Реалізація проєктів постійної структурованої співпраці у сфері безпеки та оборони Європейського Союзу: проблеми та виклики (Оглядова стаття)

Abstract

З’ясовано ключові особливості реалізації проєктів у рамках “Постійно структурованої співпраці” (PESCO) та їх перспективи із урахуванням пандемії коронавірусу та того факту, що російсько-українська війна з 2014 р. вийшла за рамки регіональної і торкнулась основ міжнародної та європейської безпеки. Проаналізовано Стратегічний огляд PESCO 2020 та вказівки для наступного етапу PESCO (2021–2025) щодо загальної мети, ключових цілей політики, процесів, а також стимулів для покращення виконання більш нагальних зобов’язань. Наголошено, що за даними Стратегічного огляду до 2025 р. 26 із 46-ти проєктів вже будуть повністю завершені. Ці проєкти включають кібер-академію та інноваційний центр, хімічний, біологічний, радіологічний та ядерний нагляд, операції з реагування на кризові ситуації, захищений програмно-конфігурований радіозв’язок, медичне командування, військову мобільність, мережу логістичних центрів, групи швидкого реагування в кіберпросторі тощо. Виокремлено виклики на шляху реалізації проєктів у рамках PESCO, серед яких слід виділити розрізненість і непослідовність таких проєктів, тривалість їх виконання та необхідність узгодження, фінансові виклики для безпеки та оборони ЄС, зумовлені як пандемією, так і повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Важливе значення має й те, що PESCO потребує чіткого переходу до усунення недоліків стратегічного потенціалу та відкритості для повної участі не членів ЄС, зокрема Великобританії. Наголошено, що PESCO створене задля ефективнішої оборони Європи, а також для значних результатів, забезпечуючи посилену координацію дій і співпраці в сфері інвестицій, розвитку потенціалу і операційної готовності. Розширена співпраця в цих сферах дасть змогу скоротити кількість різних систем озброєння в Європі і у підсумку посилить оперативну взаємодію серед держав-членів Європейського Союзу. Водночас ці проєкти мають бути гнучкими та передбачати можливість зростаючій кількості держав (головно асоційованим країнам чи країнам-кандидатам, зокрема Україні) повноцінно брати у них участь.

The article clarifies the key features of the implementation of projects within the framework of PESCO and their prospects taking into account the coronavirus pandemic and the fact that the Russian-Ukrainian war since 2014 has gone beyond the regional framework and affected the foundations of international and European security. It also analyzes the PESCO Strategic Review 2020 and the guidelines for the PESCO next phase (2021–2025) in terms of overall purpose, key policy objectives, processes, and incentives to improve the implementation of more pressing commitments. The paper emphasizes that, according to the Strategic Review, 26 out of 46 projects will have been fully completed by 2025. These projects include a cyber academy and innovation centre, chemical, biological, radiological and nuclear surveillance, crisis response operations, secure software-configured radio communications, medical command, military mobility, a network of logistics centres, and rapid response teams in cyberspace. The author has singled out the challenges on the way to the implementation of PESCO projects. It is about the disparity and inconsistency of such projects, the duration of their implementation and the need for coordination, financial challenges for the security and defence of the EU caused by both, the pandemic and the full-scale invasion of Russia into Ukraine. It is important that PESCO needs a clear transition to eliminate the shortcomings of strategic potential and openness for the full participation of non-EU members including the UK. The establishment of PESCO is related to an ultimate need of a more effective defence of Europe, as well as significant results providing enhanced actions’ coordination and cooperation in the field of investment, capacity building and operational readiness. Expanded cooperation in these areas will allow reducing the number of different weapon systems in Europe and, as a result, will strengthen the operational interaction among the member states of the European Union. At the same time, these projects should be flexible and provide the opportunity for a growing number of states (mainly, associated ones or candidate countries including Ukraine) to fully participate.