Правничий медіа-дискурс у двомовному медіа-просторі

dc.contributor.authorСковронська, І. Ю.
dc.date.accessioned2016-02-22T13:44:41Z
dc.date.available2016-02-22T13:44:41Z
dc.date.issued2015
dc.description.abstractДосліджено правничий дискурс, який містить прагматичні, етичні, етнічні, соціальні, психолінгвістичні моменти. Лінгвістика та граматичні особливості дискурсу мають схожі завдання з риторикою, оскільки лінгвістичний і риторичний аналізи мови ґрунтуються на позамовних моментах. Мистецтво мовного спілкування в усіх наукових сферах бере початок від риторики, яка пов'язана з іншими науками. Найближчою риторика є до філософії і є її складовою. Зважаючи на те, що красномовство є комунікативним феноменом, воно підпадає під дію законів комунікації. Нині поширеним є розуміння публічного мовлення як того чи іншого виду дискурсу. Поняття дискурсу часто використовується поряд, а інколи й синонімічно з такими поняттями, як комунікація, мова певних видів діяльності, мовна поведінка та ін. Відтак дискурсивна парадигма дослідження мови становить певний ракурс описання й аналізу останньої. Дискурсивна парадигма ґрунтується на роботах французьких структуралістів, які приділяли певну увагу риториці, розрізняючи її лінгвокультурні модуси. У такому вимірі риторика стає предметом культурологічного аналізу. Исследуется правовой дискурс, который содержит прагматические, этические, этнические, социальные, психолингвистических моменты. Лингвистика и грамматические особенности дискурса имеют схожие задачи с риторикой, поскольку лингвистический и риторический анализы языка опираются на внеязыковые моменты. Искусство речевого общения во всех научных сферах берет начало от риторики, которая связана с другими науками. Ближе всего риторика к философии как ее составляющая. Несмотря на то, что красноречие является коммуникативным феноменом, оно подпадает под действие законов коммуникации. Сейчас распространено понимание публичной речи как того или иного вида дискурса. Понятие дискурса часто используется наряду, а иногда и синонимично с такими понятиями, как коммуникация, язык определенных видов деятельности, речевое поведение и др. Поэтому дискурсивная парадигма исследования языка представляет определенный ракурс описания и анализа последней. Дискурсивная парадигма основывается на работах французских структуралистов, которые уделяли определенное внимание риторике, различая ее лингвокультурные модусы. В таком измерении риторика становится предметом культурологического анализа. The article deals with the rights discourse that includes pragmatic, ethical, ethnic, social, psycholinguistic points. The closest rhetoric associated with philosophy and is part of it. Philosophy studies the general laws of human nature, society and shaping the outlook of man; rhetoric studies and describes specific law effective mental-verbal activity produces rules of verbal communication and promotes holistic moral rules and human ethics. In modern science, there was quite a classification of genera and species of eloquence: socio-political, academic, social, judicial, theological and ecclesiastical eloquence (G. Apresyan, M. Kohtyev, L. Pavlov, L. Vvedenskaya). L. Hraudina outlined the social, academic and lecture, discussion, polemical, judicial, military, spiritual eloquence. T. Kuznetsova uses the concept of practical and ceremonial eloquence. The researcher does not provide definitions, but contextually “practical rhetoric” means training, and “smart” – in the sense of a literary genre. Domestic scientist V. Moldovan is talking about rhetoric genres such as socio-political, academic, lectures, legal, social, military, diplomatic, church and theological. G. Sagach highlights the socio-political rhetoric with species and subspecies as political speech, speech rally, parliamentary eloquence. Eloquence is a communicative phenomena, it is subject to the laws of communication. Today there is widespread understanding of public broadcasting as a particular type of discourse. The concept of discourse is often used along and sometimes synonymous with such concepts as communication, certain activities, language and other behavior. According to R. Warta, rhetoric can be considered as ideology, in this case it appears connotative determinate totality. In such rhetoric dimension becomes the subject of cultural analysis. Legal discourse includes pragmatic, ethical, ethnic, social, psycholinguistic points. The grammar of discourse has similar problem with rhetoric as linguistic and rhetorical analyzes language based on extra-linguistic aspects.uk_UA
dc.identifier.citationСковронська І. Ю. Правничий медіа-дискурс у двомовному медіа-просторі / І. Ю. Сковронська // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць. – 2015. – № 824. – С. 92–99. – Бібліографія: 11 назв.uk_UA
dc.identifier.urihttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31276
dc.language.isouauk_UA
dc.publisherВидавництво Львівської політехнікиuk_UA
dc.subjectриторична майстерністьuk_UA
dc.subjectсталі словосполученняuk_UA
dc.subjectрекурентний ужитокuk_UA
dc.subjectправникuk_UA
dc.subjectправова культураuk_UA
dc.subjectкомунікативністьuk_UA
dc.subjectадресатuk_UA
dc.subjectадресантuk_UA
dc.subjectриторическая мастерствоuk_UA
dc.subjectстойкие сочетанияuk_UA
dc.subjectрекуррентный обиходuk_UA
dc.subjectюристuk_UA
dc.subjectправовая культураuk_UA
dc.subjectадресатuk_UA
dc.subjectадресантuk_UA
dc.subjectrhetorical skilluk_UA
dc.subjectsteel word combinationsuk_UA
dc.subjectrecurrent useuk_UA
dc.subjectlawyeruk_UA
dc.subjectlegal cultureuk_UA
dc.subjectcommunicativeuk_UA
dc.subjectaddresseeuk_UA
dc.subjectsenderuk_UA
dc.titleПравничий медіа-дискурс у двомовному медіа-просторіuk_UA
dc.title.alternativeПравовой медиа-дискурс в двуязычном медиа-пространствеuk_UA
dc.title.alternativeMedia rights discourse in the media space bilingualuk_UA
dc.typeArticleuk_UA

Files

Original bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Thumbnail Image
Name:
16-92-99.pdf
Size:
212.03 KB
Format:
Adobe Portable Document Format

License bundle

Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
1.71 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description: