Використання технології блокчейн у публічному управлінні: вітчизняний та міжнародний досвід правового регулювання

Abstract

У дисертаційній роботі, в площині дослідження сучасних технологій публічного управління та впровадження інноваційних інструментів у систему його інститутів, вивчено міжнародний і український досвід інституціоналізації та правового регулювання технології блокчейн (Blockchain) у сферах електронного голосування, фінансів, реєстраційної діяльності та забезпечення захисту права інтелектуальної власності. У контексті розгляду теоретико-методологічних основ дослідження значну увагу приділено феномену публічного управління. Обґрунтовано погляд на публічне управління як на суспільне управління, формальні органи якого стають публічними лише у випадку, якщо переслідують суспільно значимі цілі. Акцентовано на тому, що значимі для суспільства цілі складають публічний інтерес, а останній не може виразитися, якщо не забезпечено дотримання прав і свобод громадян. Доведено, що публічність як ознака публічного управління значною мірою відіграє роль запобіжника потенційного порушення публічного інтересу, а також засвідчує посилення інформаційної складової в публічному управлінні. Встановлено необхідність виокремлення інформаційної функції в самостійну функцію публічного управління. Акцентовано на вагомій нормативній базі забезпечення інформаційної функції публічного управління. Наголошено на особливості останньої – праві людини на інформацію, яке має гарантії захисту, закріплені як чинними міжнародними актами, так і нормами вітчизняного законодавства. In the dissertation work, in the field of research of modern technologies of public administration and the introduction of innovative tools into the system of its institutions, the international and Ukrainian experience of institutionalization and legal regulation of blockchain technology in the fields of electronic voting, finance, registration activity and ensuring the protection of intellectual property rights was studied. In the context of consideration of the theoretical and methodological foundations of the study, considerable attention is paid to the phenomenon of public administration. The view of public administration as public administration, whose formal bodies become public only if they pursue socially significant goals, is substantiated. Emphasis is placed on the fact that goals important to society constitute the public interest, and the latter cannot take place if the rights and freedoms of citizens are not respected. It has been proved that publicity as a sign of public administration largely plays the role of a safeguard against potential violation of public interest, and also testifies to the strengthening of the informational component in public administration. The need to separate the information function into an independent function of public administration has been established. Emphasis is placed on a strong normative basis for ensuring the informational function of public administration. Emphasis is placed on the peculiarities of the last human right to information, which has guarantees of protection, established both by current international acts and by the norms of domestic legislation.