Система аналітичних жанрів преси Луганщини 20–30-х рр. ХХ ст.

Abstract

Здійснено комплексний аналіз аналітичних жанрів на матеріалі партійно- радянської преси Луганщини 20–30-х рр. ХХ ст. Виявлено, що найбільш розповсюдженими серед них були кореспонденції (дописи), статті та їхні різновиди (передова, директивна, пропагандистська або теоретична), промови й огляди. З’ясовано, що аналітична жанрова модель періодичної преси Луганщини досліджуваного періоду зосереджувала основний ідеологічний струмінь, найефективнішу комунікативну зброю, продукуючи маніпулятивну стратегію видання. Так, кореспонденції не виходять за межі наявної ідеології, виступаючи на захист державної політики комуністів. Звідси фактографічне й ідеологічно-пафосне зображення ситуації, що доволі часто концентрує усталену монофонічну, утопічну, міфологічну природу змісту допису. Жанр статті мав репресивно-комунікативний характер, коли прерогатива надавалася наказу, повинності, примусу, а переконання й аргументація відходили на задній план. Така тенденція спостерігається у кожному з її різновидів – передовій, директивній, а також пропагандистській (теоретичній) статтях. Тогочасні промови являли собою опублікований монолог оратора на актуальні теми суспільно-політичного, економічного чи культурного спрямування, друкувалися з метою обґрунтування ініціативної авторської позиції, переконання в її необхідності, достовірності. Майже всі промови були передруками з губернської або центральної преси. Серед оглядів того часу найрозповсюдженішими були огляди преси, які орієнту- валися не на оцінку матеріалів газетного органу, а на короткий опис, анонс змісту і його побіжний аналіз. У висновках зазначено, що всі проаналізовані аналітичні жанри луганської періодики 20–30-х рр. ХХ ст. за допомогою агітаційно-пропагандистської риторики, стандартизованої суспільно-політичної й експресивно-образної лексики формували могутній ідеологічний конденсат

In the article a complex analysis of analytical genres based on the material of Party and Soviet press of Luhansk region of the 20th–30th of the XX century was done. It was found out that the most widespread among them were correspondence, articles and their varieties (front page, advanced is based on directivity, propaganda or theoretical), speeches and reviews. It was claimed that analytical genre model of the periodical press of Luhansk region of the researched period focused general ideological stream, the most effective communicative weapon, producing the manipulative strategy of edition. Thus, the correspondences don’t go beyond the planted ideology making a stand for the state policy of communists. Hence, factographic, ideological and bombastic illustration of the situation that quite often concentrates the established monophonic, utopian, mythological nature of the correspondence content. The genre of the article combined repressive and communist manner when prerogative was given to order, duty, coercion, while persuasion and argumentation were put on the back burner. Such tendency is seen in each of its varieties – front page, advanced is based on directivity as well as in propaganda (theoretical) articles. Speeches of that time represented the published monologue of a speaker on actual topics of socio-political, economic or cultural purpose that were published to substantiate the initiative author’s position, persuasion in its necessity and authenticity. Almost all speeches were reprints from gubernia or central press. Among reviews of that time the most widespread were press reviews which were oriented not to assessment of the materials of newspaper body but to short description, announce of the content and its shallow analysis. In conclusions the author states that all analyzed analytical genres of Luhansk periodicals of the 20th–30th of the XX century with the help of agitation and propaganda rhetoric, standardized socio-political, expressive and figurative vocabulary formed a powerful ideological condensate.

Осуществлен комплексный анализ аналитических жанров на материале партийно- советской печати Луганщины 20–30-х гг. ХХ в. Выявлено, что наиболее распрост- раненными среди них были корреспонденции, статьи и их разновидности (передовая, директивная, пропагандистская или теоретическая), доклады и обозрения. Так, корреспонденции не выходят за границы существующей идеологии, защищая государственную политику коммунистов. Отсюда фактографическое и идеологическо- пафосное отображение ситуации, что достаточно часто концентрирует устоявшуюся монологическую, утопическую, мифологическую природу содержания произведения. Жанр статьи имел репрессивно-коммуникативный характер, когда прерогатива отдавалась приказу, повинности, принуждению, а переубеждение и аргументация отходили на задний план. Такая тенденция наблюдается в каждой из ее разновиднос- тей – передовой, директивной, а также пропагандистской (теоретической) статьях. Доклады того времени представляли собой опубликованный монолог оратора на актуальные темы социально-политического, экономического или культурного характера, печатались с целью обобщения инициативной авторской позиции, пере- убеждения в ее необходимости, достоверности. Почти все доклады перепечатывались из губернской или центральной прессы. Среди обозрений того времени наиболее распространенными были обозрения печати, которые ориентировались не на оценку материалов газетного органа, а на короткое описание, анонс содержания и его поверхностный анализ. В выводах обозначено, что все проанализированные аналитические жанры лу- ганской периодики 20–30-х гг. ХХ в. с помощью агитационно-пропагандистской риторики, стандартизированной социально-политической и экспрессивно-образной лексики формировали могущественный идеологический конденсат.