Образ ОРДЛО в прифронтових медіа як елемент гібридної війни

Abstract

Розглянуто проблему дотримання інформаційних стандартів журналістики в умовах гібридної війни. Проаналізовано регіональні ЗМІ Донецької та Луганської областей як найближчі до зони конфлікту медіа, що зазнають інформаційного впливу чужої пропаганди. Увагу звернено на неприпустимість легітимізації у суспільній свідомості сепаратистських угруповань ОРДЛО, показано, як помилки журналістів сприяють російським пропагандистам в інформаційній війні проти України, актуалізовано потребу кращої кодифікації стандартів журналістики в умовах інформаційної агресії. Констатовано: розділеній українській аудиторії Донеччини/Луганщини подається дуже розмита картина дійсності, у якій неможливо чітко виявити грань між правдою та брехнею, а тонкі гібридні медіа-вкиди легітимізують уявлення про різні “правди”, які існують по обидві сторони конфлікту, про їх виправданість і право на існування. Українські медіа ризикують подати події в інтерпретації прес-служб “ДНР/ЛНР”. Некритичне цитування представників окупаційної адміністрації як цілком допустимих джерел інформації легітимізує владу сепаратистів, подає її як таку, що відбулася. Оскільки викладення новин у ракурсах бачення російсько-окупаційних адміністрацій є елементом медіа-маніпуляцій, то українським ЗМІ частіше варто надавати слово Міністерству з питань тимчасово окупованих територій, Держприкордонслужбі, прес-штабу ООС. Основний наголос у медіа-контенті має ставитися саме на українських смислових позиціях. Поширення медіа-концептів сепаратистів, мови ворожнечі небезпечне для цілісності нашої держави і є елементом ведення гібридної війни в нашому українському медіа-просторі. Нерозуміння цього та відсутність чіткої позиції блокує подолання головних загроз національній безпеці держави.

The article raises the problem of maintaining journalism information standards in conditions of the hybrid war. The regional mass-media of Donetsk and Luhansk regions are analyzed as nearest to the media zone and those who are exposed to information influence of someone else’s propagation (propaganda). The attention is drawn to the inadmissibility of legitimization of separatist groups in ORDLO (separate districts of Donetsk and Luhansk regions) in social consciousness. It is demonstrated how the mistakes of journalists facilitate Russian propagandists in information warfare against Ukraine. The need for a better codification of journalism standards in conditions of the information aggression is actualized. It is stated: divided Ukrainian audience of Donetsk and Luhansk regions is presented with a very blurred picture of reality, where it is impossible to clearly see the line between truth and lies, where subtle hybrid media legitimizes the notion of different “truths” that exist on both sides of the conflict, about their justification and the right to exist. Ukrainian media are at risk of reporting events in the “DNR (Donetsk People’s Republic) / LNR (Luhansk People’s Republic)” press-service interpretations. Non-credible citation of the representatives of the occupation administration as appropriate sources of information legitimizes the power of the separatists, represents it as the one that has been established Since the presentation of news from the perspective of the Russian-occupying administrations is an element of media manipulation, the Ukrainian mass media are more likely to give the floor to the Ministry for Temporarily Occupied Territories and IDPs, the State Border Guard Service, the Joint Forces Operation press office. The main emphasis in media content should be placed precisely on Ukrainian semantic positions. The spread of separatists’ media concepts and the language of hostility are dangerous for the integrity of our state and are an element of waging a hybrid war in our Ukrainian media space. The misunderstanding of this and the lack of a clear position of the main threats to the national security of the state.