Дослідження існуючих методів визначення просторових та частотних параметрів джерел радіоелектронної боротьби (РЕБ)

Abstract

Досліджено сучасні підходи до визначення просторових і частотних параметрів джерел радіоелектронної боротьби (РЕБ), які є ключовими для забезпечення ефектив- ності систем радіоелектронної розвідки, захисту та протидії. Проведено класифікацію існуючих методів, що охоплює просторові, частотні та комбіновані підходи. Розглянуто особливості використання антенних систем, фазових методів, тріангуляції та кореля- ційного аналізу для визначення просторових характеристик джерел. Проаналізовано спектральні методи, зокрема швидке перетворення Фур’є та вейвлет-аналіз, для виз- начення частотних параметрів сигналів. Особлива увага приділена комбінованим мето- дам, які інтегрують просторовий і частотний аналіз, а також їх застосуванню в умовах сучасної радіоелектронної боротьби з використанням систем на основі штучного інте- лекту. Визначено основні переваги та обмеження кожного з підходів, наведено реко- мендації щодо їх вибору залежно від завдань і умов використання. Матеріали статті можуть бути корисними для розробників систем радіоелектронного моніторингу та боротьби, а також для фахівців, які займаються дослідженням і впровадженням новітніх технологій у цій галузі.

Modern approaches to determining the spatial and frequency parameters of electronic warfare (EW) sources, which are crucial for ensuring the efficiency of electronic intelligence, defense, and countermeasures systems, have been studied. A classification of existing methods, covering spatial, frequency, and combined approaches, has been conducted. The features of using antenna systems, phase methods, triangulation, and correlation analysis to determine the spatial characteristics of sources have been considered. Spectral methods, including Fast Fourier Transform (FFT) and wavelet analysis, for identifying frequency parameters of signals have been analyzed. Particular attention is paid to combined methods that integrate spatial and frequency analysis, as well as their application in modern electronic warfare conditions using artificial intelligence-based systems. The main advantages and limitations of each approach have been identified, and recommendations for their selection depending on tasks and usage conditions are provided. The materials of the article may be useful for developers of electronic monitoring and warfare systems, as well as for specialists engaged in research and implementation of advanced technologies in this field.