Теорія і практика використання дистанційного навчання у професійному розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти

Abstract

У дисертаційній роботі обґрунтовано й розроблено систему використання дистанційного навчання у професійному розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО). Теоретичний аналіз психолого-педагогічних та соціальнофілософських досліджень дозволив виокремити чинники, що сприяють розвитку дистанційного навчання (ДН) у світі, зокрема, 1) системи освіти є складними відкритими системами, що розвиваються нелінійно утримуючи баланс між глобальним і локальним розвитком, що висуває нові вимоги до професіоналізму фахівця; 2) ключовими функціями і завданнями сучасної освіти є інтеграційні та синергетичні процеси, що сприяють гнучкості та адаптативності національних освітніх систем до потреб економічного розвитку та їх здатності до розвитку за власною освітньою траєкторією; 3) формування глобального цифрового середовища сприяє розвитку різних форм навчання (очна, заочна, дистанційна, змішана, дуальна, індивідуальна тощо), індивідуалізації процесу професійного розвитку фахівця, що спирається на андрогогічні принципи і є безперервним та системним. The dissertation justifies and presents the author’s system for integrating distance learning (hereinafter “DL”) into professional development of teachers from general secondary education institutions (hereinafter “GSE teachers”). A detailed theoretical analysis of psycho-pedagogical and socio-philosophical studies has revealed the factors influencing the global expansion of DL. These factors include 1) the inherent complexity of educational systems as dynamic, non-linear open systems, necessitating a nuanced balance between global and local development trajectories, as well as presenting novel demands upon professional practitioners; 2) the pivotal roles and objectives of today’s education, characterized by integrative and synergistic processes fostering the adaptability and responsiveness of national educational systems to economic imperatives and their capacity for self-directed educational evolution; 3) the emergence of a ubiquitous global digital environment fostering diverse modes of learning (e.g., face-toface, distance, blended, dual, home-based, individualized), thus facilitating the personalized and continuing professional development of specialists grounded in andragogical principles, within a structured and coherent educational paradigm.