Види аргументації в судовому процесі
No Thumbnail Available
Date
2021-10-10
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавництво Львівської політехніки
Lviv Politechnic Publishing House
Lviv Politechnic Publishing House
Abstract
У статті вивчено проблему виокремлення та особливостей видів аргументації в
судовому процесі. Досліджено базові знання та навички, якими повинен володіти мовець
для ефективного аргументування. З’ясовано фактори, які впливають на цей процес.
Визначено місце підготовки та вміння оперувати інформацією як ключових агентів, які
впливають на результативність аргументації в судовому процесі, зважаючи на його специфіку. Вивчено макроструктурні елементи аргументативного дискурсу, їх взаємозав’язки
та особливості застосування. Виявлено особливості побудови індуктивної та дедуктивної
демонстрації, застосування в ній порівнянь, метафор та інших психологічних засобів.
Досліджено проблему ототожнення понять “юридична аргументація” та “правова аргументація”, їх базові відмінності. Визначено природу видів аргументації, встановлено зв’язок
між ними. З’ясовано вплив домінуючих в історії парадигм на формування видів аргументації залежно від їх особливостей. Вивчено значення динамічності правової системи
держави як основного фактору впливу на розвиток видів аргументації. Досліджено
парадокси, які виникають при їх порівнянні у контексті розгляду впливу законодавства як
фактору. Виявлено особливі характеристики макроелементів аргументативного дискурсу,
яких вони набувають в межах застосування кожного з видів аргументації. З’ясовано зміну
переліку видів аргументів, специфіки демонстрації та змісту тези відповідно до особливостей юридичної та правової аргументації. Визначено специфіку співвідношення риторики
та логіки у процесі аргументування. Вивчено значення логічних моделей у появі правової
аргументації та відході від позитивістської парадигми. Запропоновано систему понять для
полегшення розуміння понять “юридична аргументація” та “правова аргументація”
відповідно до їх вживання у літературі. Вивчено взаємозалежність видів аргументації та
правових систем і домінуючих в них парадигм. З’ясовано межі впливу юридичної та
правової аргументації на правові системи. Виявлено необхідність систематичної актуалізації законодавства для створення необхідних умов розвитку правової аргументації
відповідно до потреб та реалій суспільного життя. На прикладі України виявлено умови та
фактори, які перешкоджають розвитку правової аргументації.
The article examines the problem of isolation and features of the types of argumentation in the trial. The basic knowledge and skills that a speaker must have for effective argumentation are explored. The factors that influence this process have been identified. The place of training and the ability to operate with information as key agents that affect the effectiveness of argumentation in the trial, given its specifics. The macrostructural elements of argumentative discourse, their interrelationships and peculiarities of application are studied. Peculiarities of construction of inductive and deductive demonstration, application of comparisons, metaphors and other psychological means in it are revealed. The problem of identification of the concepts “legal argumentation” and “legal argumentation”, their basic differences is investigated. The nature of the types of argumentation is determined, the connection between them is established. The influence of the dominant paradigms in history on the formation of types of argumentation depending on their features is clarified. The importance of the dynamics of the legal system of the state as the main factor influencing the development of types of argumentation is studied. The paradoxes that arise when comparing them in the context of considering the impact of legislation as a factor are studied. The special characteristics of macroelements of argumentative discourse, which they acquire within the application of each of the types of argumentation, are revealed. The change of the list of types of arguments, specifics of demonstration and the maintenance of the thesis according to features of legal and legal argumentation is found out. The specifics of the relationship between rhetoric and logic in the process of argumentation are determined. The significance of logical models in the emergence of legal argumentation and departure from the positivist paradigm is studied. A system of concepts is proposed to facilitate the understanding of the concepts “legal argumentation” and “legal argumentation” in accordance with their use in the literature. The interdependence of types of argumentation and legal systems and their dominant paradigms is studied. The limits of the influence of legal and legal reasoning on legal systems are clarified. The need for systematic updating of legislation to create the necessary conditions for the development of legal reasoning in accordance with the needs and realities of public life. The example of Ukraine reveals the conditions and factors that hinder the development of legal reasoning.
The article examines the problem of isolation and features of the types of argumentation in the trial. The basic knowledge and skills that a speaker must have for effective argumentation are explored. The factors that influence this process have been identified. The place of training and the ability to operate with information as key agents that affect the effectiveness of argumentation in the trial, given its specifics. The macrostructural elements of argumentative discourse, their interrelationships and peculiarities of application are studied. Peculiarities of construction of inductive and deductive demonstration, application of comparisons, metaphors and other psychological means in it are revealed. The problem of identification of the concepts “legal argumentation” and “legal argumentation”, their basic differences is investigated. The nature of the types of argumentation is determined, the connection between them is established. The influence of the dominant paradigms in history on the formation of types of argumentation depending on their features is clarified. The importance of the dynamics of the legal system of the state as the main factor influencing the development of types of argumentation is studied. The paradoxes that arise when comparing them in the context of considering the impact of legislation as a factor are studied. The special characteristics of macroelements of argumentative discourse, which they acquire within the application of each of the types of argumentation, are revealed. The change of the list of types of arguments, specifics of demonstration and the maintenance of the thesis according to features of legal and legal argumentation is found out. The specifics of the relationship between rhetoric and logic in the process of argumentation are determined. The significance of logical models in the emergence of legal argumentation and departure from the positivist paradigm is studied. A system of concepts is proposed to facilitate the understanding of the concepts “legal argumentation” and “legal argumentation” in accordance with their use in the literature. The interdependence of types of argumentation and legal systems and their dominant paradigms is studied. The limits of the influence of legal and legal reasoning on legal systems are clarified. The need for systematic updating of legislation to create the necessary conditions for the development of legal reasoning in accordance with the needs and realities of public life. The example of Ukraine reveals the conditions and factors that hinder the development of legal reasoning.
Description
Keywords
аргументація, юридична аргументація, правова аргументація, аргументативний дискурс, судочинство, судовий процес, позитивізм, антропоцентризм, argumentation, legal argumentation, juridical argumentation, argumentative discourse, litigation, trial, positivism, anthropocentrism
Citation
Чорнобай О. Види аргументації в судовому процесі / Олена Чорнобай, Володимир Брездень // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. — № 4 (32). — С. 183–188.