Забезпечення ефективності управління персоналом на соціальних підприємствах

Abstract

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних та методикоприкладних засад забезпечення ефективності управління персоналом на соціальних підприємствах. Актуальність наукового дослідження підтверджується тим, що пандемія, світова економічна рецесія та російськоукраїнська війна в Україні призвели й призводитимуть до збільшення числа соціально незахищених груп населення. Серед них, зокрема, люди з інвалідністю, ветерани, внутрішньо переміщені особи, люди з психологічними роздалами та інші. До початку повномасштабного вторгнення в Україну, система державних центрів зайнятості задовольняла потреби лише 1/3 населення, тому багато людей були залежні від соціальних виплат. У воєнний та пост-воєнний періоди ця чисельність тим паче зростає. Цикл бідності, відсутність освіти та належної підтримки сприяють їх виключенню із суспільства та традиційного ринку праці. Тому потрібні альтернативні механізми для залучення цих людей до економічної діяльності. Соціальні підприємства відіграють важливу роль у залученні соціально незахищених категорій населення, надаючи їм спеціальні програми розвитку навичок для інтеграції на традиційний ринок праці. Ці підприємства створюють сприятливе середовище, де люди можуть стати більш конкурентоспроможними. Ефективне управління персоналом на таких соціальних підприємствах є ключовим фактором для досягнення соціальних цілей та поліпшення життя українців в перспективі найближчого десятиліття. Оскільки соціальні підприємства мають свої особливості, потрібні спеціальні методи і підходи до управління персоналом, які враховують різноманітні потреби та виклики, що підтверджує актуальність обраної теми для дослідження. This dissertation aims to develop theoretical, methodological and applied foundations for ensuring the efficiency of personnel management in social enterprises. The relevance of this scientific research is substantiated by the fact that the pandemic, global economic recession, and the russian-Ukrainian war have led and will continue to lead to an increase in the number of socially vulnerable population groups in Ukraine. Among them are people with disabilities, veterans, internally displaced persons, individuals with psychological disorders, and others. Prior to the full-scale invasion of Ukraine, the state employment centers only met the needs of one-third of the population, resulting in many individuals depending on social benefits. During times of war and post-war periods, this number increases even further. The cycle of poverty, lack of education, and proper support contribute to their exclusion from society and the traditional labor market. Therefore, alternative mechanisms are needed to engage these individuals in economic activities. Social enterprises play a crucial role in involving socially vulnerable population groups by providing them with specialized skill development programs for integration into the traditional labor market. These enterprises create a favorable environment where individuals can become more competitive. Effective personnel management in such social enterprises is a key factor in achieving social goals and improving the lives of Ukrainians in the perspective of the next decade. As social enterprises have their peculiarities, special methods and approaches to personnel management are needed, taking into account diverse needs and challenges, which confirms the relevance of the chosen research topic.