Естетичний аспект у праві
| dc.citation.epage | 100 | |
| dc.citation.issue | 3 (31) | |
| dc.citation.journalTitle | Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки | |
| dc.citation.spage | 96 | |
| dc.contributor.affiliation | Національний університет “Львівська політехніка” | |
| dc.contributor.affiliation | Lviv Polytechnic National University | |
| dc.contributor.author | Романова, Альона | |
| dc.contributor.author | Romanova, Alona | |
| dc.coverage.placename | Львів | |
| dc.coverage.placename | Lviv | |
| dc.date.accessioned | 2023-03-14T11:32:55Z | |
| dc.date.available | 2023-03-14T11:32:55Z | |
| dc.date.created | 2021-08-10 | |
| dc.date.issued | 2021-08-10 | |
| dc.description.abstract | З’ясовано, що проблема естетичної культури юриста як прояву духовності належить до тих гуманітарних проблем, які прийнято називати “вічними”. Вона особливо актуалізується у драматичні періоди людської історії, один із яких нині, зокрема, переживає й Україна, коли принципово нові життєві явища та обставини коригують способи та засоби життєвого вибору і соціального самовизначення індивідів. Радикальні зміни у світосприйнятті людини змушують кожного особисто осмислити нові суспільні реалії, визначити свої світоглядні установки, усвідомити своє місце і роль у процесі суспільної трансформації. За таких обставин проблеми духовності (зокрема, естетичної культури як прояву духовності) набувають статусу найважливіших. Наголошено, що питання про духовну сутність естетичного у праві виникало у зв’язку із дослідженням суті естетичного і його категоріального статусу в різні епохи. Проте недостатня чіткість, окресленість, а отже, і недостатньо всебічний аналіз спричинені властивостями соціальної практики і пізнання, роллю духовного компонента в житті соціуму та життєдіяльності людини, особливостями становлення та розвитку самої естетики. Доведено, що зростання уваги до цієї проблеми пов’язане із аналізом таких аспектів сутності естетичного: його онтологічного і феноменологічного змісту, співвідношення об’єктивного і суб’єктивного, раціонального й ірраціонального, ролі гармонії у розгортанні його сутності, співвідношення естетичного і творчого. Водночас, саме прагнення до дослідження таких типів духовності, як наука, мораль, релігія, та порівняння їх з естетичним сприяє виявленню характерних рис останніх як самостійних сфер людської життєдіяльності та осягненню закономірностей і особливостей естетичного, розширенню сфери його аналізу через всебічне охоплення як зовнішнього, так і внутрішнього світу людини. Розкрито питання раціональної сфери естетико-правової свідомості, що формується в результаті освоєння естетичного досвіду за допомогою понять, категорій естетики, мистецтвознавства та інших наук. Знання про естетичні якості праці, природи, побуту, мистецтва виконують найважливіші функції у формуванні естетичної культури юриста. Вони сприяють теоретичному оформленню смакових переваг, оцінок, переконань і є однією з теоретичних засад наукового світогляду особи. | |
| dc.description.abstract | It has been found that the problem of the aesthetic culture of a lawyer as a manifestation of spirituality belongs to those humanitarian problems that are called “eternal”. It is especially relevant in dramatic periods of human history, one of which is now, in particular, experienced in Ukraine, when fundamentally new life phenomena and circumstances adjust the ways and means of life choice and social self-determination of individuals. Radical changes in the worldview of man force everyone to personally comprehend the new social realities, to determine their worldviews, to realize their place and role in the process of social transformation. Under such circumstances, the problems of spirituality (in particular, aesthetic culture as a manifestation of spirituality) acquire the status of the most important. It is very important for the disclosure of human nature that a person will never be formed as a person and will not be revealed to the world without a lasting sense of inner freedom, ie such freedom that implies freedom from any ideological dogmas. It is emphasized that the question of the spiritual essence of the aesthetic in law arose in connection with the study of the nature of the aesthetic and its categorical status in different eras. However, insufficient clarity, delineation, and hence insufficient comprehensive analysis were due to the properties of social practice and cognition, the role of the spiritual component in society and human life, the peculiarities of the formation and development of aesthetics itself. It is proved that the growing attention to this problem is connected with the analysis of the following aspects of the essence of aesthetic: its ontological and phenomenological content, the ratio of objective and subjective, rational and irrational, the role of harmony in the development of its essence, the ratio of aesthetic and creative. At the same time, the very desire to study such types of spirituality as science, morality, religion, and comparing them with the aesthetic contributes to identifying the characteristics of the latter as independent spheres of human life and understanding the laws and features of the aesthetic, expanding its analysis through comprehensive coverage as external and the inner world of man. The question of the rational sphere of aesthetic and legal consciousness, which is formed as a result of mastering aesthetic experience with the help of concepts, categories of aesthetics, art history and other sciences, is revealed. Knowledge of the aesthetic qualities of work, nature, life, art perform the most important functions in shaping the aesthetic culture of a lawyer. They contribute to the theoretical design of taste preferences, assessments, beliefs and is one of the theoretical foundations of the scientific worldview of the individual. | |
| dc.format.extent | 96-100 | |
| dc.format.pages | 5 | |
| dc.identifier.citation | Романова А. Естетичний аспект у праві / Альона Романова // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. — № 3 (31). — С. 96–100. | |
| dc.identifier.citationen | Romanova A. (2021) Estetychnyi aspekt u pravi [Aesthetic aspect in law]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Serie: Yurydychni nauky (Lviv), no 3 (31), pp. 96-100 [in Ukrainian]. | |
| dc.identifier.doi | http: //doi.org/10.23939/law2021.31.096 | |
| dc.identifier.uri | https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57639 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | Видавництво Львівської політехніки | |
| dc.publisher | Lviv Politechnic Publishing House | |
| dc.relation.ispartof | Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки, 3 (31), 2021 | |
| dc.relation.references | 1. Гребеньков Г., Фіолевський Д. (2004). Юридична етика. Київ: Алерта. 209 с. | |
| dc.relation.references | 2. Сливка С. С. (2012). Філософія права: навч. посіб. Київ: Атіка. 256 с. | |
| dc.relation.references | 3. Рікер П. (2002). Право і справедливість. Київ: Дух і літера. 216 с. | |
| dc.relation.references | 4. Джужа О., Михайленко П., Кулик О. (2001). Курс кримінології: у 2-х кн. Кн. 1: Заг. частина. Київ: Юрінком Інтер. 352 с. | |
| dc.relation.references | 5. Гадамер Х.-Г. (1988). Истина и метод: Основы философской герменевтики. Москва: Прогресс. 704 с. | |
| dc.relation.references | 6. Балинська О. (2007). Вербальний бехівіоризм у діяльності органів внутрішніх справ: автореф. дис. канд. юрид. наук; Львівський держ. ун-т внутр. справ. Львів. 18 с. | |
| dc.relation.references | 7. Мехед Т. (1999). Введение в этику. Психология. Педагогика. Этика. Москва: Закон и право. 350 с. | |
| dc.relation.referencesen | 1. Hrebenkov H., Fiolevskyi D. (2004). Yurydychna etyka [Legal ethics]. Kyev: Alerta, 209 p. | |
| dc.relation.referencesen | 2. Slyvka S. S. (2012). Filosofiia prava [Philosophy of Law]: navch. posib. Kyev: Atika, 256 p. | |
| dc.relation.referencesen | 3. Riker P. (2002). Pravo i spravedlyvist [Law and justice]. Kyev: Dukh i litera, 216 p. | |
| dc.relation.referencesen | 4. Dzhuzha O., Mykhailenko P., Kulyk O. (2001). Kurs kryminolohii [Criminology course]: u 2-kh kn. Kn. 1: Zah. chastyna. K.: Yurinkom Inter, 352 p. | |
| dc.relation.referencesen | 5. Hadamer Kh.-H. (1988). Ystyna y metod: Osnovy fylosofskoi hermenevtyky [Truth and method: Fundamentals of philosophical hermeneutics]. Moskva: Prohress, 704 p. | |
| dc.relation.referencesen | 6. Balynska O. (2007). Verbalnyi bekhivioryzm u diialnosti orhaniv vnutrishnikh sprav [Verbal behaviorism in the activities of law enforcement agencies]: avtoref. dys. kandydata yuryd. nauk. Lvivskyi derzh. un-t vnutr. sprav. Lviv, 18 p. | |
| dc.relation.referencesen | 7. Mekhed T. (1999). Vvedenye v эtyku [Introduction to ethics]. Psykholohyia. Pedahohyka. Еtyka. Moskva: Zakon y pravo, 350 p. | |
| dc.rights.holder | © Національний університет „Львівська політехніка“, 2021 | |
| dc.rights.holder | © Романова А., 2021 | |
| dc.subject | природне право | |
| dc.subject | естетична культура юриста | |
| dc.subject | правовідносини | |
| dc.subject | природно-правовий простір | |
| dc.subject | професійний обов’язок | |
| dc.subject | natural law | |
| dc.subject | aesthetic culture of a lawyer | |
| dc.subject | legal relations | |
| dc.subject | natural-legal space | |
| dc.subject | professional duty | |
| dc.subject.udc | 340.12 | |
| dc.title | Естетичний аспект у праві | |
| dc.title.alternative | Aesthetic aspect in law | |
| dc.type | Article |