в удалении с упором на МТЗ и магнитный тензор. Карпатська аномалія електропровідності (КАЕ) простежена шляхом побудови та аналізу векторів індукції: оцінена максимально можлива глибина залягання (20-25 км) і інтегральна провідність (порядку 108 См×м). Істинна глибина визначається методами зондування: МТЗ над віссю КАЕ виконано тільки на двох ділянках, на яких властивості КАЕ виявилися різними. Електрична астеносфера в Паннонському басейні починається на меншій глибині (50-100 км), ніж на платформах (100-250 км), але результати неточні, подекуди суперечливі. Робота обґрунтовує доцільність Проекту синхронних ЕМ-спостережень уздовж осі КАЕ та на віддалі з упором на МТЗ і магнітний тензор. Carpathian electrical conductivity anomaly (CEA) is traced by construction and analysis of induction vectors from which maximum possible depth (20-25 km) and integral conductance (about 108 Sm×m) were estimated. The true depth is determined by sounding methods: MTS over the axis of CEA was performed in only two areas in which properties of the AEC were different. Electric asthenosphere in Pannonian Basin begins at smaller depth (50-100 km) than on platforms (100-250 km), but results are not accurate, sometimes contradictory. This work proves the feasibility of the Project of synchronous EM-observations along the CEA axis and apart focusing on MTS and magnetic tensor.