Трансформація уявлень про творчість у філософії від античності до ренесансу

Abstract

Робиться спроба реконструкції сутнісних основ феномена творчості в процесі історико-культурного здійснення та стверджується, що творчість як значуща одиниця буття не споконвічна і можна зафіксувати вихідний момент в окресленні сутності творчості. З’ясовано, що творчість є принцип скріплення буття та сущого і виявляє себе як людський екзистенціал. The phenomenon of creativity in the context of historical-cultural realization is analyzed in this article. As it turns out creative work is not from immemorial time. It becomes clear that creation is principle of consolidate being and sheer. It proves oneself as existencial human being.