Правова і психологічна допомога особі в період суспільної аномії

Abstract

З’ясовано, що стан суспільної аномії може настати раптово і неочікувано. Кризовоперехідний період розвитку соціуму передбачає занепад ціннісних орієнтирів, зокрема і правових, тоді як нові ідеали, норми (правові) ще не сформовані й не регулюють життя суспільства. Наголошено, що для того, щоб особа була готовою до нестандартних, кризових ситуацій у суспільстві, в державі необхідно, щоб відповідні компетентні органи займалися профілактичною допомогою. Доцільною і виправданою є діяльність кризових центрів із надання юридичної та психологічної допомоги людині не тільки за умов тотальної суспільної аномії, а й в конкретних особистісних питаннях. Важлива також робота юридичних клінік, що надають консультативну допомогу особі. Доведено, що профілактична (превентивна) допомога здійснюється у разі можливої проблемної життєвої ситуації, коли є вірогідність настання останньої у майбутньому і коли необхідно запобігти самій проблемній життєвій ситуації або пом’якшити її прогнозовані негативні наслідки. Профілактичну допомогу поділяють на первинну та вторинну. Зазначено, що психологічна допомога особі за умов суспільної аномії повинна надаватися на основі певних принципів, адже суспільна криза охоплює усі сфери життєдіяльності людини і не завжди можна і варто використовувати засоби і прийоми, які застосовують у ситуації одиничної особистісної кризи. Щодо принципів надання психологічної допомоги, то взявши на себе функцію допомоги людям, що переживають трагічну подію, важливо поважати їхню гідність та захищати їхню безпеку. Усі працівники та установи, які беруть участь у наданні такої допомоги, повинні дотримуватися таких принципів: захищати безпеку (уникати дій, які можуть поставити людей під загрозу подальших травмуючих впливів; робити все можливе для того щоб забезпечити безпеку дорослих і дітей, яким надається допомога, захистити їх від фізичної та психологічної травми); захищати гідність (ставитися до людей з повагою, згідно із загальноприйнятими культурними і соціальними нормами); захищати права (переконатися, що допомога надається справедливо, без дискримінації); допомагати людям відстоювати свої права й отримувати необхідну підтримку; діяти в інтересах кожного потерпілого, який потребує допомоги.It has been found that the state of social anomie can occur suddenly and unexpectedly. The crisistransition period of society’s development presupposes the decline of values, including legal ones, despite the fact that new ideals, norms (legal) have not yet been formed and do not regulate the life of society. It is emphasized that in order for a person to be ready for non-standard, crisis situations in society, the state needs the relevant competent authorities to engage in preventive care. The activity of crisis centers to provide legal and psychological assistance to a person not only under conditions of total social anomie, but also in specific personal issues is expedient and justified. Also important is the work of legal clinics that provide counseling to a person. It is proved that preventive (preventive) care is provided in case of a possible problematic life situation, when the latter is likely to occur in the future and when it is necessary to prevent (prevent) the most problematic life situation or mitigate its predicted negative consequences. Preventive care is divided into primary and secondary. It is noted that psychological assistance to a person in conditions of social anomie should be provided on the basis of certain principles, because the social crisis covers all spheres of human life and it is not always possible and worthwhile to use tools and techniques used in a single personal crisis. As for the principles of psychological assistance, it is important to respect their dignity and protect their safety by taking on the role of helping people experiencing a tragic event. All workers and institutions involved in providing such assistance should adhere to the following principles: protect safety (avoid actions that could endanger people from further traumatic effects; do everything possible to ensure the safety of adults and children being assisted, protect them from physical and psychological trauma); protect dignity (treat people with respect, according to generally accepted cultural and social norms); protect rights (make sure that assistance is provided fairly, without discrimination); to help people defend their rights and receive the necessary support; to act in the interests of every victim who needs help. It is emphasized that the question of the spiritual essence of the aesthetic in law arose in connection with the study of the nature of the aesthetic and its categorical status in different eras. However, insufficient clarity, delineation, and hence insufficient comprehensive analysis were due to the properties of social practice and cognition, the role of the spiritual component in society and human life, the peculiarities of the formation and development of aesthetics itself.